Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Рожищенське село у власності українського гетьмана

15:11 17.07.2017
1183

Він був наступником Богдана Хмельницького на чолі Гетьманщини, ініціатором Гадяцької угоди з Річчю Посполитою, переможцем битви під Конотопом.

Був талановитим юристом, дипломатом, військовим. А починав свою кар’єру на Волині.

Про те, що Іван Виговський працював у Луцькому суді відомо всім, хоча серед істориків точилися суперечки чи справді це саме та постать. У своїй статті «Луцький період Івана Виговського: реконструкція клієнтарних і родинних зв'язків», що вміщена в збірнику «Минуле і сучасне Волині і Полісся: Луцьк в історії Волині та Полісся», науковець Волинського краєзнавчого музею Олена Бірюліна наводить вагомі аргументи, які переконують у тому, що гетьман таки працював у Луцьку.

Більше того – мав тут сім’ю і володів маєтком у Рудці-Козинській!

Авторка статті подає інформацію з документу, який був написаний в Рудці-Козинській 20 вересня 1640 року. Це заповіт Анни Скірмонтівни – тітки першої дружини Івана Виговського. У документі вона просить пожертвувати на Троїцьку церкву в Козині та братську церкву і шпиталь в Луцьку.

Окрім інших рідних (брата та сестри) Анна Скірмонтівна вписує в заповіт свою племінницю Марину Мордвинівну, яка була одружена з Іваном Виговським. Їй тітка передає дім, домашнє начиння, худобу та інше рухоме майно в Рудці, а дочці Марини і Івана Олександрі дарує золотий перстень з сапфіром.


Самого Виговського Анна Скірмонтівна ставить відповідальним за виконання заповіту, а також довіряє придбати за 100 злотих дзвін для Козинської церкви, проконтролювати виконання десяти заупокійних служб впродовж року та передати заповідані кошти шпиталю та братській церкві.

Окрім того, згідно заповіту, майбутньому гетьману також передавалися всі права на її частку маєтку (частина Рудки), яким до того вони володіли навпіл, взявши володіння в заставу від Павла Друцького-Любецького (цей маєток, що охоплював в тому числі Рудку, Козин та Любче вважався дідичним, тобто таким який переходив в спадок в одній родині).

Той, в свою чергу був безпосереднім керівником Івана Виговського в Луцькому суді. Цікаво, що посаду підписка, яку зайняв Виговський після 1627 року, до того очолював син Анни Скірмонтівни – Константин, який у 1640 році (час укладання заповіту) вже помер.

Однак невдовзі Іван Виговський залишив Волинь і став ротмістром найманого війська Речі Посполитої. Цікаво, що у першій битві Національно-визвольної війни 1648 року під Жовтими Водами, він воював проти військ Богдана Хмельницького.

Під час битви Виговський потрапив в полон до хана Іслама Гірея, звідки був викуплений Хмельницьким, у якого надалі працював писарем, а після його смерті очолив козацьку державу.

Важко сказати чи бував у нашому краї сам гетьман, чи приймав участь у житті свого маєтку, і як далі склалася доля його сім’ї тут. Про це, на жаль, на сьогодні немає жодних свідчень.

Сергій Янішевський

Коментарі

До Автора

21:31 19.07.2017

Дуже цікава стаття! Молодець! Подобається читати і пізнавати історію рідного краю!

22 листопада
Сьогодні
Вчора
20.11.2017
19.11.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин