Медична реформа у Центральній районній лікарні: теорія та сумні реалії

Розрекламована владою медична реформа пронеслася вихором над Україною і завдала руйнівного удару по медицині.

Й хоча «совдепівська» модель лікування людей своє віджила, нововведення краще не зробили, лише загнали охорону здоров’я в глухий кут, з якого вийти не так просто, при умовах фінансування галузі «по залишковому принципу».

Долила масла в багаття на районному рівні і публікація Район.Рожище про інцидент з реєстратурою.

РЕФОРМА ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Реформа має бути для людей, але, як показує практика, робиться вона якраз... через оте саме місце.

Свого часу єдину структуру під назвою «Рожищенська центральна районна лікарня» розбили на цілих дві. Відтепер у районі існує комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги», простіше кажучи амбулаторія, де прийом ведуть сімейні лікарі, та, власне, Рожищенська центральна районна лікарня з поліклінікою та стаціонаром.

Швидка медична допомога, вірніше — обласний центр екстреної допомоги, підпорядкована тепер Луцьку.

Система така: щоб потрапити на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, потрібно спершу йти на прийом до сімейного лікаря, який має оцінити стан здоров’я пацієнта і визначити, впорається він з недугою сам чи, можливо, справді потрібна консультація іншого лікаря.

Однак, як показує життя, населення про ці нюанси часто-густо ні сном, ні духом.

Читат Район.Рожище Василь скаржиться:

— Тиждень назад прийшов до сімейного лікаря, простояв цілу годину під кабінетом, навіть не однієі людини не приняли — я в шоці. Пішов на відділення — і там нікого. Куди дивиться Віктор Редзій. Медперсонал каву п'є або медогляди проходить...

— Вся наша біда в тому, що населення не проінформоване, тому все ще вважає, що ми працюємо «по-старому». Відтак мало хто знає, що тепер, згідно з реформою, спершу треба йти до сімейного лікаря, а потім уже до профільного спеціаліста, — коментує ситуацію Віктор Редзій, головний лікар Рожищенської центральної лікарні.

Чому теоретично реформа відбулася, а на практиці – система лишилася старою? Тому що майно тодішньої Центральної районної лікарні довелося розділити: утворити амбулаторію і, власне, саму лікарню.

Згідно з медичною реформою, це означає, що головним для пацієнта є сімейний лікар, а значить, він вирішує, коли і до якого спеціаліста йти. Тому реєстратура поліклініці не потрібна. Тож у Рожищі вона відійшла до КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Також цій структурі були передані всі амбулаторні картки пацієнтів. У результаті надавати по телефону інформацію, коли приймають вузькопрофільні спеціалісти, реєстратори амбулаторії просто не мають права.

Варто зауважити, що направляти до вузькопрофільних спеціалістів мають також право лікарі сільських амбулаторій!

Така система створює незручності і пацієнтам, і самим медикам, оскільки неможливо дізнатися, коли приймає, наприклад, стоматолог. Адже зубному болю сімейний лікар точно не зарадить. Тож взаємодія між двома новоствореними закладами мусить бути. Й наразі медики намагаються уникнути цих незручностей.

— Інформація мусить бути! Якщо пацієнт телефонує в реєстратуру дізнатися , коли приймає лікар, така інформація повинна надаватися, хоча б для того, щоб спланувати свій робочий день і узгодити дату та час прийому з сімейним лікарем. Це має вирішитись, — розповідає Тетяна Вінська, завідувачка поліклініки ЦРЛ.

БУДЕННІ РЕАЛІЇ РОЖИЩЕНСЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ

Якщо медична реформа трохи «розвантажила» роботу уже зменшеної Рожищенської районної центральної лікарні, то новоствореному комунальному закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» лише ускладнила життя, бо коштів на елементарні речі у держбюджеті, як завжди, катма.

— Установу створили, а практично нічим не забезпечили. Якщо взяти до уваги ситуацію в сільських амбулаторіях, то там хоч є по одній транспортній одиниці, яка їздить до хворих. Вони хоч і старі, але на ходу. Нам вдалося їх відремонтувати. А он нам, «Центру первинної медико-санітарної допомоги», не дісталося нічого, є 4 одиниці транспорту, й ті орендовані! — прокоментував нововведення Володимир Мосійчук, головний лікар КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

До того ж виникають складнощі з медичною документацією та плутанина з картками пацієнтів.

Картки тепер видавати на руки пацієнтам не можна, а сімейний лікар, якщо є потреба, повинен дати направлення до вузькопрофільного спеціаліста. Відповідно, вузькопрофільний спеціаліст має дати заключення, з обстеженням, постановкою діагнозу, призначеним лікуванням. Все це має бути завірене печаткою лікаря і лікарні, а саме заключення вклеєне в картку. Пацієнти змушені бігати по кабінетах з папірцями від кожного спеціаліста, яких накопичується купа.

— Це дуже не зручно, виникає багато моментів, коли і карточки, і заключення, й аналізи губляться. А може бути так, що через рік два для оформлення групи людині треба буде документація. Потрібно, щоб була реєстратура і в поліклініці, або якась налагоджена система затвердження і зберігання документації. В Луцьку вже починають це робити, однак ми поки що до керівництва цього донести не можемо. Нас ні в області, ні в Міністерстві не чують! – скаржиться Володимир Мосійчук.

Тож що пацієнтам, що лікарям медичні консультації — своєрідні кола пекла, з бюрократичними папірцями та формальностями, які вони змушені терпіти через примхи вищого керівництва, яке лише переливає воду з пустого в порожнє під виглядом медичної реформи. Між іншим — за кошти платників податків.