#ЧитанняНаРайоні: роман, через який хочеться запросити до себе усіх туристів світу
-
-
>
-
>
-
>
21488
Я пишаюся історією рідного села Сокіл, що на Волині, і люблю часом понабридати людям розповідями про нього й про те, чому бути соколянкою – це круто.
Минулого року у мене з'явився додатковий потужний аргумент у таких розмовах – роман Ганни Гороженко «Лицарка Корони». Про книгу ще до її виходу у світ я дізналася від краєзнавця Олексія Златогорського, коли опрацьовувала його наукову роботу для матеріалу на Район.Рожище. Дуже вдячна пану Олексію, що тоді розповів мені про авторку та сам роман. Хто зна, коли б я дізналась, що така книга існує.
Історія нашого села Сокіл, що всього кілька століть тому було розвинутим містом, дивовижна і захоплива. Я переконана, що давній Сокуль відкрив далеко не всі свої таємниці.
Переконатися в цьому може кожен. Роман «Лицарка Корони» затягує у містичну атмосферу Волині XVI століття і захоплює войовничою жінкою, сміливою княгинею Анною Сокольською.
Важко передати той захват, з яким я читала цей роман. Мусила встановити собі обмеження, аби якомога довше розтягувати задоволення й не прочитати все за дві ночі.
Луцьк, Красне, Сокіл, Дубно, Ковель, Миляновичі – коли зустрічаєш ці локації Великої Волині на сторінках книги про жінку, яка колись ходила тими ж вулицями, що й ти, серце пришвидшує ритм. Не знаю, чому мене це так зворушило і навіть розчулило.
А ще вразило і дуже сподобалось, як авторка оживила історичних осіб. До речі, усі вони – реальні люди! Жодного з ключових персонажів Ганна Гороженко не вигадала.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
До книги є також серія листівок із зображенням персонажів.
Неймовірно цікаво було знаходити історичні факти в авторському баченні. Наприклад, історія про те, як 100 кріпосних московита Андрія Курбського втекли до Соколя. А те, як авторка обіграла факт історичної знахідки у старовинній Успенській церкві у Соколі – воскової печатки Сигізмунда Августа з гербом Великого князівства Литовського «Погоня» – взагалі викликало нашестя мурах по моїй шкірі. Більше про церкву можна глянути тут.
Раджу до обов'язкового прочитання усім шанувальникам історії Великої Волині. Можу позичити книгу, також вона є у нашій сільській бібліотеці та школі.
Дуже сподіваюся, що коли-небудь туристичні принади мого села оцінять туристи. Окрім церкви кінця XV – початку XVI століття з розряду особливо цінних архітектурних споруд, тут також можна побачити польський костел 1909 року, який вистояв впродовж двох воєн; дерев'яний Свято-Троїцький храм, який відбудували після пожежі у 1853 році; давнє городище-замчище, ймовірно, XVI-XVII століття.
Поки що туристи у Сокіл не їдуть, бо до нас – найгірша дорога на Волині. Хоча, як на мене, то також ще та атракція. Я жартувала, що запрошу до себе учасників проєкту Волинська експедиція через Крижівку – туди дорога гарна, тож можна доїхати туристичним автобусом, а з Крижівки – чайками через Стир у Сокіл.
Підсумовуючи, скажу, що дуже щаслива, що маю такий роман і пишаюся тим, що я соколянка! Це, мабуть, найбільш емоційний відгук на книгу, який я коли-небудь писала
