Реформа освіти: що нового для учнів Рожищенського району

Міністерство освіти та науки України 4 серпня ввели зміни до навчальних програм 1-4 класів. З 1 вересня школярі навчаються за новою програмою.

У проекті закону «Про освіту» вказано, що «метою нової школи є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Реформа освіти передбачає три рівні повної загальної середньої освіти: початкова (4 роки), базова середня освіта (5 років) та профільна середня освіта (3 роки). Це означає, що загальна тривалість навчання у школі буде 12 років. Заробітна плата вчителів буде підвищена, вчитель матиме право самостійно обирати місце і спосіб підвищення кваліфікації, форма якої також буде зміненою.

Навчальні завдання і час на їх виконання будуть враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Обмеженим буде обсяг домашніх завдань. Учитель матиме свободу вибору навчальних програм у межах стандарту початкової освіти.

У п’ятницю, 30 грудня, закінчився перший семестр навчання у школярів. Журналісти редакції Район. Рожище дізналися, як саме змінилось навчання у школах Рожищенського району. Відповіді на наші запитання дала керівник методичного об’єднання вчителів початкових класів Рожищенського НВК №4 Лариса Миронюк. Класний керівник найбільшого в Рожищенському районі класу, де навчаться 31 дитина.

«Уся робота вчителя не може бути сама від себе. Ми всі керуємося Законом України та всіма нормативними документами, які визначають діяльність вчителя. Втілюємо в життя все, що передбачає Міністерство освіти та науки. У певних моментах підходимо до роботи творчо, наприклад, до рівня якості знань дітей. Щодо інших моментів, то все має бути відповідно до Закону України», – зазначає Лариса Іванівна.

То які ж зміни відбулися на практиці?

«По-перше, з’явився великий простір для творчої діяльності школярів. Важливе значення мають проектні технології, особливо на уроках природознавства. Дитина – в центрі навчально-виховного процесу. Діти можуть зібрати, впорядкувати певну інформацію, зробити презентацію на якусь тему. Також не ставиться оцінка за ведення зошита, хоча всі види робіт у ньому систематично перевіряються.

Це спрямоване на те, щоб не травмувати дитину, адже не всім виходить дотримуватися каліграфії, у кожного свій особливий почерк. Ми прагнемо охайності у веденні зошита, але бал за нього не виставляємо. Змінилась кількість контрольних робіт із української мови. Раніше було 2 мовних теми, а зараз 1. Взагалі кількість таких робіт не надто велика для того, щоб не переобтяжувати учнів. Більшою є кількість навчальних робіт, а контрольна робота – одна як підсумкова».

Чи може вчитель самостійно змінювати кількість годин, необхідних для вивчення певної теми?

«Звичайно, ми можемо це робити. Не значно, звісно. Можемо збільшити на 1-2 години вивчення складнішої теми за рахунок зменшення часу вивчення іншої легшої теми».

Чи скасовано техніку читання вголос?

«Зараз ми більше уваги приділяємо навичкам читання вголос. Тобто враховується виразність, інтонація та найголовніше – розуміння змісту прочитаного. Техніка читання відходить на другий план, бо вона залежить від темпераменту самої дитини».

Як щодо використання червоної ручки?

«У першому класі ми використовуємо ручку зеленого кольору замість червоного. Це дуже гарний заспокійливий колір. Це також в певній мірі допомагає діткам».

Чи змінився об’єм домашніх завдань?

«У першому класі не задають домашнього завдання взагалі. В інших класах немає домашніх на вихідні. З другого класу домашнє завдання має становити не більше третини від класної робити.

Коли запитуєш учнів, чому вони не хочуть ходити до школи, то у відповіді чуєш: «Тому, що потрібно виконувати домашнє». Діти з задоволенням ходять до школи, з цікавістю слухають уроки, але після навчання хочуть мати вільний час».

Яких авторів додали для вивчення до предмету «Літературне читання»?

«Це важливе питання. Діти повинні читати про те середовище, в якому живуть, про те, що їх оточує. Постійно вдосконалюються технології, ця тема дуже цікавить дітей. Але її немає у тій літературі, яку ми читаємо. Це стосується і підручників, і хрестоматій, і позакласного читання.

МОН повідомило, що випущена нова хрестоматія, до якої ми маємо доступ через мережу Інтернет. Та дуже б хотілося потримати цю книгу в руках, а ще краще її закупити й використовувати на уроках».

На завершення хочеться запитати, як на Вашу думку реформа освіти вплинула на учнів?

«Як на мене, ще рано називати її реформою. Потрібно ще краще продумати і прописати конкретно, що вимагається. Дуже важливо вказати точно максимальну кількість дітей  у класі. У мене 31 учень, а це дуже важко. Не вистачає часу на те, щоб дати всім висловитись, усіх опитати. Це скоріше такі незначні зміни.

Змінюється життя і потрібно зробити так, щоб дитина, яка закінчила навчання у школі, мала не тільки знання предметів, а й знання життя. Потрібно навчити дитину жити у сучасному суспільстві. Для цього треба змінитися спершу нам, вчителям. Від того, який творчий політ думки вчителя, залежить бажання учнів вчитися. Навчання не має зводитися лише до технічного аспекту, має бути і моральний, і виховний момент».

Вікторія Бродосюк