Де у Рожищі стела загиблим у російсько-українській війні?
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
7410
Поки я на лікарняному у своєму ліжку, є про що подумати. Подзвонила до мене подруга й ми, як у студентські часи, почали розбирати явища. Темою нашої розмови стала «пасивність населення».
Ця розмова плавно перейшла до функціювання державного апарату на місцях, й тут я вже вирішила помислити.
Такс. Півтора року триває повномасштабна війна. Хлопці та дівчата віддають свої життя. Певна частина населення донатить, інша – волонтерить. Хтось бореться за церкву, хтось крутить дрони у гаражах. Хтось їздить на зустріч з лідерами країн й вибиває техніку, а в когось яйця по 17. Тут все зрозуміло.
Тепер питання до місцевої влади. Ви готові?
Де стела із загиблими героями із нашої громади? Чому я повинна йти й бачити цей обеліск, а не лиця хлопців-однолітків, які поклали життя за мою свободу? Де лиця тих, хто боронить наш спокій на небі? Чому в Ковелі й Коломиї, Житомирі й у Могилів-Подільську існують цілі проєкти, а в місті Рожище забуття?
Мене дратує пасивність.
Чому в нашій громаді мовчать про тих, хто пропав безвісти? Такі є, і таких багато. Чому я не бачу банера із лицями своїх вчителів й сусідів? Чому я взагалі не чую про боротьбу за них?
Мене дратує пасивність.
Чому в нашій громаді не ініціюється й не проводиться психологічна підтримка дітей, чиї батьки на війні? Не проводиться моральний супровід рідних, у яких загинули тати, брати? Думаєте, що з ними все добре й шкільні психологи впораються? Ну так для цього треба ініціативу проявити.
Мене дратує пасивність.
Чому в нашій громаді не існує програми по інтеграції, не існує навіть зацікавлення, ветеранів війни. А навіщо? Алкоголь й наркотики все вирішують, навіть не потрібно нічого придумувати.
Мене дратує пасивність.
Ще кілька днів тому я реально думала, що цим повинний займатися Київ. Антоніна нагадала мені дуже важливу річ – у нас децентралізація. Люди будуть пасивні й чхати на війну, якщо влада (децентралізована) буде подавати такий приклад.
Не вмієте – запитайте поради.
Не хочете – знайдіть хто хоче.
Боїтеся – ризикніть.
Суспільство повинно працювати на перемогу. Всі ланки суспільства.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі