На купальські зорі й папороті цвіт
Вийди подивися в цю чарівну ніч.
Нічко-чарівничко, не сховай від нас
Папороті квітку, ніжну без прикрас.
Сподіваємося ви не спали, наші шановні читачі, в ніч, коли трапляються великі дива, знайшли свою, особисту чарівну квітку, а на світанку, разом з сонцем, викупалися у росі. Адже вона, ніч, яка минула, найтаємничіша, найдивовижніша і найфантастичніша у році – Купальська: цвіте папороть, а дерева блукають по лісі.
Свято Сонця - Купала прийшло до нас з глибини віків, переплелося з християнським Днем народження пророка і Предтечі – Івана Хрестителя, та до цього часу не втратило своєї первісної магії. Дівчата плетуть вінки та пускають їх на воду, виглядаючи своє майбутнє жіноче щастя. А хлопці, в свою чергу, намагаються зловити вінок тієї красуні, яку хочуть бачити з собою в парі.
Вогонь наповнюється чарівними властивостями. В цей день обов`язково потрібно перестрибнути через багаття, щоб весь рік мати везіння і щастя. А ще назбирати цілющих трав для ворожіння та обрядів зцілення, знайти квітку папороті, щоб бачити де заховані незліченні багатства та скарби. Але при цьому шукач має бути дуже обережним, оскільки, нечисті сили також не дрімають і становлять для сміливців велику небезпеку.
Головні персонажі свята Купало та Марена – уособлюють чоловіче і жіноче начало: у їх ролях виступають хлопець та дівчина, а подекуди - просто опудала. Крім них - мавки, лісовики, русалки та багато інших.
Збережена ця яскрава традиція, відзначати Івана Купала у багатьох містах і селах Волині. Донедавна, протягом багатьох років святкували його і в Рожищі. Це дійство було традиційним, очікуваним і невід`ємним атрибутом літніх розваг жителів району.
Розпочиналося все святковою ходою від РД «Просвіта». Учасники та гості, з піснями й жартами, хто пішки, а хто на возах запряжених кіньми, на чолі з Купалом та іншими міфічними персонажами, прямували на берег Стиру. Щоб дарувати святковий настрій, співати купальських пісень приїздили кращі фольклорні гурти, вокальні колективи та солісти з усього району, не обходилося і без спеціальних гостей. Але найбільше глядачі чекали театралізованого дійства, коли на сцену підіймався сам Купало зі своєю свитою.
Багато рожищан пам`ятають, як бувало, головні герої не просто приходили, а припливали на човнах. Пісні, забави, змагання, танці, жартівливі переспіви між хлопцями і дівчатами разом зі смачним частуванням не вщухали до пізнього вечора.
Апофеозом свята було, звичайно, запалювання велетенського багаття.
Чотири роки, як в нашому місті не відзначають це свято, але рожищани продовжують чекати, що рано, чи пізно, Купало знову завітає до нас!!!
