Одні медзаклади занепадають, інші стають успішними: який шлях обере Рожищенська лікарня

25 Жовтня 2021, 15:15
Рожищенська лікарня 3204
Рожищенська лікарня

Зарплати лікарів залежать не від зусиль держави, а від стратегії розвитку й менеджменту закладу. Це стало стандартною відповіддю на всі закиди щодо недостатнього фінансування лікарень, ризику їх закриття, мізерних доходів медиків, а останнім часом ще й небачених зарплатних боргів перед ними.

Про це йдеться у матеріалі видання «Ваше здоров'я».

Чому реформу запустили, а здібними менеджерами не запаслися? Їх не вистачає на всіх рівнях, але на вторинці — особлива ситуація. Вважають, що талановитому менеджеру там і «розігнатися» ніде. 

Але реалії засвідчують протилежне. Де державні медзаклади пробуксовують та дають слабинку, там швидко з'являються гравці приватного сектору медицини. Які відвойовують пацієнтів, запропонувавши їм безкоштовне обслуговування у комфортніших умовах.

Вони заробляють, отримуючи гроші від Національної служби здоров'я України, просто роблячи те, що відмовляються робити державні лікарні – належним чином ведуть електронні медичні записи у електронній системі охорони здоров’я та розширюють спектр доступних послуг.

Так приватні медзаклади запрацювали нещодавно у Любешеві та Рожищі. У державних лікарнях цих населених пунктів за увесь час дії електронної системи (від 29 березня 2019 року до 24 жовтня 2021 року) лікарі зробили 68 805 та 46 382 записи відповідно. Такі дані подає аналітична панель НСЗУ щодо ведення електронних медичних записів в електронній системі охорони здоров’я.

Статистика ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ
Статистика ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ

Успішні ті заклади, де успішні менеджери

Завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Валентин Парій вважає, що основна проблема нинішньої реформи — відсутність добре підготовлених менеджерів охорони здоров’я, і МОЗ має приділити цьому основну увагу. 

«Їхню підготовку слід проводити не за межами системи охорони здоров’я, а в закладах медичної освіти, на спеціалізованих кафедрах (у системі безперервної професійної освіти). Це має бути єдина система підготовки, за спільними індикаторами компетентності як топ-менеджерів, так і лінійних менеджерів (генеральних директорів, медичних директорів, їхніх заступників тощо). Нинішні інформаційні технології кожному дають можливість підвищувати свій професійний рівень дистанційно, але ефективність післядипломної освіти онлайн нижча, ніж у звичайному режимі. Якщо молоді лікарі чудово почуваються в інтернет-просторі, то управлінці у цьому відстають», – вважає професор Валентин Парій.

Він зауважує, що сьогодні не готують у достатній кількості таких фахівців, які могли б вирішувати питання ефективності функціонування медичного закладу.

«Тому основна когорта керівників продовжує «відвойовувати» радянську систему охорони здоров’я. І вважає, що будь-якою ціною потрібно зберегти лікувальний заклад, нехай і в застарілому форматі, а також колектив. Так, колектив зберегти потрібно, але як саме. На мізерних зарплатах, у складних умовах праці? Чи ефективно використати кадровий потенціал і професійний досвід колективу на розвиток закладу, на благо пацієнтів?» – риторично запитує фахівець.

Валентин Парій зазначає, що вихід таки є і він дуже очевидний.

«Для цього можна переорієнтувати заклад на надання актуальніших для населення чи перспективніших послуг, а не зберігати лікарню, де пацієнтів тільки годують і то погано, а лікують неефективно й не доказово, аби лише виконати ліжко-день. Це не рівень сучасної медицини. Також я вважаю, що потрібно запровадити атестацію (конкурсне тестування) керівників лікувальних закладів не на рівні територіальної громади. Можливо, для цього слід створити незалежну атестаційну комісію», – каже медик.

Він вважає, що багато залежить також і від місцевого самоврядування.

«Перед тим як сесія місцевої ради затверджує генерального директора медичного закладу чи його заступників, кандидати на ці посади мають пройти атестацію, під час якої перевірятимуть їхню професійну спроможність управляти закладом в нинішніх умовах. Чи мають вони компетенції з економіки охорони здоров’я, кадрового управління ресурсами, управління якістю? Тож слід розробити чіткі критерії для визначення рівня такої компетентності. Головне, аби на це була політична воля. Бо вже нині чітко простежується правило: успішні ті заклади, де є самодостатні й грамотні менеджери, а не ті, які намагаються лише догоджати керівникам територіальних громад», – каже Валентин Парій.

Він вважає це єдиним шляхом до успішного медичного закладу.

«Якщо ці питання (підготовки й незалежної атестації) не буде вирішено найближчим часом, то скільки коштів лікарням не давай, які інновації для трансформації закладів не пропонуй, вони не стануть успішними без лідерів, компетентних у реалізації нових методів управління й господарювання», – стверджує фахівець.

Звідки «вилка» у фінансуванні

Простежити різницю у фінансуванні закладів, яке залежить від готовності надавати якісні послуги, а також раціональність витрат можна навіть на прикладі однієї області й лікарень одного рівня. Одні заклади отримують найбільші суми в регіоні, інші не виконують й того, на що уклали договір. 

Навіть якщо лікарня уклала договір на лікування певного захворювання, але не пролікувала жодного такого випадку, або ж їх не було внесено до електронної системи охорони здоров'я – медзаклад не отримає ні копійки, адже НСЗУ не оплачує послуги, які не зафіксовані в цій системі.

Чому одним лікарням вдається досягти хорошого результату, а іншим ні? Все залежить від відповідності вимогам пакетів. Адже НСЗУ не фінансує заклади, вона лише закуповує у них послуги. Які саме надаватиме лікарня – вирішують місцеві органи влади і керівник закладу, тож і готуються до їх надання.

Якщо лікарня відповідає вимогам Програми медичних гарантій, надає багато послуг, особливо пріоритетних, то й отримує більше коштів. Аби їх було ще більше – розробляє плани розвитку. 

«Скільки б не говорили про тарифи, оплати за пакетами – це не єдиний чинник успішності лікарні, нею потрібно ще й ефективно керувати (мати фінансовий план, вміти оптимізувати витрати, раціонально використовувати отримані кошти). Тим більше, що нині на основі даних з ЕСОЗ лікарня може аналізувати, прогнозувати й ефективно планувати свою роботу», – зауважує заступниця голови Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко.

Вона впевнена, що багато залежить від ефективного керівника, як і від власника лікарні, який його призначає. 

«Якщо керівник закладу нічого не змінює в управлінні, не має стратегічного бачення розвитку лікарні, не розуміє, за рахунок яких послуг вона може стати успішною, то в такій лікарні ніколи не буде ні гідних умов для пацієнтів, ні заробітної плати для лікарів. З неефективним керівником медзаклад приречений на збитки й невдоволення колективу», – каже фахівчиня.

Коментар
06/12/2021 Понеділок
06.12.2021
05.12.2021
04.12.2021
03.12.2021