Новий адміністративний поділ та його переваги

Що таке об’єднана громада і чим корисне таке об’єднання простим людям «Район.Рожище» дізнавався у голови Рожищенської райдержадміністрації Інни Гайворонської. Деталі – в інтерв’ю.

В Україні триває процес добровільного об’єднання в громади. Як цей процес у нас в районі?

Ми проводимо широку інформаційну кампанію за участі експертів обласного офісу реформ, з залученням наших фінансового управління та відділу економік. Ми розробили розрахунки економічних показників, надходжень до місцевих бюджетів. Це все ми пояснюємо головам, але проблема є в тому, що склад очільників сільських рад оновився на 50%, це негативно відбилося на процесі об’єднання. Сільські голови тільки вникають в роботу, вони ще не бачать себе в такому форматі. Є суто дотаційні села, які розуміють, що так далі вони не зможуть. Є і багатші села, які не квапляться об’єднуватися, оскільки їм вистачає місцевого ресурсу вирішувати свої проблеми: такі як ремонт доріг, енергозберігаючі заходи в закладах провести.

Чи є на сьогодні перспектива створити об’єднану громаду в Рожищенському районі?

Поки що є один ініціатор, який намагається створити громаду – Копачівський сільський голова, і то це бажання залежить від самого лідера громади. Копачівська громада має власні надходження, найбільші серед усіх сільських рад, вони бачать своє майбутнє у форматі об’єднаної громади, готові брати на себе видатки на освіту, культуру,  дитячі садочки з районного бюджету і самим господарювати. Це об’єднання зараз на стадії перемовин, створені робочі групи, ми зі своєї сторони надаємо інформаційну підтримку: зразки документів, розрахунки, кількісні показники їх роботи, яка кількість в них населення, кількість працюючих і в галузях яка видаткова частина.

Від інших голів такої ініціативи не має, тому що йдуть спори щодо об’єднання. Минулого року обласна рада визначила що у нас допустимо п’ять спроможних об’єднаних громад, а у Кабінеті Міністрів сказали ні, і затвердили лише дві громади, дуже різнопланові: Доросинівська та Рожищенська. Доросинівська має значно менший ресурс, бо кількість працюючих осіб не порівняти з в Рожищем та у навколишніх селах. Виходить дисонанс: дуже багата громада і бідна громада. Тому є коментарі деяких голів, які бачать себе у форматі єдиної, Рожищенської громади, тобто щоб весь район об’єднався довкола міста. Але це не реально, бо у нас кілометраж значно перевищує дозволену норму, тим паче не зможе одне Рожище забезпечити надання послуг на рівні всього району.

Ви сказали, що Кабінет Міністрів затвердив лише одну громаду: Доросинівську та Рожищенську, то що тоді робити Копачівській громаді яка вже готова об’єднатися і вже веде перемовини?

Перспективний план – це свого роду пропозиція, він не є законом. Саме зараз відбувається переформатування плану обласного, бо вже є пропозиції від самих громад. Його будуть розглядати на сесії обласної ради. Якщо чиясь ініціатива не співпадає з перспективним планом – його будуть корегувати, тобто це все є добровільно.

Вже показала практика в області: утворилися громади у складі - від 2 до 7 сіл. Інші села теж захотіли долучитися з власної ініціативи, їх просто доєднують до вже створеної громади. Головне, щоб громада була економічно спроможною. Тобто щоб могла забезпечити населенню охорону здоров’я, доступ до освіти.

Ті громади, які об’єдналися отримали чималі гроші, на рівні окремого району на соціально-економічний розвиток. З фонду Регіонального розвитку отримали кошти на підтримку окремих проектів.

Проблема нашого району в тому, що у нас не має сильної громади, яка могла б навколо себе всіх згуртувати.

Ті, що об’єдналися, от наприклад Устилуг: там прикордонна зона, де великий оборот товарів, ведеться активна торгівля. Або Смолигів, де велике надходження податків ПДФО, вони навколо себе об’єднали бідніших сусідів, взяли гроші і господарюють. У нас з сильних – це Копачівка, яка має власні надходження і місто Рожище. Навколишні села бояться, що місто їх поглине і про них просто забудуть, про їх інфраструктуру. А віддаленіші села – не мають такого ресурсу, відповідно не цікаві для об’єднання, як мені кажуть деякі сільські голови: «Якщо об’єднати декілька бідних – з них багатого не вийде» і це правда. Ми робили розрахунки, щоб вийти на економічну спроможність, нам треба об‘єднати від 6 до 9 об’єднаних громад. Це дуже важко: троє-четверо – ще домовляться, а  питання семи – обов’язково хтось буде проти, цього не відбудеться.

Багато людей чули про адміністративну реформу, але мало хто знає про її користь. Розкажіть про переваги об’єднання.

Основна перевага – громада по суті сама стає господарем, це єдиний орган який контролює використання землі, напряму отримає до 15 видів податків. Напряму з державного бюджету громада отримає медичну та освітянську субвенцію по кількості населення, по кількості дітей.

Якщо є субвенція медична та освітянська, то має бути створений відділ освіти та охорони здоров’я в громаді, який чимось схожий на відділ освіти та молоді райдержадміністрації?

Так, але не великі громади призначають просто спеціаліста, який має виконувати той функціонал, який зараз виконує адміністрація. Ці кошти підуть з районного бюджету, і будуть передані громаді.

Так само буде з медициною, напряму громада фінансуватиме ФАПи – первинну медичну допомогу.

Це все вирішувати буде сама громада. Вона зможе, наприклад, укласти угоду з поліклініками на обслуговування свого населеного пункту. У тому ж таки Смолигові уклали договір з КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» міста Луцька, щоб мешканці обслуговувалися там. Медзаклад надає послуги, а потім виставляє рахунок за кількість людей, які вони обслужили. Громада сама визначає, що для них краще.

Громада має забезпечити однаковий доступ людям до освітніх та медичних послуг, а як саме їх надавати – вирішують самі. Тобто не обласна, не районна, а саме громада. Наприклад: краще щоб на території було кілька компактних шкіл для зручності, або ж одна велика школа з усією матеріально-технічною базою – купуємо автобуси довозимо дітей. Або ж придбати швидку для виїзду в населенні пункти громади – все це їх власне рішення, громада – сам собі господар. До того ж з обласним бюджетом працюють на умовах співфінансування власних проектів. Вони визначають, що їм не вистачає і що вони мають робити, коштів не має, але вони можуть закласти якусь частину. Вони мають право звернутися через фонд регіонального розвитку в державний бюджет, без участі району в обласний бюджет про співфінансування інфраструктурних проектів, що дуже важливо, тобто не район вирішує, що першочергово робити. Гоолова об’єднаної громади напряму працює з обласним керівництвом та державним бюджетом.

Вони можуть ремонтувати, будувати об’єкти. Приміром, по нормативах на території громади має бути амбулаторія, якщо її не має, то громада може її побудувати.

Як відбувається сама процедура об’єднання? Чи багато потрібно для цього документів?

Методика об’єднання вже реалізована і формально це не так страшно. Вона навіть була спрощена, у порівнянні з минулим роком. Приміром, не треба затвердження громади обласною радою. Ще минулого року воно було і ускладнювало процес по термінах. А зараз це дуже просто, головне правильно організувати громадські обговорення, воно має бути на кожній стадії об’єднання.     

Коли є дозвіл на об’єднання громади готується подання в облдержадміністрацію про надання висновку, що потенційна об’єднана громада є спроможною. Цей висновок залежить від наповнюваності бюджету громади, яка має намір об’єднатися. Якщо позитивний висновок є – тоді вже власне і відбувається саме об’єднання.

Ще минулого року було чимало проблем на стадії реєстрації громад. Державні реєстратори просто не знали як це робити, бо законодавство будо ще не адаптоване. Тепер цих труднощів не має, всі технічні моменти влада вирішила і спростила процедуру.

Об’єднання в громади – це відмова від радянського адміністративного поділу. Чому виникла така потреба його змінити?

Є села глибоко дотаційні і перспектив їх економічного зростання не має. Перелік послуг, які вони надають громадянам дуже обмежений і часто зводиться до того, щоб просто надавати довідки і реєструвати місце проживання. Такі громади самі свідомі, що вони без грошей. З районного бюджету ми фінансуємо зарплату працівникам. Раніше практично всі функції сільської ради перебирали на себе колгоспи: вони будували інфраструктуру, ФАПи, школи, садочки, мали надходження від сільськогосподарської діяльності. Коли колгоспи розпалися, а землю розпаювали – функціонал вичерпався. Тепер це все стало утримуватися з районного бюджет, а сільські ради збирати деякі податки та видавати довідки населенню. Повноважень у місцевого самоврядування не мало, але є брак фінансового ресурсу.

Якщо в районі будуть об’єднані громади, то куди зникне райдержадміністрація?

Райдержадміністрації будуть ліквідовані, оскільки ці функції переберуть на себе об’єднані громади. Але зі сторони держави розробляється закон про префектури. Це невеликий управлінський апарат, який буде відстежувати законність використання грошей, які дає громадам держава. Щоб забезпечувався належний доступ до освіти, охорони здоров’я, чи за цільовим призначенням використовуються кошти на соціально-економічний розвиток, які громади отримають від держави. Говориться про те, що перехідний етап, коли адміністрації будуть виконувати функції виконавчого комітету районних рад. По суті, зараз, районна рада формує бюджет, райдержадміністрація виступає розпорядником, а потім звітується районній раді. Згодом не стане ні райдержадміністрації, ні районної ради.

Дякуємо за розмову!