Десять цікавих фактів з історії Рожищенського району, яких ви могли не знати

28 Грудня 2019, 09:18
8302

Становлення територіальних одиниць сьогоднішнього Рожищенського району відбувалося поступово і впродовж декількох етапів історії нашого краю. Щоб розуміти, чому Рожищенський район складений саме так і які села коли до нього приєдналися, яке село де було до того, треба заглянути в минуле, настільки далеко, на скільки це взагалі можливо.

1. Сучасний Рожищенський район є фактичним спадкоємцем території двох адміністративних одиниць, які були утворенні ще в Російській імперії. Щуринської та Рожищенської волості, які були складовою Луцького повіту, що був утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 року – у складі Волинської губернії.

Сьогоднішні населенні пункти на той момент входили до таких адміністративних одиниць:

  • Кисилинська волость, Володимирський повіт: Береськ, Ворончин;
  • Ковельський повіт: Іванівка;
  • Милушська волость, Луцький повіт: Іванчиці, Озденіж;
  • Годомицька волость, Луцький повіт: Навіз, Незвір, Сокіл;
  • Рожищенська волость, Луцький повіт: Рожище, Вишеньки, Рудка, Любче, Переспа, Пожарки, Порськ, Топільно, Копачівка;
  • Щуринська волость, Луцький повіт: Щурин, Вітоніж, Вічині, Городині, Доросині, Березолуки, Раймісто, Семеренки, Хорохорин, Немир.

Читайте також: У Рожищі відзначили річницю створення району

2. Наприкінці ХІХ століття до складу волості увійшли поселення Жидичин та Кульчин ліквідованої Милушівської волості, натомість село Любче відійшло до складу Щуринської волості. Вона станом на 1885 рік складалася з 23 поселень об’єднаних у 7 сільських громад. Населення – 12004 осіб (6 064 чоловіків та 5 950 жінок), 436 дворових господарства.

Читайте також: Царська корона волинських німців: пам'ять про сусідів

3. Суттєвих змін території зазнали після І світової війни та національно-визвольних змагань. 6 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про адміністративно-територіальний поділ України», відповідно до якого територія УНР поділялася на землі, волості та громади. Мали створити 32 землі. Однак, проект адміністративного поділу не завершили.

Спершу його скасував гетьман Скоропадський, що перейняв владу в УНР 29 квітня 1918 і невдовзі повернув поділ на губернії та повіти. Пізніше реалізації реформи перешкодили обставини війни і поразка УНР. За проектом УЦР наш край мав входити до Волинської землі з центром у Луцьку.

Устрій колишньої Російської імперії, з незначними змінами, фактично існував аж до підписання Ризького миру у 1921 році, коли Волинь увійшла до складу ІІ Речі Посполитої.

Читайте також: Шість версій походження назви «Рожище»

4. 19 лютого 1921 року утворили Рожищенську та Щуринську гміни, до складу яких входили 50 громад та 40 громад відповідно. Рожищенська волость продовжувала існувати як ґміна Рожище Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

5. 1 квітня 1930 року з ґміни Рожище до новоутвореної ґміни Ківерці передали села: Озерця, Небіжка, Дубовичі, Жабка, Клепачів, Кульчин, Жидичин, Сапогове і Солтиси та колонії: Липовець, Железниця і Смолярня, до новоутвореної ґміни Княгининок – села: Тростянка, Буків, Іванчиці Старі, колонії: Озерце, Дмитрівка Нова, Брищі I, Брищі II, Рокині Старі, Рокині Нові, Гірка Вільшанська й Іванчиці Нові.

Читайте також: Ретро-Рожище: яким було свято Першого дзвоника у минулому столітті

6. Щуринська ж волость, станом на 1885 рік складалася з 17 поселень об’єднаних у 10 сільських громад. Населення – 7 221 осіб (3 644 чоловіків та 3 577 жінок), 427 дворових господарства. Волость продовжувала існувати як ґміна Щужин Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

7. 1 січня 1925 року село Малий Порськ вилучили з ґміни Щурин Луцького повіту і передали до ґміни Голоби Ковельського повіту. 1 квітня 1930 року з ґміни Щужин до новоутвореної ґміни Княгининок передали села Озденіж, Уляник I і Уляник. Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміну Щужин ліквідували у звязку з утворенням Березолупського (Мар'янівського) району. На жаль, у відкритих джерелах немає жодної інформації про його діяльність.

Це були поселення як місцевого населення, що проживало тут з давніх часів, так і новоприбулих осадників, які створювали нові колонії. Лишалися також німецькі колонії, створені у середині ХІХ століття.

Читайте також: Мисливці Рожищенського району на світлинах минулого століття

8. У 1939 році внаслідок таємного пункту Пакту Молотова-Рібентропа та переходу східного польського кордону радянськими військами, Волинське воєводство перестає існувати. 27 листопада 1939 року утворюється Волинська область з п'яти повітів Волинського воєводства (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) і одного (Каширський) – Поліського.

9. Далі можна згадати й адміністративні одиниці у складі рейхкомісаріату «Україна». Територію цього, також окупаційного утворення, поділили на генеральні округи (Волинь-Поділля), неофіційна назва – «генералкомісаріати», округи, та райони. При чому радянський поділ на райони було майже повністю збережено.

Луцьку округу офіційно утворили о 12.00 1 вересня 1941 року, спочатку у складі генеральної округи Брест-Литовський. Вона охоплювала в тому числі й територію тодішнього Рожищенського району.

Станом на 1 вересня 1943 Луцький ґебіт належав до генеральної округи Волинь-Поділля і поділявся на 10 районів, в тому числі й район Рожище. 2 лютого1944 року адміністративний центр округи захопили радянські війська. Тоді ж відновлено радянський адміністративний поділ, який з певними змінами зберігся до 1991 року. Часу відновлення України.

Читайте також: Ретро-Рожище: Нептун, вогнище та прогулянки Стиром – Івана Купала у минулому столітті

10. Адміністративно-територіальний устрій України затверджено статтею 133 Конституції України, що датується 1996 роком. Згідно цієї статті систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села.

Рожищенський район розташований у центральній частині Волинської області. Його площа – 928 кілометрів квадратних (13-е місце серед районів). Районний центр – місто Рожище. У Рожищенському районі 68 населених пункти: 1 місто, 1 селище міського типу та 66 сіл.

Читайте також: 

За матеріалами з виступу історика Сергія Янішевського
на конференції «Історія створення Рожищенського району: минуле та сьогодення»

Коментарі
28 Грудня 2019, 17:01
А де радянський період, коли був утворений Рожищенський район?
29 Грудня 2019, 16:16
До Кисилинської гміни належали також Студині.<br/>Семереньки і Хорохорин ніколи не належали до Щуринської гміни.
29 Грудня 2019, 20:28
https://uk.wikipedia.org/wiki/Щуринська_волость
01 Січня 2020, 16:28
У вікіпедії багато помилок і неточностей.
02 Січня 2020, 20:31
Не знаю за Вікопедію,та якось в інтернеті знайшов архівний документ,в якому було написано ,що Хорохорин належав до Щуринської волості.
03 Січня 2020, 18:45
Дійсно в джерелах є інформація про належність даних населених пунктів до Щуринської волості. Серед таких є видання 1886 року &amp;quot;Волости и важнейшие селения Европейской России : Вып. 1-8. - СПб., 1880-1886. Про Волинську губернію йдеться у випуску №3. Список волостей теж легко знайти. Видання доступне в інтернеті.
28 Лютого 2020, 13:34
Історично завжди було що Щурин був центром. А тут захотіли Доросинівську ОТГ. Абсурд. Вірніше народу ніхто не запитував, а так групка людей вирішила
Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024