Дубищенську бібліотеку прикрашають картини... на пінопласті

21 Лютого 2016, 13:30

3607

Дубищенська бібліотека-філія заснована у 1997 році у будівлі Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт. Дубище.

"Наймолодша" з районних, вона розташовується у двох кабінетах школи і умовно поділяється на дитячу, яку зазвичай відвідують учні школи та діти із недалеких сіл, а також дорослу, для старшого покоління читачів.

Як розповіла кореспондентці Район.Рожище завідувачка, бібліотекарка з майже 20-річним стажем, Марія Лебедич, книжковий фонд налічує 12 тисяч 570 книг різних жанрів, напрямів та стилів, а кількість читачів сягає 700 осіб, з яких 310 — діти.

— Нашу бібліотеку відвідують не лише учні школи, а й діти та дорослі з Дубищ та сусідніх сіл. У приміщенні бібліотеки є ще 3 комп’ютери, які ми одержали після участі у конкурсі «Бібліо-міст», з безкоштовним інтернетом, за якими працюють і можуть знаходити необхідну інформацію наші читачі.

Але найбільше кидається в очі оздоблення стін бібліотеки — незвичайні ілюстрації до українських народних казок, виконані... на пінопласті та картини різного жанру: натюрморти, портрети, пейзажі. За словами Марії Ксенофонтіївни, більшість представлених робіт виконані двома талановитими дівчатами- читачками бібліотеки, — Лесею Геньо та Вікторією Вальчук.

Леся Геньо – колишня учениця школи, родом із села Єлизаветин, випускниця інституту мистецтв Східноєвропейського університету імені Лесі Українки. Вона подарувала бібліотеці кілька своїх робіт. Каже: «Вдома просто лежать, припадаючи пилом, а тут хоч око радуватимуть». Наразі дівчина активно займається художньою діяльність і навіть заробляє цим, продаючи свої картини за кордон.

Учениця 8 класу Дубищенської ЗОШ Вікторія Вальчук малюванням захопилася з раннього дитинства. Малює не лише на папері, а й на склі та пінопласті, де особливо гарно відтворює сцени з українських народних казок. Старанна і дуже обдарована, дівчинка бере участь у різноманітних творчих конкурсах.

За словами завідувачки бібліотеки, читачам дуже подобаються картини, молодші навіть намагаються перемальовувати їх. "І хоча у них не завжди вдається хоча б приблизно відтворити зображене, все одно приємно, що вони по-своєму оцінюють їхню красу", — каже Марія Лебедич.