Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Святкуючи Масницю потрібно пам’ятати, що вона є передвісницею духовного пробудження – Великого Посту», - Дмитрій Теравський

14:00 11.02.2018
1288

Кожен вірянин людина перед початком Великого Посту проходить період, який у народі називається Масниця, а у Церкві – Сирною Седмицею.

Під час цього періоду свідомість людей наповнюється різного роду інформацією, яка великим потоком ллється з екранів телевізорів, Інтернету, радіоприймачів, друкованих видань, саме про зміст та традиції пов’язані із Масницею.

Пересічний люд особливо в тонкощі не вдається, а сприймає усе, як правду, в якій, на жаль, дуже часто перемішане грішне з праведним, тобто справжні християнські традиції забруднені древніми язичеськими культами.

Для повного розуміння Сирної Седмиці потрібно знати історію її виникнення. Вона ж сягає VII століття від Різдва Христового. Візантійський імператор Іраклій шість років вів війну проти перського царя Хозроя і дав обітницю Богу, що в разі перемоги тиждень перед Великим Постом не буде їсти м’яса.

Перемога була здобута і благочестивий Іраклій виконав свою обіцянку, а окрім того просив Церкву ввести у церковний устав такий тиждень для усіх підданих, що і було виконано. З розповсюдженням християнства по світі ця традиція прийшла і на землі Київської Русі й збереглася до сьогодні.

Протягом століть благочестива традиція піддалася впливу обрядів язичників, які у цей же час святкують проводи зими та зустріч весни і в своєрідний спосіб задобрювали так званих богів пір року.

Цим задобрюванням на Русі стали притаманні такі явища, як кулачні бої та інші язичеські ігрища пов’язані із гаданням, а також масове об’їдання та пияцтво. Кулачні бої до нашого часу не дійшли, а ось об’їдання та пияцтво, на жаль, дуже глибоко увійшли у наше уявлення про Масницю.

Люди хибно розуміють зміст Великого Посту, який слідує за Сирною Седмицею і намагаються перед ним «відвести душу». Насправді цей тиждень є підготовчим періодом перед початком нелегкого і тернистого шляху посту.

Піст це стримування себе від усього зайвого і, особливо, гріховного. Ми ж звикли жити зовсім інакше і перехід від життя недбалого до утримання дається нам важко. Тому Церква поступово привчає своїх вірних до стриманого життя, першим кроком в якому є Масниця.

Це ще не піст, але вже є деякі обмеження в їжі – не вживається м’ясна продукція. В нашій же свідомості склалися стереотипи, що піст, а особливо Великий, це період сумний і ми намагаємося наїстися в час Масляної на цілий піст, аж до свята Пасхи.

Варто знати й значення традиційної й найпоширенішої страви Сирної Седмиці – млинців. Язичеське трактування млинців - їх схожість із сонцем. Але в християнстві приготування млинців це просто практичний підхід. На Масницю не їдять м’ясного, але ще дозволяється інша скоромна їжа – молочні продукти, яйця.

Саме з цих продуктів і печуть млинці із різноманітною начинкою. Також однією з християнських чеснот є добрі діла, до яких відноситься і нагодувати голодного. Тому в Масницю віряни намагалися пригостити кожного зустрічного, а приготування млинців є доволі простим та швидким, що і зробило їх символом цього періоду.

Святкуючи Масницю потрібно пам’ятати, що вона є передвісницею духовного пробудження – Великого Посту. А тому важливо її проводити мирно, в любові з усіма та стримано, а не як бездушна худобина.

Вінцем Масниці є Прощена Неділя – день, в який усі просять вибачення один в одного, а Церква закликає до примирення та покаяння. Зрозуміймо ж правильно зміст цього свята та не піддаваймося на диявольські хитрощі й спокуси.

Смачних всім млинців та користі від Великого Посту!

Прес-секретар Рожищенського благочиння протоієрей Дмитрій Теравський

;
Коментарі
17 серпня
Сьогодні
Вчора
15.08.2018
14.08.2018
13.08.2018
12.08.2018
11.08.2018
10.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин