Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Нагородження Софії та Артема Назаруків із Купичева
Нагородження Софії та Артема Назаруків із Купичева

На честь повстанців з Рудки-Козинської щороку проводять пісенний фестиваль

16:30 18.11.2020
3031

Вже минуло 10 років, як редактор газети «Вісник+Ко» Євген Хотимчук поблизу села Ловище на Турійщині віднайшов могили трьох повстанців, які загинули у 1943 році.

Це були хлопці із села Рудка-Козинська Рожищенського району — Степан Пархомчук, Петро Ткачук та Євген Гутовський. Всього ж у тому бою загинуло п’ятеро вояків УПА.

Степан Пархомчук – це перший чоловік нині вже покійної матері Євгена Хотимчука Афанасії Іовни. Власне, пошуком його могили, на прохання матері, тривалий займався відомий волинський журналіст і письменник. Все було дуже непросто, бо колишнє село Волосівку, якому належало кладовище, за радянської влади стерли з лиця землі як осередок УПА.

Але, як виявилося, не можливо стерти з людської пам’яті непрості події минулого… На місці останнього спочинку загиблих молодих повстанців встановили пам’ятники. І вже багато років за їхніми могилами доглядають школярі села Новий Двір. А організовує їх на цю добру справу заступниця директора школи Олена Дмитрівна Гінгіна.

«Коли я прочитала у «Віснику», що на Волосівці у бур’янах знайшли могили повстанців, стало соромно. Тоді ми з дітьми та корінними волосівчанами, а я сама до них належу, поїхали і все поприбирали, почистили. А скільки-то люду зібралося вже на освячення пам’ятників! Яких гарних пісень співав тоді хор з Рожища. От і подумала, що добре було б, аби щороку в пам’ять про хлопців, які віддали своє життя за Україну, діти співали повстанських пісень», – розповідала Олена Дмитрівна журналістам обласних видань.

Тож 14 жовтня, на Покрову, коли в Україні святкують не лише День захисника України, День українського козацтва, а й День створення УПА, на Турійщині по-особливому вшановують полеглих повстанців – щороку проходить регіональний молодіжний фестиваль патріотичної пісні, що зародився у Новому Дворі.

Його назва промовиста і лаконічна – «Складем хоч пізнії вінці» – вже стала відомою на всю Волинь. Адже з часом збільшувалась кількість учасників та розширювалась географія конкурсу. До організаторів фестивалю долучились шеф-редактор та колектив газети «Вісник», а також голова купичівського сільськогосподарського підприємства «Дружба» Петро Камельчук.

Спочатку участь у ньому взяли школярі з сіл Рудка-Козинська, Квітневе, Тристень, Щурин Рожищенського та Купичів, Маковичі, Новий Двір, Озеряни, Осьмиговичі й Свинарин Турійського районів, згодом долучались інші школи Турійщини.

У різні роки, окрім Новодвірської школи, гостинно приймали учасників конкурсу Купичівський ліцей та Турійська гімназія.

Діти часто записували повстанські пісні від старожилів й доносили до слухачів не лише забуті слова й мелодії, а й непросту історію нашого краю.

Минулого року восьмий фестиваль «Складем хоч пізнії вінці» вперше пройшов у славнозвісному урочищі Вовчак просто неба. Тоді на Вовчак з’їхалося особливо багато гостей, солістів і дитячих творчих колективів.

Цьогоріч, у зв’язку з епідемією коронавірусу, у фестивалю, що присвячувався 78 річниці створення УПА, був особливий онлайн-формат. Проходив конкурс у загальноосвітній школі І-ІІІ села Новий Двір. Журі переглядало пісні по відео. Про результати згодом написали у соціальних мережах.

А перед початком фестивалю, як і щороку, відбувся молебень на могилах полеглих повстанців на кладовищі колишнього села Волосівка, що знаходилось на межі Турійського та Рожищенського районів.

Його відслужив настоятель Новодвірського храму архістратига Михаїла Православної церкви України отець Олександр Дулько. Шеф-редактор «Вісника+К» Євген Хотимчук подякував вчителям місцевої школи за те, що бережуть пам’ять про загиблих вояків УПА, що звучить над їхніми могилами Слово Боже і сюди привозять діток.

Щодо особливих умов конкурсу, повідомлення надіслали напередодні у 20 шкіл Турійського і Рожищенського районів. Відео прислали 12.

Організатори зізналися, що незвично було слухати пісні без глядачів, без їхніх щирих і гучних оплесків, проте після кожного виступу учасникам голосно аплодували члени журі.

Вони відзначили, що були підібрані надзвичайно змістовні пісні. Оскільки глядачів не було, то замість призу глядацьких симпатій присудили приз симпатій журі. Його віддали хору учнів 1-3 класів ліцею селища Луків. Дуже щиро і голосно вони виводили «За Україну, за її долю, за честь, за славу, за народ!».

Третю премію поділили Анна Перепьолкіна з Кульчина, дует Уляни Новаковської й Іванни Павлюк зі Ставок та вокальна група учнів 6–11 класів турійської гімназії.

Друге місце члени журі віддали Христині Полячук з Боблів та Серафиму Мірчуку з Турійська. Він свою пісню «Зродились ми великої години» виконав під гітару, кліп зняв в урочищі Вовчак.

А перша премія поїхала у село Маковичі, її присудили Валерії Соколюк, Софії Василишин, Наталії Свистун та Костянтину Кіцу.

Гран-прі фестивалю одноголосно віддали сестрі та брату Софії й Артему Назарукам з Купичева. Їх щемлива пісня «Курилася доріженька» змусила заплакати Євгена Хотимчука. Вчителька музичного мистецтва Купичівської школи Алла Бадира розповіла, що її записали від жительки Літина Софії Січковської.

Сама ж пані Софія почула від її від Серафими Хомюк, жінки, яка пройшла радянські табори, за радянської влади підпільно збирала у себе молодь і вчила їх повстанських пісень.

Артему і Софії приз особисто вручили Євген Хотимчук та Петро Камельчук. Інші переможці та учасники конкурсу нагороди отримали пізніше.

Світлана НЕВЕЛИЧ

Коментарі
Загрузка...
5 грудня
Вчора
03.12.2020
02.12.2020
01.12.2020
30.11.2020