Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

01 Серпня 2020, 09:00
5970

Рожищенська лікарня, як і багато інших медзакладів, з 2018 року працює як комунальне некомерційне підприємство. Тут вже пройшли перший етап медичної реформи, тепер намагаються вникнути в другий. 

Журналістка Район.Медицина дізнавалася, як «первинка» пережила реформу, як починає переживати «вторинка», і з якими проблемами стикалися.

Першу лікарню в районі організували в 1939 році на 30 ліжок. У 1944 році облаштували ФАП у селі Копачівка. В цьому ж році розширили лікарню: відкрили пологове відділення, інфекційне. Вже у 1947 році збільшили штат, кількість ліжок до 60, відкрили хірургічне відділення, дитячу й жіночу консультації. З 1963 року лікарню назвали центральною районною. Вона була розкидана по району, це було не зручно. Тому в 1984 році збудували нову.

На сьогодні в лікарні є сім основних стаціонарних відділень, жодне не закрили: відділення анестезіології та інтенсивної терапії (тобто реанімація) на шість ліжок, хірургічне, терапевтичне, акушерського-гінекологічне, дитяче, інфекційне.

Окрім того, є допоміжні: приймальне, фізіотерапевтичне, харчоблок.

«Тобто назва «підприємство» правильна. Бо це справді велике підприємство, яке працює цілодобово», – наголосив головний лікар медзакладу Віктор Редзій.

В лікарні на сьогодні працює 258 працівників: 51 лікар, середніх медпрацівників – 116, молодшого персоналу, санітарок – 46, 45 осіб обслуговуючого персоналу. Хоча штатних осіб передбачено 268. Тому проблеми зі штатом є.

Лікарня має стаціонарних 130 ліжок – це оптимальний варіант. Раніше було 260, і це забагато.

Медзаклад працює в цілодобовому режимі. Роботу організовують так, щоб у лікарні чергував лікар, хірург, акушер-гінеколог, операційна бригада і анестезіолог. При зверненні хворого всі ці спеціалісти на місці.

«Лікарі, як пожежники, постійно повинні бути на готові», – підкреслив Редзій.

СЕРЙОЗНИЙ ВІДТІК КАДРІВ ІЗ «ВТОРИНКИ»

В приміщення лікарні діє три заклади: центр первинної медико-санітарної допомоги зі своїм головним лікарем, відділення обласного центру екстреної медичної допомоги (тут базуються дві бригади «швидкої» допомоги і ще є третя – в селі Доросині).

Головний лікар Віктор Редзій каже, що після реформи лікарня, первинка та «швидка», на жаль, стали розбалансованим механізмом.

«Раніше я, як керівник, знав усе: де яка вагітна, а зараз не знаю. Всі стали незалежними, я до них відношення не маю, а вони до нас. Це я вважаю недоліком», – пояснює свою думку Віктор Редзій.


Головний лікар пригадує, що як починалося реформування галузі, то потрібно було міняти повністю структуру. Тобто відділяти первинну ланку. А це медична допомога, яку надають при першому зверненні пацієнта.

Вторинна ланка – спеціалізована вузька допомога, тобто коли пацієнти звертаються до лора, окуліста чи хірурга. Щоб почати медичну реформу, потрібно було вивести зі штату первинну ланку.

«Мені, як керівнику стало простіше. Бо я, наприклад, не переживав, чи тече пічка в ФАПі в Городинях, чи ні. Це раніше треба було все організувати. Зараз цим займається первинна ланка», – пояснив Віктор Редзій.

Після реформи різко змінилося фінансування. До цих змін гроші в район приходили державною субвенцією на кожного жителя. Гроші йшли на фінансування галузі, обладнання тощо.

«Той район, де було більше жителів, мав більше грошей. Він і вигравав, адже міг більше всього зробити чи купити», – зауважив керівник лікарні.

Лікарі первинної ланки, зауважує Віктор Редзій, мають більші зарплатні, ніж лікарі вторинної ланки. Відповідно частина педіатрів, терапевтів перейшли працювати в первинну ланку. Тобто почався серйозний відтік кадрів з вторинної ланки.


«Як керівник, затримати я їх не міг, бо не міг дати якісь преференції. Люди шукають краще місце і це нормально», – пояснив Віктор Редзій.

До того ж, у Луцьку відкрили перинатальний центр, то туди теж перейшли кілька фахівців працювати.

За два роки, додає Редзій, від них пішли 22 лікарі.

«Це великий відтік, і їх потрібно було кимось замінити. Шукали заміну, викручувалися як могли. Сьогодні ми готуємо й інтернів. Їх у нас дев’ять. Проте проблема з кадрами залишається не вирішеною. Людей потрібно зацікавлювати зарплатнею, а я на сьогодні цього зробити не можу, на жаль», – пояснює головний лікар медзакладу.

ШІСТЬ ПАКЕТІВ ПОСЛУГ, ЯКІ ОПЛАЧУЄ НСЗУ

Рожищенська центральна райлікарня підписала договір з Національною службою здоров’я України на шість пакетів послуг із 27 можливих. Це і хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, і стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій, це терапевтичний блок (неврологія, інфекційне відділення).


Також це – медична допомога при пологах, амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям, включаючи реабілітацію та стоматологічну допомогу.

Головний лікар додав, що кількість пологів у районі значно зменшилася. Колись було по 700 пологів у рік. Зараз – 300.

Окрім того, пакет послуг на діагностику, лікування та супровід осіб із ВІЛ (в лікарні працює кабінет довіри) й стаціонарну паліативну медичну допомогу дорослим та дітям. Процес підписання розпочали в березні. А з квітня він вступив у дію.

«НСЗУ поставила вимоги, які ми підтверджували. Це наявність професійних кадрів, обладнання. Досить серйозне питання. Якби не було чогось достатньо, то якийсь із пакетів не підписали б», – зазначив Віктор Редзій.

Як зауважив керівник медзакладу, їхня мета – не підписати більше пакетів з НСЗУ, а покращити матеріально-технічну базу навіть на ті пакети, які вже мають.

ВСІ ВЧАТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ ПО-НОВОМУ

Позитивом реформи є те, каже Віктор Редзій, що всі починають вчитися працювати по-новому. За його словами, колись була стабільна зарплата і людина розслаблялася. Сьогодні треба всім разом думати, як заробити в медзаклад, і як себе вдосконалювати.

1

Реформа стимулювала лікарні придбати необхідне обладнання, впровадити нові технології лікування хворих, аби підписати договір з НСЗУ. Сьогодні є здорова конкуренція між закладами, і це нормльно, каже Редзій.

«Чим більше пацієнтів матиме лікарня, тим більше зароблятиме. Але про пацієнта забувати не треба, він має бути на першому місці», – наголосив керівник.

Пацієнт повинен сьогодні пройти двоє дверей, а не одні, аби втрапити до потрібного лікаря. Адже він спершу звертається до сімейного лікаря, а не до потрібного йому, наприклад, хірурга.

«Це, на мою думку, негатив. Окрім того, зарплатня в лікарів вторинної ланки не змінилася. Молодий спеціаліст отримує 4 тисячі. Працювати молодій сім’ї сьогодні у вторинній ланці – це просто не вижити за таку зарплатню», – підкреслив Редзій.

ЯК ПРАЦЮЄ ЛІКАРНЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Рожищенська лікарня входить у другу хвилю медзакладів, тобто прийматиме хворих на коронавірус, коли всі лікарні першої хвилі будуть заповнені.

У медзакладі відкрили благодійний рахунок під час карантину, куди всі небайдужі скидали гроші на потреби лікарні в час пандемії.

Віктор Редзій розповів, що під час карантину був період, коли не могли придбати захисні костюми, маски, як і багато хто в області. Їх просто не було.

«Були такі фірми, які пропонували захисні костюми за готівку, але ми не могли цього зробити», – зауважив Віктор Редзій.

Пацієнти з підозрою на коронавірус звертаються на приймальне відділення, чи дзвонять мобільним бригадам. Відвідувачі зайти в медзаклад можуть лише через відчинені двері в поліклініку. Планову госпіталізацію припинили сьогодні.

1

Щодо автопарку, то тут нема про що говорити, каже Віктор Редзій.

«Німці колись подарували Т4, то до сьогодні бережемо як зіницю ока. Це єдиний транспорт, який у нас є, він дуже старий. Ми нікому не потрібні, авто нам не дають. Маємо те, що маємо», – наголосив Віктор Редзій.

Жодних відвідувачів до пацієнтів не пускають. Передачі тільки через приймальне відділення.

Педіатричне відділення. Пройшлися лікарнею, аби глянути, як працюють деякі відділення.

Завідуюча педіатричного відділення Ксенія Ющук півтора року на посаді, тому об’єктивно оцінити період роботи перед реформою не може.

У відділенні лікують дітей до 18 років. Діти спершу поступають на приймальне відділення, тоді за потреби госпіталізовують у відділення.

«Мені комфортно працювати, коли пацієнти йдуть спершу до сімейного лікаря, який знає цю дитину і може вирішити, чи варто направляти дитину у наше відділення, чи ні. Планових госпіталізацій у нас немає зараз, бо карантин. Зазвичай ургентні хворі до нас поступають», – поділилася Ксенія Ющук.

У відділенні в основному двомісні палати. Всього їх 10. Також є ігрова зона для дітей.




Головна медсестра Рожищенської ЦРЛ Євгенія Росоловська каже, що відділення організували як в садочку, щоб діти не боялися медзакладу. Щоб перебували тут в комфортних умовах.

Старша медична сестра педіатричного відділення Наталія Мушка поділилася, що у них є діти, які не хочуть йти додому, настільки їм тут зручно. Особливо  це діти, які поступають з притулку. Бо ним тут приділяють більше уваги.







Фізіотерапевтичне відділення. Тут теж госпіталізують пацієнтів тільки в екстрених випадках. Сестра медична відділення Ірина Поліщук показала, як працює відділення та яке обладнання тут є.

У відділенні надають всі види фізіотерапевтичного лікування. Діють кабінети світлолікування,   світлочастотної терапії, електролікування, аерозольтерапії, високочастотної терапії. Окрім того, тут працює кабінет масажу та лікувальної фізкультури.

Вистачає й у відділенні обладнання, багато що закупили нового: лазери, інгалятори тощо.

«Пацієнтів вистачає, зараз трішки менше, бо карантин. Є пацієнти, реабілітація яких не може чекати, тому ми їх приймаємо», – зазначила Ірина Поліщук.







ДОСВІД «ПЕРВИНКИ» В РЕФОРМІ

Первинна ланка задоволена реформою, адже відчула покращення у фінансовому плані. З 2013 по 2019 рік головним лікарем Рожищенського центру первинної медико-санітарної допомоги був Володимир Мосійчук (зараз він сімейний лікар), сьогодні – Леся Басалик.

«Первинку» у 2019 році визначили лідером галузі у всеукраїнському галузевому рейтингу «Лідер року медичної галузі», нагородили національним сертифікатом компанії року згідно реєстру «надійних та інвестиційно привабливих підприємств».

Рожищенський ЦПМСД має 22 лікарі, 13 з яких працює в Рожищенській амбулаторії, решта – в районі. «Первинка» має 6 амбулаторій та 28 діючих ФАПів. Було більше, але зараз багато пустують, бо місцеве самоврядування не хоче за них відповідати.

1

«Ми зараз з цим дуже боремося, бо місцева влада не звикла думати про медичне обслуговування своєї громади. Ми не можемо до них достукатися. В них одна думка, що хтось ним має все зробити», – розповіла Леся Басалик.

Володимир Мосійчук додає, що багато ФАПів, які пустують, не відповідають нормам. У них немає води, каналізації.

«Ми забезпечуємо їх медичними виробами, зарплатнею, опаленням. Багато тягнемо на собі, практично утримуємо їх, а вони не хочуть зробити нормальну матеріально-технічну базу», – зауважила Леся Басалик.

1

Володимир Мосійчук наголосив, що медична допомога має бути якісна. У ФАПі обов’язково повинні бути кушетка, підведена вода, туалет, комп’ютер.

«Якщо виїхав на село, то теж маю надавати людям кваліфіковану допомогу, а не тільки послухати апаратом. В нас в районі непробивна стіна, ніхто не чує нас», – наголосив Володимир Мосійчук.

За словами Леся Басалик, у зв’язку з реформою на лікарів впало багато роботи. Лікарняні листки тепер виписують тільки на первинній ланці, всі напряму тепер йдуть до сімейного лікаря.

«Це теж кусок роботи. До того ж, під час карантину сімейні лікарі контактують з пацієнтами, в яких підозра на коронавірус, з тими, хто приїхав з-за кордону», – ділиться Леся Басалик.

У Рожищенському ЦПМСД є дві мобільні бригади, які по направленню сімейних лікарів їдуть по людей з підозрою на коронавірус.

«Первинка» тут повністю забезпечена матеріально-технічною базою. Багато що купували самі та по програмі Світового банку. Леся Басалик розповіла, що на початку реформи були великі труднощі, коли опановували комп’ютери, щоб працювати в електронній системі.

«Але нам проводили навчання, представник Світового банку теж навчав. Також один в одного вчилися. З кожним роком все краще і краще», – додала Леся Басалик.

«Я вважаю, що ця реформа є позитивом. Бо заробітну плату лікарям й середньому персоналу підняли в 2-3 рази. Люди задоволені. Є й нюанси, але й не без них. Бабусі, які мають по 80 років, самі дзвонять телефоном і кажуть, що у них ліки закінчуються. Вони не їдуть, бо погано добиратися, а все вирішуємо по телефону і це дуже зручно», – поділився Володимир Мосійчук.

Керівниця первинної ланки каже, що після реформи вони стали самостійними, мають можливість розпоряджатися тим, що заробляють. Зручно й те, що багато питань можна вирішити в телефонному режимі.



У «первинці» залишилося не так багато сімейних лікарів, які мають місце, аби підписати декларацію з пацієнтом. До прикладу, сімейний лікар Володимир Мосійчук підписав декларації з 2600 пацієнтами при умові 1800 на одного лікаря.

Лікар каже, що справляється з такою кількістю, практично всіх знає.

«Але, чесно, зараз не зовсім, бо маю людей і з Турійського й інших районів. Вони встигли першими записатися до мене. До мене досі просяться, але я вже не можу підписувати декларацію, бо не маю місця», – розповів Володимир Мосійчук.

Щуринська й Переспівська амбулаторії мають в складі автопарку старенькі «уази». Тобто ці заклади не забезпечені автомобілями.

«Про це ми часто говоримо на сесіях, нарадах, комісіях. Але поки результату ніякого», – пояснила Леся Басалик.

«Це не машини вже, а трактори», – додав Мосійчук.

Хоча мають й три «опелі», є авто, де можна покласти лежачого хворого, але ми його орендуємо. Можливості купити свій автомобіль не мають.

1


Сьогодні капітально ремонтують ще дві амбулаторії: Сокільську, бо вона в дуже аварійному стані, і Рожищенську амбулаторію №2 по програмі Світового банку. Її до 30 вересня мають здати в експлуатацію.

Амбулаторію №2 облаштовують на території військкомату, приміщення якого пустувало. Володимир Мосійчук розповів, що намагалися його втримати, щоб остаточно не впало, ремонтували своїми силами, бо грошей в районі нема.

«Ця амбулаторія буде зручна для багатьох людей, тому що повз проїжджає багато маршруток», – пояснив сімейний лікар.

Частина лікарів з амбулаторії №1 перейде туди працювати.

«Тут зараз ми дуже тіснимося. Дуже малі кабінети, не зручно оглядати хворих. До лабораторії через двір треба йти. Але нічого не можемо вдіяти. Отак і тулимося», – зауважила Леся Басалик.

Басалик зауважила, що кожна амбулаторія під час карантну забезпечена антисептичними засобами, засобами індивідуального захисту.

На амбулаторію йде великий наплив людей сьогодні. Тут зробили три пости: кабінет інфекційного контролю, де просять всіх з ознаками вірусної інфекції йти через нього. Там є медсестра, яка проводить долікарський огляд; через поліклініку проходять пацієнти без ознак вірусної інфекції. Вони обов’язково проходять температурний скринінг і повинні бути в масці; і пост на другому поверсі, де теж зустрічають з термометром й антисептиком.

Анна КАРПЮК

ФОТО Володимира КОВАЛЮКА та авторки

Коментарі
01 Серпня 2020, 15:53
Ну і тут без Мосійчука необійтися. Нехай краще наведено лад в себе в амбулаторії, бо медсестра з маніпуляційної невміє уколи у вену робити, а фапи які працюють ніколи нікого недопроситись щоб хоч тиск поміряти. То така допомога населенню.
01 Серпня 2020, 17:09
В Редзія в підвалі каналізація тече,а він байки розповідає про те хто вагітний, чи як організовував пічне опалення в ФАПі на селі. Премію Музика з Дунцем ,ще одну, мають йому обов'язково виписати і прийняти на сесії
01 Серпня 2020, 18:58
А лабораторія яка. Це просто жах.
01 Серпня 2020, 20:09
Написано гарно, а на ділі- пшик.особливо поліклініка -БАРДАК. І поводчться як цариці.
02 Серпня 2020, 03:02
Хто небудь був на території лікарні? Пам'ятаєте інфекційне відділення? То там зараз притон малолєток! І в зарослях напевно вже вовки вивелися, не тільки собаки.
02 Серпня 2020, 03:08
Радзія та Мосійчука потрібно було садити з конфіскайією майна.Назаручка головний бухгатер переводила кошти на придбання вікон на фірму де працює син Мосійчука по високій ціні тобто відкати нормальні
02 Серпня 2020, 03:10
А заступник Радзія ,Таня Величко допустила розтрату бюджетних коштів 1 мільйон 47 тисяч.
02 Серпня 2020, 22:11
Це що ви всі пишете нідочого не дійде.Треба на ділі показати,контролюючі органи сповістити,депутатів які покривають і одноголосно голосують за премії в кінці року,головному і бухгалтерам виписують.
04 Серпня 2020, 00:59
Прокуратура зупинила дерибан бюджетних коштів нашим місцевим бубочкою і що ,когось посадили,чи порушили кримінальну справу?
05 Серпня 2020, 02:53
чому не зробили фото на першому поверсі при вході у відділення, там можна кіна про війну знімати
21 Жовтня 2020, 17:38
А що, Таня Величко має право підпису і розпорядженя грішми, розумнику? Про яку розтрату мільйона ти верзеш? Давай-но конкретніше!Тріпло !
Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024
17.03.2024