Рожищенців попереджають про заборону рибальства під час нересту риби і раків

За браконьєрську рибалку загрожує штраф і кримінальна відповідальність.

Діє заборона промислового та любительського рибальства, організація змагань з рибальства, добування водних біоресурсів під час ходу риби на нерест і на період ікрометання раків під час линьки і виношування ікри регулюється рядом законів.

Заборона діє у такі терміни:

- з 1 квітня по 20 травня – на річках області та їх кореневих водах;

- з 1 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах;

- з 1 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок.

У нерестовий період дозволено лише любительське рибальство за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

Як правило, основну частину нерестовищ на водних об'єктах області складають зарослі вищою водною рослинністю мілководні ділянки водойм та заплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добре прогріваються.

Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворення природного живого корму. Пересування будь-яких плавзасобів в місцях нерестовищ забороняється, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області.

На вищезгадані нерестовища виходять на нерест в основному фітофільні риби, такі як лящ, плоскирка, в’язь, головень, плітка, короп (сазан), карась, лин та інші види, інколи щука.

Під час нерестового періоду найбільші збитки аборигенній іхтіофауні спричиняють неконтрольовані гідротехнічні роботи, особливо пониження рівня води, внаслідок чого виметані статеві продукти пересихають. Личинки, що виклюнулись і не скотились в основне русло залишаються у відокремлених водоймах, які також пересихають.

Окрім гідротехнічних робіт негативно впливають викиди неочищених стічних вод, так-як незначна зміна рН середовища спричиняє загибель ікри. Також браконьєрський вилов нерестуючої риби сітними знарядями лову, електрострумом, вибухівкою знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.

За здійснення браконьєрського вилову риби сітними, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою та іншими забороненими знаряддями передбачена адміністративна відповідальність - штрафу становить для громадян 340 – 680 гривень, а для посадових осіб 510 – 850 гривень.

Кримінальна відповідальність складає штраф 3400 – 6800 гривень або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім цього, за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди. Для прикладу за сома доведеться заплатити 425 гривень, за щуку – 340 гривень, за судака - 510 гривень, а за ляща – 170 гривень.

Волиньрибохорона звертає увагу керівників підприємств та організацій, що здійснюють гідротехнічні роботи на водоймах, та їх прибережній захисній смузі, особливо коливання рівневого режиму водойм, що без погодження з органами рибоохорони заборонено проведення будь-яких робіт, що можуть негативно вплинути на стан водних біоресурсів, без виконання обов’язкових заходів щодо попередження та зменшення негативного впливу.

Адже за масове знищення водних біоресурсів відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.

Також Волиньрибоохорона просить кожного громадянина свідомо взяти участь зі збереження рибних запасів в нерестовий період і своєчасно повідомляти про варварське знищення водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову, електроструму, вибухівок в органи рибоохорони за телефоном (0332) 24-35-77, 067-360-78-40.