Рожищенські ліси атакують жуки-короїди та інші шкідники

19 Липня 2016, 15:20

У цьому пересвідчились учасники виїзного семінару за участю представників влади, громадськості, лісівників і науковців. 

Найбільш небезпечними шкідниками волинських лісів сьогодні є короїд вершинний, лубоїд сосновий, синя соснова златка, короїд шестизубий та коренева губка. Справжнім агресором є вершинний короїд, який масово знищує соснові ліси.

«Чесно кажучи, ми цю проблему прозівали. Через різкі зміни клімату значно зросла популяція короїдів, які раніше вражали лише ослаблені дерева. Вони добре перезимували і вже в квітні почали з’їдати все підряд, - розповів запрошений на семінар старший науковий співробітник ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» Василь Бородавка. – Якби цей жук об’їдав тільки кору, це було б півбіди. А так він ще притягує грибок, який добре видно на поперечних перерізах стовбура. Деревина синіє і втрачає свою вартість».


 

Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки до кінцівки скелетних гілок. Одну з таких ділянок лісівники «Рожищеагролісу» продемонстрували у Руднянському лісі.


 

Тут вдалось побачити цілий букет шкідників – вершинного і шестизубого короїдів, личинки синьої соснової златки.


 

«Це сороковий квартал. 30 соток лісу, який пошкоджений шкідниками підлягає суцільній рубці. В травні був виписаний лісорубний квиток. Але в зв’язку із станом «тиші», до 15 червня ліс не рубали. Потім у нас була позапланова перевірка екологічної інспекції, яка тривала до 11 липня. Тут такий парадокс – ми мали це зрубати до 1 липня. Не встигли. Інспекція наклала штраф – половину таксової вартості. Вартість цієї деревини 280 гривень. А щоб заготовити куб такої деревини треба затратити 250 гривень. Тобто, вигоди рубати такий ліс тут немає», - зазначив директор ДП «Рожищеагроліс» Анатолій Ярмолюк.



 

Щоб зупинити шкідників, лісівникам доведеться проводити рубки, оскільки інші види боротьби із шкідниками малоефективні. Частково короїдів знищують птахи і комахи. Але основний спосіб зупинити шкідників – вирубка пошкоджених дерев і їх спалювання. Не секрет, що санітарні вирубки лісу подекуди шокують громаду. Люди вважають, що лісівники хочуть вирізати їх ліс. І доводи лісівників і науковців про те, що пошкоджений ліс потрібно якомога швидше забрати, не сприймаються. У лісі поблизу Городинь утворилась величезна ділянка, більше гектара, яку потрібно негайно ліквідувати. У лісівників відбулась зустріч з сільським головою і депутатами сільради. І всі дійшли згоди – провести тут не суцільну, а вибіркову санітарну вирубку лісу. А вже восени лісівники ще раз оглянуть цю ділянку – чи не відбулось поширення шкідників.


 

«Ліс у Городинях штучного походження. А це значить, що він вразливий. Жуки тут далеко не летять, хоча можуть долати відстані до 3 кілометрів. Одні залишаються працювати по стовбуру, інші мандрують далі, - розповів Василь Бородавка. - У квітні спостерігається найбільш масовий льот. Раніше в жука було 6-8 самок, нині він має до 20-ти. Він змінює спосіб життя. За рік відроджується тричі. Короїд нарощує популяцію. Що його може зупинити? Є комахи, які харчуються його яйцями. Дятлів не вистачає. Не всі птахи можуть його дістати з під кори. Є сподівання на зміну кліматичних умов. Справжня морозна зима, дощі не дають йому розмножуватись. Вони перезимували здорово. На 100 кв. см на початку березня сиділо до 30-50 жуків. Після короїдів деревина синіє і обезцінюється. Тут ми зрізали два дерева. З свого досвіду можу сказати, що одне дерево було уражене влітку минулого року, на інше жуки напали восени і доїдали вже весною. Ось така ситуація. Єдиний метод боротись із лісовими агресорами – своєчасно виявляти такі ділянки і до квітня-місяця їх видалити, щоб не допустити розльоту цього шкідника».


 

Подібна проблема і в Мар’янівському лісі. Лісівники «Рожищеагролісу» разом із громадськими активістами, представниками влади і науки зустрілись з місцевою громадою, де також розповіли про масштаби проблеми і заходи, як боротись із шкідниками.


 

Деякий оптимізм вселяють слова науковця Василя Бородавки, що у рожищенських лісах порівняно з іншими районами, ситуація із шкідниками – лише квіточки. Але це не значить, що проблеми не існує. Популяція жуків невпинно зростає. Тому і науковці і лісівники звернулись до громади з проханням виявляти вогнища розповсюдження шкідників і разом із лісівниками оперативно їх ліквідовувати.


 

Ніби проблема зрозуміла, але у громадських активістів залишився певний сумнів, щодо роботи лісової служби.

«Складається таке враження, що це лише українська проблема. Якщо дивитись космічні зйомки, то можна помітити що з нашого боку лисі ділянки лісу, а в Європі все нормально. У нам все з’їдають комахи? Якщо у нас такими темпами буде йти санітарна вирубка і зачистка лісів, то ми і без шкідників скоро залишимось без лісів», - висловив свою думку голова громадської організації «Народна Самооборона Рожище» Олександр Дулюк.

На це запитання відповів Василь Бородавка: «Повторюю, це не тільки проблема України. У білорусів така ж ситуація. Там приблизно до 300 га таких вогнищ на лісгосп. У нас коливається від 20 до 300 га. Найбільш уражені ліси у Маневицькому, Колківському лісництвах. І потреби нарощування вирубок лісу за рахунок пошкодженого лісу немає. Фактично ці санітарні рубки прибутку не приносять. Суцільна санітарна вирубка – це втрата грошей. Знову ж таки, лісовідновлення на цих ділянках – теж витрата коштів. Тому ми повинні за рік-два зупинити пересування шкідників. Врятувати ліс можливо лише одним способом – такими рубаннями. Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема. В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три. Я за те, щоб санітарні рубання не проводились, а йшло планове, рівномірне головне користування. Але проблема існує, і є таке відчуття що через деякий час нам доведеться шукати інший асортимент порід, якими доведеться заміщувати частину соснових лісів».