Сотні тонн допомоги з Італії: рожищанка із чоловіком надсилають гуманітарку в Україну

Рожищанка Тетяна Коренга вже 19 років живе в Італії. З початком повномасштабної війни вона разом із чоловіком Юрієм Грубером з допомогою спільного бізнесу почали допомагати українцям, які опинилися у скруті.

За час війни вони зібрали та надіслали в Україну сотні тонн різноманітної допомоги. Про те, як усе починалися і як відбувається зараз, жінка розповіла Район.Рожище.

У Італії Тетяна та Юрій разом розвивають власний поштовий бізнес – під брендом SanSal Post доставляють посилки з Італії в Україну й навпаки. Тож без вагань використали можливості компанії для надсилання гуманітарних вантажів на Батьківщину. У цьому допомагає й знаний міжнародний поштово-логістичний оператор Meest.

Тетяна пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення у місті Салерно активізувалася українська спільна. Усі хотіли якось допомогти, щось передати, почали збирати гуманітарку. Так пошта SanSal Post стала своєрідним волонтерським хабом. 

Фурами компанії Meest в Україну поїхала перша гуманітарна допомога. Тетяна пригадує, що налагодити стабільне постачання необхідного на початках допомогли італійці. За час вторгнення доброчинці з Італії надіслали сотні тонн вантажів. Поміч надходила на Харківщину, Запоріжжя, Київщину, Херсонщину.

На Волині надійним партнером італійських волонтерів є громадська організація «Самооборона» міста Рожище. Тетяна розповідає, що з дитинства знає представницю штабу Віру Шварцкоп, тож довіра базується на добрих особистих взаєминах.

«З Вірою ми виросли на одній вулиці, разом грали у хованки. Я добре знаю цю людину і довіряю усій організації. Точно знаю, що надіслана допомога відправиться туди, де вона найбільш необхідна», – розповідає Тетяна.

Основна комунікація щодо збору допомоги в Італії відбувається з допомогою фейсбук-сторінки SanSal Post та в інтернет-спільнотах українців в Італії. Оскільки послугами поштової компанії користується багато людей, то логістику вдається значно спростити: люди передають й особисті посилки й гуманітарну допомогу.

Долучаються до благодійності й італійські підприємства. Привозили макарони, жерстяні банки для окопних свічок та іншу допомогу. Нещодавно у пансіонаті для людей похилого віку проводили заміну функціональних ліжок для людей з інвалідністю. Їх також передали у Рожище для поранених захисників, які проходять лікування.

Тетяна розповідає, що спочатку надсилали дуже багато продуктів, засобів гігієни та медикаментів. Нині передають практично усе, що можуть дістати: одяг, харчі, пледи, акумулятори та інші речі.

«Дуже важливо, що ми завжди маємо відгук від українських волонтерів про те, що вони отримали допомогу. Надсилають фотографії й слова вдячності. Я ж своєю чергою звітую перед людьми, які приносили це все. Так будується довіра і є мотивація допомагати надалі», – розповідає Тетяна.

Українська спільнота в Салерно надала й значну допомогу біженцям, які знайшли прихисток в Італії.

«Ми підтримували, чим могли: житлом, їжею, одягом, допомагали знайти роботу. Багато дівчат приїхало з дітьми, дехто вже тут народжував, то були й няньками й допомагали влаштовуватись у місцеві дитсадки, школи. Привозили коляски, дитяче харчування. Наших волонтерів навіть брали за кумів», – ділиться рожищанка.

Жінка ділиться, що бачить, як російська пропаганда щодо подій в Україні впливає на італійців. Розповідає, що на початках люди в Італії були більш проактивними й залюбки допомагали українцям. Згодом почали дуже перейматися, що у них збільшилися ціни на комунальні послуги. Дехто хибно звинувачує у цьому українців.

«В італійців є телевізори, а там є російська пропаганда. Звісно, ведуться не всі. Є люди, які мислять критично і здатні відділити зерно від полови. Однак багато й таких, які згодом повторюють тези, які почули по телевізору. Дехто намагається переконувати українців жити в мирі з росіянами. Ми ж не мовчимо й популярно пояснюємо, чому це неможливо», – розповідає Тетяна.