Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Не заставлені їжею столи, а наповненні миром і радістю серця повинні бути на Різдво», - Дмитрій Теравський

10:15 06.01.2018
1050

Рубрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: redaktor.rozhyshche.rayon@gmail.com з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

6 січня весь православний світ відзначає навечір'я Різдва Христового або Святий Вечір. Увечері в храмах почнуться урочисті богослужіння, що нагадують про велику подію, з якої почався відлік нової ери. Але багато людей в ці дні найбільше грішать - починають ворожити. Про свято та гадання розповів читачам Район.Рожище прес-секретар Рожищенського благочиння, священик Дмитрій Теравський.

*******************************

Святвечір, або, як його ще називають, Навечір'я Різдва Христового - це день напередодні свята, по-своєму дуже радісний.

Він відомий традицією подавати до столу спеціальну пісну страву – кутю. Святвечір буває двічі на рік – напередодні Різдва і напередодні Водохреща. Пов'язано це з тим, що раніше два цих свята відзначали в один день.

Різдвяний святвечір – це найвищий ступінь на шляху до свята. У цей день встановлений особливий суворий піст. Якщо дотримуватися його за всіма правилами, то приймати їжу можна тільки раз - після Вечірні увечері, або після сходження першої зірки. Вона символізує Вифлеємську зірку. Люди, які шанують церковний устав і сьогодні намагаються дотримуватися цієї традиції. А ті, кому така суворість не під силу, просто обмежують свій денний раціон заради очікування Різдва.

Існує повір'я, що в ніч перед Різдвом, а потім і на Святках, тобто аж до свята Хрещення, можна гадати. Нібито в цей час всі таємниці майбутнього стають відомі. Звичай цей йде корінням в язичницькі часи. Чи варто говорити, що до реальної події Різдва він не має ніякого відношення?

Звичайно, всім нам хочеться дива, особливо в новорічно-різдвяні дні. І здається, що варто заглянути за реальну грань буття - і відразу ж дізнаєшся щось важливе про своє життя.

Однак Церква не раз висловлювалася проти ворожінь. Християни не випадково висловлюють своє релігійне почуття не словом «знання», а словом «віра».

Віра передбачає повну свободу в духовному житті. А ворожіння таку свободу порушує, адже люди намагаються «взяти за комір» духовний світ і витрусити з нього потрібну інформацію, зробити її предметом знання, а не віри.

З точки зору психології, гадання теж неприйнятні. Людина потрапляє в залежність від того, що вона бачить на зоряному небі, в кавовій гущі або на картах. Вона як би програмується на певні дії і вчинки. Підсвідомо людина починає прагнути саме до того, що їй «наказано», і, таким чином, теж позбавляється свободи дій і можливості маневрувати.

Як наслідок, особа ніби позбавляється і відповідальності за свої дії - адже вона, так би мовити, слідувала вказівкам. Однак це ілюзія: відповідати все одно доведеться, і якщо дії виявляться помилковими - то відповідати за всією суворістю. Все це може вилитися в серйозну проблему.

Тому Церква і забороняє ворожіння. Адже Бог тільки там, де свобода. Це виразилося в тому, що Він народився не в римському імператорському палаці, не в палатах царя Ірода. Він з'явився на світ в печері, де в негоду ховають тварин. Його Різдво не супроводжувалося громом і блискавками. Бог нікому не хотів доводити, що Ісус - Той Самий Божий Син, Якого всі чекають. Він надав людському серцю волю вибору: повірити в Різдво чи ні.

Також в теперішній час оповила людей псевдо традиція дванадцяти страв на передріздвяну вечерю. Всюди знаходимо складені меню із тлумаченням символу тих чи інших блюд. Варто застерегти, що все це є не що інше, як диявольські хитрощі, що відвести увагу людей від головного.

Взагалі традиція дванадцяти страв відноситься до Багатого вечора 13 січня напередодні Нового року за Старим стилем і є не стільки церковною, а народною. Різдвяний святвечір – це день суворого посту! Не заставлені їжею столи, а наповненні миром і радістю серця повинні бути на першому місці у цей день.

Отже, до Різдва Христового залишилися лічені години. Попереду найсуворіший час посту. Але не варто ставитися до цього трагічно. Є в Євангелії чудові слова - «завжди радійте». Вони відносяться до всього, що робить людина, навіть до посту. В іншому випадку ні піст, ні Святвечір просто не мають сенсу.

Також читайте, Духовний сенс свята Вознесіння, День Святої Трійці – свято народження Церкви Христової, Петрівський піст: час втихомирити серце, аби наблизитися до Бога та почути Його голос​, Що святкуємо 7 липня і як Івана Купала поєднане з святом Різдва Івана Предтечі​, Петро і Павло – два стовпи віри.

День хрещення Київської Русі – України, Яблучний Спас 2017: що потрібно знати про свято​, Успіння Пресвятої Богородиці: що треба знати про це свято, День посту і молитви: Усікновення глави Іоанна Предтечі, Православні українці святкують Різдво Пресвятої Богородиці та Чому хрещення відбувається у дитячому віці, а не в дорослому?

Коментарі

володимир

14:12 06.01.2018

з такими цінами і зарплатами будим жита за божим духом!

25 лютого
Сьогодні
Вчора
23.02.2018
22.02.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин