День рятівника: Надзвичайна жінка у надзвичайній службі

17 Вересня 2016, 17:00
5014

Напевно одна з найдостойніших професій в третій державній пожежно-рятувальній частині Управління ДСНС у Волинській області, що розташова в селищі Дубище є, диспетчер.

Попри те, що жінки-деспетчери Оксана Катеринюк, Оксана Гольц, Ірина Луговська та Світлана Терещук, не йдуть в протистояння з вогнем, чи в інші небезпечні ситуації, все-одно можна стверджувати, що саме вони є першочерговою ланкою від якої залежить успіх усунення небезпечної ситуації.

Адже саме вони спрямовують сили та засоби, необхідні для ліквідації надзвичайних явищ, працюють своєрідними психологами, втішаючи постраждалих по телефону та надають консультації, як діяти в тому чи іншому випадку.

Кореспондент Район.Рожище поспілкувався з однією з таких надзвичайних жінок – Іриною Луговською.

3

Зазвичай усе доленосне, що трапляється з нами в житті стається випадково, спонтанно та неочікувано. Так сталося і в рожищанка Ірини Луговської. Після закінчення ЗОШ №3 вона вступила до Політехнічного університету та здобула спеціальність технолога.

Роботи по-спеціальності не передбачалося, але випадково почувши від друзів, що в пожежну охорону потрібні диспетчери. Пішла спробувати… Як виявилося, ця спроба стала доленосною і тепер структура ДСНС стала частиною її життя.

«Перш, ніж приступити до виконання покладених на мене обовʼязків, я три місяці навчалася на у Вінницькому професійному училищі, - розповідає Ірина Луговська. – В принципі все, що тоді вивчила стало у пригоді в професійному житті.

Й нині керуюся здобутими навиками. Ну лише, поки не пригодилася техніка гасіння пожежі, - посміхається чарівна панянка».

Спочатку, за словами нашої співрозмовниці, було важко. Бо ж то ще треба звикнути до того, що телефонують різні люди і з різними настроями. У кого проблема – треба швидко зреагувати, передати куди слід, а заодно і заспокоїти людину. А є такі, що телефонують і ображають, а то й погрожують…

Але в Ірини за роки служби виробився  чіткий девіз: «Усі свої проблеми, негаразди та поганий настрій залишаємо вдома. Посміхаємось і працюємо з бажанням». І це, каже, насправді працює. Зайвий раз усвідомлюєш, що у людей, які будуть дзвонити протягом доби з проханням про допомогу, можуть бути значно серйозніші проблеми ніж у тебе. Тому й на настрій і «гостре» слівце почуте у телефонну слухавку, за словами співрозмовниці, не варто зважати.

В перші роки роботи дуже переймалася чужим горем. Пригадує, як на її  зміні, надійшов виклик, що по вулиці Чехова зайнялася будівля. В цій страшній пожежі згорів чоловік. Тоді смерть людини, молода диспетчер прийняла надто близько до серця. Але впродовж шести років зрозуміла, що на цій службі потрібні перш за все твої «затиснуті» в кулаки емоції та злагодженість дій, а не «рюмсання» та розсіяність. А все решту в Божих руках.

Звісно, тішиться, коли з виклику приїжджають рятувальники та повідомляють про успішну операцію. Наприклад, під час пожежі на вулиці Коте-Шилокадзе вдалося врятувати маленького хлопчика, або ж коли потушили масштабну пожежу.

- Пожежі в будинках переважно виникають в осінньо-зимовий період, коли починається отеплювальний сезон, - розповідає Ірина Луговська. – Нині найбільше викликів через загоряння в екосистемах та торфовищах. Люди телефонують, сердяться на задимленість. Хоча саме через людську недбалість, переважно, й стаються ці пожежі. Наприклад, людина, яка підпалює на городі суху траву чи бадилля і йде геть – чинить не тільки не розумно, а вчиняє справжній злочин, який може призвести до великих матеріальних затрат, а подекуди і людських жертв. А цьогоріч, на заваду рятувальникам стала ще й посуха. Нині важко знайти поблизу не пересохлу водойму, воду з якої можна було б використати для гасіння пожежі.

В зміні Ірини Луговської одні чоловіки. Це начальник караула Володимир Ковальчук, командир відділення Олександр Глушко, водій Микола Козак та два пожежника – Ігор Зорук та Максим Жолнач. Каже, що колектив дуже хороший, люди порядні та щирі.

«Працювати в такій команді – за щастя, - стверджує Ірина. – Я ще б всім жінкам побажала такої роботи, як у мене. Люди оточують привітні, щирі, здатні завжди прийти на допомогу. Попри нарікання та анекдоти, ми намагаємося зробити все, що від нас залежить».

Зазвичай зміна у команди починається із щоденного навчання, яке передбачає не тільки здачу фізичних нормативів підготовку, але й вивчення Законодавства України, функціональну та рятувальну підготовку. Окрім знань, кожен із працівників має мати напоготові «тривожну валізу» та бути завжди готовим до непередбачуваних ситуацій. За робочим процесом слідкує дуже хороший, за словами Ірини Луговський, начальник пожежно-рятувальної частини Володимир Бродосюк.

Окрім роботи Ірина чудова мама двох діток – тринадцятирічного Владислава та трирічної Анютки. Тож додому жінка завжди приходить в гарному настрої, бо розуміє, що передусім вона мама та дружина, а отже, має бути справжньою берегинею сімейного вогнища, незважаючи на втому, важку зміну та настрій.

 В п’ятницю з нагоди Дня рятівника, Ірина Луговська отримала з рук Рожищенського міського голови Вʼячеслава Поліщука Грамоту за сумлінне виконання службових обов’язків під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Ми ж бажаємо молодому працівнику третьої державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС у Волинській області, ще безліч нагород та успіхів у нелегкій роботі.

1

Також Район.Рожище вітає усіх Рожищенських рятувальників з професійним святом та бажає бадьорості духу, здоров’я, благополуччя, душевного спокою у родинах і якомога менше тривожних викликів. Нехай Божа Матір завжди буде вашою покровителькою і захисницею, вірною помічницею у професійній діяльності та оберегом на життєвому шляху.

Коментарі
17 Вересня 2016, 20:13
Дуже хороша жіночка!
17 Вересня 2016, 21:47
Супер МАМА...
18 Вересня 2016, 19:37
Було в кого вдатися, її мама також надзвичайна..
03 Жовтня 2016, 14:34
Часто спілкуюся з цією чарівною жінкою. Вона не лише хороший співрозмовник, але й віддана своїй справі людина.
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39