Що заважає об’єднанню територіальних громад у Рожищенському районі?

Свої думки з цього приводу висловив голова Рожищенської районної ради Андрій Музика в інтерв’ю інтернет-виданню «Район.Рожище».

- Андріє Євгеновичу, в області вже є шість об’єднаних громад. Я не буду їх перераховувати. Скажу, лишень, що серед них немає жодної рожищенської. Мало того, процес децентралізації влади на території району відбувається мляво. У чому причина?

- Чому так мляво відбувається процес об’єднання громад, на мою думку, треба перш за все шукати у недосконалості самого Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Одне лише слово «добровільне» створює на шляху реформ низку проблем, які не скоро вдасться розв’язати. Щоб розібратись у цьому, почну з початку.

Обласною радою були враховані усі пропозиції щодо створення спроможних громад і затверджений перспективний план. Згідно з ним у Рожищенському районі мало бути створені чотири таких громади з центрами у Рожищі, Доросинях, Переспі і Копачівці. Пізніше до цього списку долучили і селище Дубище. Але, коли ці пропозиції потрапили у Кабмін, де фахівці перевіряють наскільки самодостатні новостворені громади, то з Києва прийшла відповідь про економічну доцільність лише двох нових територіальних утворень в межах району з центрами у Рожищі і Доросинях.

- І чого Переспі, Копачівці і Дубищу не вистачає, щоб об’єднати навколо себе сусідні села?

- У Законі є чимало вимог. Це і кількість населення, і економічна потужність і перспектива цих громад, стан інфраструктури…

Кожен центр об’єднаної громади повинен створити усі умови для функціонування усіх держаних установ на їх території. Це і казначейство, і Пенсійний фонд, юстиція…

До речі, щоб розмістити усі ці служби навіть у Доросинях, як майбутньому центрі об’єднаної громади, таких можливостей небагато. Тут є проблеми, які пов’язані із нашим законодавством.

- Тобто, якщо якась із вимог законодавства не буде витримана, об’єднані громади з центрами у цих селах не будуть погоджені Кабміном?

- Це все не остаточно. Можна ініціювати зміни до затвердженого перспективного плану. Звичайно вони мають бути економічно обґрунтованими. Були зустрічі із сільськими головами, громадські слухання… Були пропозиції створити лише одну спроможну об’єднану громаду на території району із центром у місті Рожище. І така пропозиція теж має право на існування.

Але знову ж таки все впирається у слово «добровільне». Неможливо створити об’єднану громаду, коли хоча б одна сільська рада, із визначених планом складовими об’єднаної громади, не погоджується на це. Для прикладу, у нас є найменша, мабуть, в Україні сільська рада у селі Кобче. Це справді так. Але на території цієї сільської ради успішно працює підприємство «Чебені-Плюс» - один з найбільших виробників свинини в області. Вони дають роботу місцевим селянам, а головне сплачують чималі як для села податки, розраховуються за взяту в оренду землю. І коли йде мова про об’єднання Кобче із сусідньою набагато більшою за кількістю населення Топільненською сільською радою, - відразу постає питання: кому це буде вигідно?

Бо, якщо взяти розподіл коштів на душу населення, то жителі Кобченської сільської ради на сьогодні у вигіднішому стані, аніж мешканці сусідньої Топільненської.

- Тобто, сьогодні кожна із сільських громад навчилися враховувати свої вигоди в цих умовах і просто так не стануть ділитись своїми статками і ресурсами?

- Звичайно. Питання ще і у «нерівномірності» розподілу доходів окремих сільських рад. Ще один приклад. Згідно з новим Податковим кодексом, частина акцизного податку від діяльності автозаправних станцій надходить у бюджет тих сільських рад, на територіях яких вони розташовані.

І Рудко-Козинська, і Копачівська, і Кременецька сільські ради маючи непоганий фінансовий ресурс із цього податку не поспішать об’єднуватись з іншими сільськими громадами, бо, м’яко кажучи, не хочуть ділитись з ними своїми прибутками, адже потенційних видатків і так більше ніж прибутків.

- Як на Вашу думку, чи доцільно створювати центри об’єднаних територіальних громад поблизу Рожища. Рожище – районний центр із розвинутою інфраструктурою, і це питання навіть не обговорюється. Як бути з Дубищем і Копачівкою, які практично зрослись з районним центром.

- Я прекрасно розумію, що такі села як Копачівка і Кременець, які знаходяться поблизу центральної траси Луцьк – Ковель, - перспективні. Їх головне багатство – вигідне географічне розташування і відповідно – земля. Так, вони розростаються, розбудовуються.

Але чи є доцільність створювати на короткій відстані від Рожища ще одні центри об’єднаних громад, які виконуватимуть ті ж функції, що й Рожище, яке має найбільш потужну інфраструктуру? А ще є питання амбіцій самих лідерів цих громад. На мою думку, поки в Законі буде поняття добровільності, об’єднати громади буде складно, скільки б ми не переконували людей в необхідності таких кроків.

- Ініціатори територіальної реформи в Україні переконують, що ці зміни спрямовані на розвиток в першу чергу сільських громад, надання їм певної фінансової самостійності. Навіть ці перші 6 об’єднаних громад на Волині вже отримали мільйони державних субвенцій на заздрість інших, хто ще вагається.

- Я вважаю, що ці перші громади врахували усі плюси і мінуси цього процесу, щоб потім не залишитись біля розбитого корита. На моє переконання, це потужне державне фінансування як для сільських територій, - це свого роду бонус за те, що вони були першими.

Ми ж не можемо наперед передбачити, як розвиватиметься економіка, чи будуть і надалі функціонувати на територіях сільських рад ті чи інші підприємства, чи будуть вони поповнювати бюджет громади.

Ми ж бачимо, як змінюється політична, а відповідно і економічна ситуація в країні, яка до того ж знаходиться у стані війни.

Де гарантія, що інвестори не згорнуть бізнес? А чи не зміняться правила гри у веденні підприємницької діяльності? Усе це потрібно враховувати, щоб створити, а головне утвердити з часом справді спроможну об’єднану громаду. 

Ну і знову ж таки про недосконале законодавство. Як будуть розподілятись державні субвенції на функціонування лікарень і шкіл між районними центрами і центрами об’єднаних громад на території району? Наш районний бюджет наповнюється за рахунок податку з доходів фізичних осіб.

Звісно районний бюджет стане відчутно біднішим, бо частина платників податків буде працювати в інших об’єднаних громадах. А як бути з фінансуванням, для прикладу, позашкільної освіти – Будинку дитячої творчості, музичної школи, спортивної школи. Ці заклади фінансуються з районного бюджету. Їх гуртки і студії відвідують діти не лише з райцентру, а й з сіл. Тобто питань багато. Звичайно, з часом, із напрацюванням нормативної бази ці питання повинні зникнути.

- Щиро дякуємо за розмову!