Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Сільськими дорогами: село, де побував відомий ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Міклер
09:35 18.11.2016
2369

Шановні читачі, ми продовжуємо розпочату рубрику «Сільськими дорогами».

Нагадаємо, що її веде історик та краєзнавець, вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів села Копачівка, Сергій Янішевський.

На нас чекає нова подорож, гарні краєвиди та найпотаємніша історія про яку розповість нам автор.

Памʼятайте, хто не любить свою малу Батьківщину, неспроможний любити Україну. Тож, відкривайте для себе рідний край по-новому та любіть його всім серцем!

Ми вже побували в Іванівці, Соколі, Линівці, Немирі, Доросинях, Копачівці, Залісцях, Рудці-Козинській, Любчі, Козині, Пожарках, Єлизаветині, Олешковичах та Тростянці.

Сьогодні ж, Сергій Янішевський, пропонує нам нову мандрівку дорогами одного з Рожищенських сіл.

***********************************

Відвідавши це село, я вчергове переконався, що кожен Рожищенський населений пункт є унікальним і оригінальним за своєю історією. Попри загальну схожість, бо ж в одному краї, у кожному селі є суттєві відмінності. Так і з Іванчицями. Пора моїх відвідин цього краю була тією ж, що й Тростянки – осінь і ота ще тепла осіння ностальгія. Найперше, що помітив – немає тут в’їзного знаку – лише залишок від нього (і чи від нього?). Тож їхав лише знаючи, що саме це Іванчиці.


Це село, як і Тростянка, і низка інших, про які буде йти мова згодом, розташоване повз дорогу Рожище – Торчин. У своїй історії бачило чимало дивовиж. Перша згадка про Іванчичи (а саме так йменувалося село колись) датована 1530 роком. Хоча археологічні знахідки промовляють до нас із куди давніших часів, але їх вивчення це, мабуть, таки справа майбутніх поколінь. У 1583 році в селі проживали заможна родина Іваницьких, від яких, швидше всього, і походить назва села.


От з тих пір історія цього краю якось починає губитись. Немає достатнього вивчення, про що можна лише шкодувати. Знову з‘являються Іванчиці в історичних хроніках аж наприкінці XVIII ст., але за якої ж обставини! В цей час (у 1790-х роках) на Волині вів свою діяльність відомий ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Міклер. Власне, він розплановував і вирощував різного ґатунку парки, на які у той час була поширена мода у заможних верств населення. І хоч найвідомішими його роботами є парки у Кременці та Дубно, але доклав він свою руку і до створення такого в Іванчицях.



Іванчицький парк був виконаний у стилі ампір, що був поширений якраз після французької революції в наполеонівській Францїї. Він характеризувався строгістю, помпезністю та елегантністю. І хоч зараз насправді важко сказати як же виглядав цей парк, але місце де він був жителі можуть показати й сьогодні. До речі, свого часу він входив до якихось рейтингів паркового мистецтва того періоду.



На території села до сьогодні зберігається старезна липа. Кажуть, що їй понад 300 років і, мабуть, таки мають рацію. Вигляд вона має справді дивовижний. Деякі джерела подають цю липу, як залишок від парку Міклера, але в такому випадку треба значно применшити вік цього дерева. Побутує легенда, що під цією липою відпочивав Богдан Хмельницький у час національно-визвольної війни. А одразу біля липи звернула на себе увагу цікава будівля – тепер зовсім зруйнована, а на самісінькому даху лелеки вже побудували собі гніздо, але колись, певно, ця будівля виконувала важливі функції. Які – я не дізнався. Буду вдячний за уточнення в коментарях.


Нетипова в Іванчицях і місцева церква – Всіх Святих. Нетипова вона, власне, тим, що перебудована із костелу, що будувався для католицького населення краю, тому й має от такий «змішаний вигляд». Повз село протікає одна з приток Стиру – річка Серна, яка зараз має досить непривабливий вигляд.


Загалом же склалося враження, що Іванчиці приховують ще чимало недосліджених таємниць. Від таких сіл віє містикою. Отією справжньою та давньою. Втім, будь яка давність сама по собі вже є містичною. Далі буде.


Коментарі

Стефані

10:35 18.11.2016

Складається враження,що до села автор і не доїжджає,а здалеку пофотографує і їде собі назад.Невже крім цих телят нікого в Іванчицях не застав?І це не тільки в тут, а майже в кожному селі.

Василь

16:42 18.11.2016

Сєрьога, напиши за Михайлин!!!

Оксана

18:01 18.11.2016

Пан Сергій молодець. А щодо коментарів - закрадається підозра, що люди не читають публікацій, а лише шукають знайомі обличчя. А жаль, бо інформація дійсно цікава і я сумніваюсь, що хтось із коментарів шукатиме історичну літературу та архівні дані,щоб поповнити свої знання навіть про свій район. Отож давайте подякуємо п.Янішевському за його ентузіазм та цікаві добірки. А кому не цікаво - просто не читайте, але не іронізуйте і не паплюжте людину. Вибачте, якщо когось образила.

оля

14:36 16.01.2017

мені теж цікаво читати та дізнаватись багато невідомого.Але я б хотіла щоб було відео хоча б з вікна авто тоді кожен зміг би побувати ніби реално прогулявся головними вулицями а якби ще побачив когось зі знайомих то вашій рубриці була б слава на все село .Прислухайтесь не пошкодуєте!!!!!!!

К.

12:03 27.05.2017

Будівля біля липи,що з лелеками,це була кантора коли ще був колгосп.

20 жовтня
Сьогодні
Вчора
18.10.2017
17.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин