"Римо-католицька громада Рожища розділяє радість свят з православними вірянами", — отець канонік Роман Бурник.

08 Лютого 2016, 12:00
5295

Неподалік центру Рожище, за адресою вулиця Гагаріна, 23, розташована архітектурна пам'ятка Волині — костел Преображення Господнього.

Попри те, що споруді уже близько сотні років, вона виглядає досить величною і красивою. 

4

2

2

Раніше на місці костелу стояла дерев’яна капличка. Зведення мурованого храму з цеглини  розпочалося у 1921 році та відбувалося у декілька етапів, що можна помітити, дивлячись на будівлю з непоштукатуреного боку, оскільки початок ХХ століття був досить складним періодом і парафіянам доводилося збирати кошти на будову власними силами. Будівництво тривало 10 років.

У 1931 році костел освятив єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич і у ньому почали проводити богослужіння. Після Другої світової війни (1939-1945рр.) храм був закритим, за неперевіреними даними в ньому зробили стійло для коней, згодом — склад для продуктів.

Повернули зруйновану святиню 1992 року. 11 квітня 1993 року відбулася перша Служба Божа, костел повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як.

Нині настоятелем храму є отець канонік Роман Бурник. Кореспонденту Район.Рожище вдалося з ним поспілкуватися.

2

2

— Отче Романе, яка чисельність вашої римо-католицької громади?

— До війни парафія, за різними даними, налічувала від трьох з половиною до чотирьох тисяч вірних. На даний час точно підрахувати кількість прихожан дуже складно, на свята більше людей, у будні – менше, загалом костел відвідують близько ста осіб.

— А як складаються стосунки громади з іншими конфесіями міста? Чи бувають конфлікти на релігійному ґрунті?

— Конфліктів немає. А  ось прикладом співпраці останніми роками можна назвати спільну Хресну дорогу римо-католицької громади з Українською православною  Київського патріархату та Українською греко-католицькою церквою Різдва Пресвятої Богородиці, яка відправляється у місті Рожище під час Великого посту. Також на такі великі релігійні свята, як Різдво, Великдень, отець Василь (настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці – авт.), іноді зі своїми прихожанами, і я, в свою чергу, також, приходимо на Богослужіння одне до одного, аби розділити радість свята.

Щонеділі на 12-ту годину ранку ми відправляємо службу в костелі. Тож якщо мешканці Рожища хочуть прийти послухати, поспілкуватися, я буду тільки радий.

— Як підтримте стосунки із католицькою громадою Польщі?

— Оскільки у римо-католицькій єпархії України та й інших держав є досить велика кількість священиків, які є вихідцями з Польщі або навчалися у цій державі, так званих месійних священиків, тому українським громадам вдається певною мірою співпрацювати з ними. Контактуємо, переписуємось.

— Долучаєтесь до міжконфесійного молебню за мир в Україні та бійців, які воюють і загинули на Сході, що відбувається в останню неділю кожного місяця у Рожищі?

— Так, ідея молитви за мир є хорошою, я сам неодноразово був присутнім на молебні. Та й у нашому храмі, починаючи ще з часів подій на Майдані, ми кожного Богослужіння молимося за мир та за тих, хто загинув на війні.

— З місцевою владою вдається співпрацювати?

— Влада є добра тоді, коли не шкодить (посміхається – авт.).  От у нас приблизно так і є: влада керується своїми законами, церква — своїми. Але порозуміння з місцевими чиновниками знаходимо завжди.

— Ви є директором Луцької дієцезії Релігійної місії "Карітас-Спес". Чи допомагаєте рожищенцям та мешканцям району в рамках діяльності місії, і якщо так, то хто стовідсотково може отримати допомогу від "Карітас-Спес"?

—  Основне завдання Місії "Карітас-Спес" (від латинських слів "caritas" — "милосердна любов" і "spes"— "надія") — допомагати всім потребуючим, незалежно від їхньої конфесійної приналежності та етнічного походження. Сюди входить духовна і матеріальна допомога бідним, дітям-сиротам, потерпілим від катастроф, хворим, мігрантам, в’язням. Протягом року нам вдається співпрацювати із понад сотнею різних благодійних організацій та допомагати їм. Також ми підтримуємо тісні зв’язки  з товариствами Польщі та Німеччини, від яких  отримуємо  допомогу, а згодом розподіляємо її між людьми, які цього потребують

На березі озера Світязь, у селі Пульмо Шацького р-ну, Місія має земельну ділянку, де побудовано невелику базу відпочинку, спальні та господарські корпуси. Кожного літа тут організовується відпочинок для дітей з усієї України. Це передусім – діти сироти, діти з малозабезпечених та багатодітних сімей. Цей проект функціонує вже 10 років.

За останні 2 роки при співпраці з обласним управлінням освіти, науки та молоді ми, чим могли (партами, плиткою), допомагали школам, зокрема ЗОШ І-ІІІ ст. №1 м. Рожище та ЗОШ І-ІІІ ст. с. Крижівка. У 2015 році на нашій базі в селі Пульмо відпочивала група дітей з Рожищ, батьки яких перебували в зоні АТО.

Що стосується розподілу гуманітарних допомог, то в управлінні Волинської обласної державної адміністрації є відділ, який цим займається. Власне, до нього звертаються люди зі своїми проханнями. Тоді цих людей направляють до релігійної Місії "Карітас-Спес", а ми всіляко намагаємося їм допомогти.

— З місцевою громадською організацією переселенців "Рука допомоги" співпрацюєте?

— Безпосередньо з цією організацією ми не співпрацювали. Але у нас були інші заходи, спрямовані на допомогу переселенцям із зони АТО. Зокрема, нещодавно при сприянні протестантського храму з Харкова ми організували вантаж з гуманітарною допомогою, яку передали переселенцям.

Розмовляла Наталія ЮХИМЧУК

Досьє:

Отець  канонік Роман Бурник

Народився 27.12.1962

Свячення у Львові 16.12.1995

Магістр теології, канцлер Луцької дієцезії, директор «Карітас-Спес» Луцької дієцезії. Настоятель парафії Преображення Господнього (м. Рожище), Всіх святих і Матері божої Фатімської (Дубище).

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024