«За нами реальні справи, попереду – реальні зміни», – Ірина Ющук

08 Жовтня 2020, 09:10
7098

Ірину Ющук знають не лише у місті Рожище, а й на Волині, як активну громадську діячку, лідерку, яка вміє згуртувати людей і зрушити справу з мертвої точки. Позаду – робота юристом, волонтерська діяльність, збір і доставка допомоги в зону АТО/ООС, опікунство над дітьми з притулку. 4

Нині Ірина – член політичної партії «Національний Корпус», з якою у неї за останні роки пов'язана велика частина життя. На місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня, лідерка руху вперше веде команду НК до Рожищенської міської ради. Ми вирішили детальніше розпитати в Ірини про досвід громадської діяльності та перспективи на майбутнє.

– Громадська діяльність. Що це для вас у житті?

– Моя професія – юрист. Позаду я маю 10 років стажу роботи за професією. У громадський актив я прийшла десь у 2011 році. Я полюбляю мотоцикли і з нашою спільнотою ми почали відвідувати дитячі будинки. Ми символічно почали відкривати і закривати байкерський сезон добрими справами – доставляли подарунки для дітей, проводити з ними час.

Згодом з друзями організували фестивалі «Волюм фест» і «Плацдарм», проводили квартирники. Воліли організувати здорове дозвілля для молоді і дати можливість зробити перші кроки на сцені молодим гуртам.

– Як долучились до націонал-патріотичних рухів?

 Напевно найбільшим переломним став 2013 рік, коли в країні почала назрівати революція. Ми зрозуміли, що потрібно долучатися особисто до тих подій, і на противагу створити власну силову сторону. От власне так все і почалося. Відтоді я присвячую своє життя громадсько-політичній роботі.

– Чому саме «Національний Корпус»?

– Взагалі, тверде розуміння націоналізму прийшло до мене ще на 1-2 курсі інституту. Воно мені близьке і тим, що це тісно пов’язано з моїми родичами, які брали участь у визвольній боротьбі ХХ століття. Як то кажуть: голос крові десь там озвався і все.

Щодо «НацКорпусу», то для допомоги нашим побратимам, які воювали на фронті, ще на початку війни у нас був створений «Цивільний Корпус АЗОВ». Згодом зрозуміли, що відстоювати державу потрібно не лише на «передку», а й у громадській сфері. У результаті твердо вирішили – потрібно переходити в політичну площину, аби самим впливати на державницькі процеси в країні.

Тож спільно з лідером «НК» на Волині Андрієм Дяченком та за підтримки Андрія Білецького ми створили політичну партію.

– Чому ви взагалі сформували свою партію? В Україні їх декілька сотень…

 ... і абсолютна більшість із них пусті проекти, які починають імітувати бурхливу діяльність за два місяці до виборів. Натомість, ми виросли з громадського руху волонтерів і військових. У нас є реальний актив по всій Україні, який працює для втілення наших ідей не за гроші, не для «галочки» перед партійним начальством і в часи, коли про вибори ніхто й не думає.

От прямо зараз, коли ми з вами спілкуємось, декілька десятків наших активістів на Луганщині допомагають МНС гасити жахливу лісову пожежу.

Ми створили партію не за місяць перед виборами, а ще в 2016, коли прийшло розуміння, що багато хороших справ, які не мають політичних важелів для їх реалізації, це як вода, яку можна безкінечно лити в пісок. Тому ми змагатимемось за владу для розширення інструментарію.

– Що таке «Національний Корпус» як всеукраїнське явище зрозуміло. А давайте ми звузимось і конкретизуємо – що таке НацКорпус у Рожищі

– Якщо коротко, то це люди, за якими стоять реальні справи. Тут не місце популізму. Ми започаткували кілька волонтерських і донорських проєктів. Зокрема – програма «Одна Кров». Наші волонтери проводять роз’яснення, що таке донорство й для чого воно потрібне. Ми постійно здаємо кров, поновлюємо донорський банк крові, аби люди, які потребують цього могли оперативно отримати її.

Нещодавно у нас була величезна локальна проблема – згорів гуртожиток і 11 сімей опинилися на вулиці. Ми підставили своє плече допомоги і з фізичної, і з юридичної сторони.

Ми активно долучились і до боротьби з пандемією на COVID-19 – створили новий волонтерський проект «НК-Волонтери». Зокрема збирали допомогу, необхідні речі для нашої лікарні, займалися пошиттям масок. Наші активісти намагалися допомогти в першу чергу людям похилого віку, які перебувають в зоні ризику.

Це лиш те, що я згадала навскидку і лиш за останній рік. Якщо говорити про раніші речі, то ми регулярно боролися з наркорекламою, або от, наприклад, пам’ятний Хрест, яким милуються рожищани та гості в сквері, – це наш подарунок місту.

Тому НК знають у Рожищі й виключно з позитивної сторони. 

– Скільки людей у вашому осередку в Рожищі? Хто ці люди?

 Коли ми почали формувати команду, ми поставили собі за мету, щоб у нашому списку не було випадкових людей, випадкових «пасажирів» для заповнення списку. У нашій команді – люди з активною життєвою позицією, з певним баченням, які мають певні досягнення по життю, мають амбіції, мають власний погляд на розвиток нашого міста, громади.

Серед нас – підприємці, громадські діячі, педагоги, медичні представники, військові. Люди різного роду зайнятості, різних професій, в кожного є своє бачення, і це прекрасно. Через це часто бувають суперечки, в ході яких ми доходимо до істини й вимальовуємо загальну картину, як ми бачимо розвиток нашого міста та громади в цілому. 

– Це в основному молодь?

– Це люди різного віку. Політична партія, де немає молоді – це політичний труп. Але без досвіду старших людей, лише на самому бажанні та ентузіазмі ми багато не винесемо. І от прекрасне поєднання молодості й досвіду може стати тією рушійною силою для вдалого розвитку.

– Для чого ви йдете на вибори?

– Ми маємо реальні досягнення в громадському секторі, маємо позаду реальні справи. Ми йдемо, аби за власним бачення, за власним досвідом, провести реальні зміни в нашій громаді.

– Власне, яких змін потребує громада Рожища?

Це дуже широкий спектр. Чи не головна – громада не має своєї мети, Місії існування. Нема баченням розвитку. Немає цілісної стратегії, загальної концепції. А це як людина, яка не розуміє навіщо вона живе. І ми готові, якщо люди делегують нам таке право, почати формування Місії громади та, виходячи з неї, Стратегії розвитку.

Якщо говорити про щоденні проблеми то одні з основних – це проблеми з кадрами, інфраструктурою. Я вважаю, що було б доцільно, аби щороку комісія з депутатів та громадських діячів спільно проводила аудит громади й пропрацьовувала різні питання на довгострокову перспективу. Зокрема у питаннях розвитку  інфраструктури. У деяких куточках громади десятиліттями не ремонтувались дороги, з тротуарами ситуація подібна.

– Які дороги можете навести у приклад?

– Он шматок дороги від школи № 1 до заправки «Аветра» ремонтували ще певно за «совєтів». Нині в дощову погоду там пройти неможливо. А ще вулиця Грушевського, де розташований садочок, ветеринарний коледж – тротуарів там покладено лише декілька метрів, а решта просто жах.

Потрібно наперед обговорювати та повідомляти, де і яку ділянку будуть реконструювати, озвучувати пріоритетність ремонту того чи іншого об'єкту. Також не менш актуальним є питання пропорційного розподілу бюджету по всій громаді. 

– Повертаючись до господарських питань… Яка ситуація з вуличним освітленням?

 Звісно, у Рожищі з цим краще, а от що стосується сіл, то здебільшого це залежить від сільської ради і голови. От для прикладу, в нашій команді є один кандидат – Юрій Сакалош, вихідець із Закарпаття, який зумів себе знайти на Волині. Він – з маленького рожищенського села на 60 будинків. Але людина змогла вирішити цю проблему: створити громадську організацію, завести ґрантові кошти і освітлити своє село.

Тобто вихід є, але його треба шукати. Якщо людина має «хватку» і бажання допомогти своїй громаді, то обов'язково знайдеться вихід з ситуації. 

– У Рожищенській громаді на балансі нині залишається багато комунального майна, яке в дуже незадовільному стані. Яка його подальша доля на ваш погляд?

– Щодо комунального майна, то було б доцільно оптимізувати штати діючих структур і виділити приміщення, які не будуть використовуватися. Тоді вже можна дивитися, що з ними робити. Моє особисте бачення реконструкції, відновлення та надання «другого дихання» деяким будівлям – доцільно заводити бізнес та інвестиції. 

– Наскільки відомо, у вас стояло питання про закриття медичних установ…

 Ми мали з цим проблеми. У нашій громаді гостро стояло питання про закриття ФАПів, але було прийнято компромісне рішення їх зберегти у селах. Також переглядалось питання про заробітну плату фельдшерів. Також свого часу виникла проблема щодо можливого закриття нашої центральної районної лікарні. Але спільними силами громади нам вдалося дофінансувати певні моменти й зберегти цю медустанову.

Для нас це можна сказати «стратегічний» об’єкт, тому ми принципово маємо її берегти. У цьому напрямку звісно є ще багато роботи і з ремонтом відділень, які вкриті пліснявою, і з застарілим обладнанням. Але я сподіваюсь, що крок-за-кроком нам вдасться модернізувати, оснастити і осучаснити нашу лікарню.

– Яким є ваше бачення розвитку освіти?

– Децентралізація – це звісно хороший процес. Але вона створила такі умови, що певні навчальні заклади перейшли на утримання громад і постало питання про їх закриття. Також існує проблема малокомплектних шкіл.

До чого це все я? Тут я хочу навести у приклад одну з моїх улюблених шкіл в селі Оленівка. Це – побілений будиночок з дерев’яних колод, який можливо комусь і смішно називати гімназією. Але вже на початку цього року ця маленька гімназія має п'ять переможців обласних олімпіад з різних предметів. Тобто у таких неідеальних умовах – виховують дійсно обдарованих дітей, інтелектуальний цвіт нації.

Тому прямий обов’язок влади – не зекономити бюджет, я дати майбутньому поколінню рівні можливості для навчання та доступну освіту. Бо не освічена нація – це нація без майбутнього. 

– Якою має бути співпраця влади і громадськості у новій каденції? 

– Нині у нас немає відкритого діалогу між владою та громадою. У цьому певно і полягає проблема. Більшість представників органів місцевого самоврядування – люди системи, яким комфортно у своїх кріслах і вони не надто воліють іти на контакт.

Як на мене, то прекрасно було б створити відкрити кадровий резерв, щоб не велося ніякої мови про присутність кумівства. За наявності кадрового резерву кожен зможе подати документи і пройти прозорий відбір. Молодь отримає можливість після завершення ВНЗ спробувати себе в місцевому самоврядуванні.

Тому я дуже хочу, аби у нову каденцію і нову команду потрапили як фахові, ефективні управлінці, так і молоді люди з новим баченням. Саме таких людей ми ведемо на чергові вибори від партії «Національний Корпус» і просимо громаду підтримати нас.

Спілкувалася Еля КОРОТИНСЬКА

Коментарі
08 Жовтня 2020, 13:59
Ірину знаємо допомагала погорільцям на Сухарева. Підтримаємо
08 Жовтня 2020, 16:02
Покищо Ірина “нове обличчя” і не замарана в схематозах,можна підтримувати когось зі списку НК
08 Жовтня 2020, 17:53
Знаю нацкорпус тільки з хорошої сторони
09 Жовтня 2020, 02:07
Плюсую! Варті голосу
09 Жовтня 2020, 18:56
Однозначно проголосую за нацкорпус. <br/>Тому що набридли продажні перебіжчики від однієї партії до іншої. Набридли одні й тіж самі вгодовані, самодовольні пики з року в рік, від виборів до виборів, що вміють лише обіцяти, що за наші з вами кошти (податки, що люди сплачують в бюджет) простеляють собі дорогу до влади.<br/> Нацкорпус вперед до перемоги!!!
12 Жовтня 2020, 19:25
підтримаю, давно чекали такого кандидата з командою з народу! мій голос за вашу партію - національний корпус
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024