Уродженець села Пожарки, солдат Ігор Філіпчук міг би святкувати День народження

11 Жовтня 2020, 14:15

5786

Ігор Філіпчук

День народження 11 жовтня міг би відсвяткувати Ігор Філіпчук – солдат батальйону «Айдар», уродженець села Пожарки Рожищенського району.

Чоловікові виповнилось би 38 років. Про це йдеться на сайті Громада Схід.

Захисник України народився у Пожарках у 1982 році. Проживав з батьками в Луцьку. У складі групи швидкого реагування Самооборони Майдану Волині Ігор охороняв громадський порядок в області, їздив на українсько-білоруський кордон. З часу бойових дій записався до батальйону «Айдар».

14 серпня 2014 року на український підрозділ під Хрящуватим в атаку пішов загін у складі двох танків і піхоти. За словами побратима Ігоря – Ореста Каракевича, то був російський спецназ. Орест з Ігорем зупинив піхоту вогнем підствольних гранатометів, боєць Микола Борода кулеметним вогнем відсік решту піхоти, через що ворожі танкісти розгубились.

Ігор Філіпчук підбив один з танків. Для цього він тричі виходив з укриття, та здійснював постріл із ручного протитанкового гранатомета. За третім разом вже пошкоджений танк здійснив постріл у відповідь, через який Ігор загинув.

Чоловіка поховали в селі Гаразджа Луцького району.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, чоловіка нагородили орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

У Луцьку по вулиці Берестова на фасаді будинку, де проживав Ігор Філіпчук, відкрили меморіальну дошку на його честь.

Ірина Воротна Автор(ка)

Коментарі

12 Жовтня 2020, 01:02

за чортзнащо дають героя,а за подвиг За мужність.

12 Жовтня 2020, 13:06

Цей солдат, що віддав своє життя під час війни на Донбасі у двадцять першому столітті, не перший і не останній захисник української державності - загибель якого для української влади лише статистика та політичний піар під час державних свят, виборів, і тп. Подвиги та самопожертвування таких воїнів, як Філіпчук, були потрібні тоді, коли саме існування України, як держави, було під загрозою. Хоча і на той час чиновницькі владні морди не за долю України переживали, а за те щоб різні гівімоторольні утирки не прийшли і не віджали майно, яке було нажите &quot;непосильною&quot; працею. Пройде зовсім небагато часу і, крім рідних, ніхто не прийде і не впорядкує могилу. Така вона правда життя.