У кого немає грошей на Залізний Порт, той їде в Туреччину. TRAVELБЛОГ

02 Вересня 2018, 08:50
11335

Саме так жартують місцеві про свій курортний населений пункт місцеві мешканці і припрошують навідатися до них наступного року.

До слова, запрошення актуальні і нині, дарма, що на календарі 2 вересня. На півдні нашої неньки все ще спекотно. Осінь туди прийде пізніше, «оксамитовий» сезон оголошено відкритим, тож поспішайте зайняти своє місце під сонцем на піщаному пляжі.

Відтоді, як став «Кримнаш», українці масово поїхали підкорювати закордонні курорти Туреччини, Єгипту, Тунісу, Болгарії, Грузії та інших країн. Деякі вирішили підтримати рідні простори – відвідати вітчизняні курортні місця. Такої кількості відпочивальників у селі Залізний Порт, що на Херсонщині я ще не бачила. У прямому сенсі, людей стільки, що ніде коврик постелити. Тож доводилося блукати Набережною в пошуках місця біля води.

До слова, саме в Залізному Порту побувала я та моя родина не вперше. Останній раз доводилося там відпочивати у 2016 році. З того часу відбулися деякі зміни як позитивні, так і негативні. Власне, про це, хотілося б написати. Але про все – по черзі.

Як засвідчив власний міні-аналіз сторінок друзів у мережі фейсбук – чимало волинян відвідали знані на Херсонщині причорноморські курорти Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ. Стільки ж людей відпочили на берегах Азовського моря. Хто поїхав туди власним автомобілем, а хто скористався послугами туристичних фірм, які пропонують і проїзд, і проживання.

Однак, 16 годин в автобусі до моря – під силу не всім. Тож аби ноги не затерпли, українці обирають «Укрзалізницю». Власне, тут і починаються приколи, адже з Ковеля чи Луцька до Херсона доїхати поїздом – зась. Доводиться вмикати логістичне мислення і продумувати власний маршрут до моря.

З Волині до Херсонщини туристів везе єдиний потяг до Азовського моря: Ковель-Новоолексіївка, але урвати квиток на той транспорт – що в лотерею виграти. Це значить, хто не встиг за 45 діб придбати квиток – той спізнився. Правда, іноді «Укрзалізниця» все ж таки проявляє «великодушність», раз у тиждень-два, додаючи квитки, які розлітаються миттєво.

Аналогічна ситуація з потягом Ковель-Одеса. Однак, з Новоолексіївки до того ж таки Скадовська – дорога не близька, орієнтовно 150-200 км, тож не лишається волинянам виходу, як прямувати до Львова, аби сісти в потяг Львів-Херсон. А там до Скадовська, Лазурного, Причорноморського, Залізного Порта – рукою подати, орієнтовно кілометрів 100. 

Вперше відвідати Херсонщину і Залізний Порт довелося у 2009 році. Невеличка подорож з Херсона до моря вразила. Ще б пак! Тоді на Волині годі було побачити як ростуть кавуни та дині обабіч дороги Край з мальовничою природою і пекучим сонцем. Край солодких кавунів, запашних динь, соковитого винограду, апетитних помідорів та соснових лісів, які нагадали про край Волинський.

Втім, споглядаючи навколишню природу, під час подорожі прийшло розчарування. Туристи, які люблять відпочинок в Цюрюпинських лісах про чистоту навколишнього середовища мало переймаються. Обабіч дороги та в лісі – сміття та пластикові пляшки і жодного сміттєвого контейнера. Це був перший прикрий момент. З радісного – хороші дороги. Свіженько-відремонтована траса орієнтовно від Голої Пристані до Цюрюпинська свідчить, що про дороги тут дбають.

Залізний Порт – курортне село, має досить розвинену інфраструктуру, розташоване в Голопристанському районі Херсонської області. Приємно, що вулички курортного пункту заасфальтовані, постійно здійснює патрулювання поліція. Завжди готова надати невідкладну медичну допомогу укомплектована всім необхідним (реанімаційними засобами теж) швидка.



До речі, довелося на другий день звернутися до медиків і нам. Дочка, після «зустрічей» з медузами отримала алергію. Так співпало, що поблизу пансіонату, де ми відпочивали, базується автівка швидкої допомоги. Лікарка оперативно оглянула дитину, поставила діагноз, вколола протиалергійні ліки. Доброзичливо, ввічливо, привітно, чемно. Медики Залізного Порту, якщо читаєте, Вам спасибі і великий привіт з Волині!


До слова, в приміщенні охайної сільської ради працює амбулаторія, неподалік розміщений поліцейський відділок.


Далі було море…синє, спокійне, безкрає, тепленьке….І на диво – чисте. Однак таким воно було не довго. Про море потім, адже на часі – побут. Житла для середньостатистичного туриста в Залізному Порту не бракує.

Берегова лінія забудована пансіонатами, міні-готелями, базами відпочинку на будь-який гаманець. Відпочити дешево і сердито можна за 80-110 гривень з людини на добу, правда, комфорт – мінімальний. В таку вартість входить кімната, ліжко, стіл, шафа, зручності на вулиці. Зазвичай, душові кабінки обладнані подачею гарячої води.

2

1

Трішки дорожчий номер за 150-200 гривень з людини на добу передбачає наявність телевізора, вентилятора та холодильника в номері. Зручності або на поверсі, або ж на дворі. Той, хто любить відпочивати з комфортом – най буде готовий заплатити від 300 гривень за добу з людини. В номері передбачені зручності. Для крутих – люкс апартаменти, які вартують від 600 і до 2500 гривень на добу.


Будиночки, зазвичай доглянуті, в кімнатах чисто. Дворики обвиває декоративний виноград, цвітуть різноманітні квіти. Воду для відпочивальників гріють сонячні панелі. Власники пансіонатів таким чином економлять електрику та власні кошти.

Більшість гостинних господарів потурбувалися про комфорт, здоров’я та фінанси туристів, то ж до послуг відпочивальників – комунальна кухня з повним начинням для приготування домашньої їжі. Правда, тут ще можна посперечатися про якість того начиння, адже є різні господарі: не всі готові подбати про те, аби сковорідки були з ручками, а кружки та тарілки – без тріщин.


Хто приїхав справді відпочити, а не човптися на кухні – їдальні, кафе, піцерії, ресторани до ваших послуг. До слова, ціни – не кусючі: довелося повечеряти у досить таки непоганому кафе «Ельф бар». Інтер’єр сучасний, чисто, охайно. Кафе розташоване на Набережній, з вікна видно вечірнє море, чути шум хвиль. Що може бути романтичніше?


Піца в закладі від 89 до 120 гривень, досить недорого, як для курорту. Ми замовили фірмову піцу «Ельф» за 100 гривень 550 грамів, 2 порції салату «Цезар» за 79 гривень порція, чай та каву – 20 гривень за чашку. Піца смачна, не підгоріла, корж м’який. Салат теж смачний, порція велика. Єдиний мінус – обслуговування. Людей практично не було, офіціанти ворушитися не поспішали. Хвилин 20 ми чекали поки прийде офіціант прийняти замовлення, і ще хвилин 40 чекали піцу.

Швидкий обід на березі – теж не проблема. На тій же Набережній міні-їдальні пропонують різноманітну випічку та комплексні обіди. Місцеві мешканці, та і не лише місцеві, снують пляжами пропонуючи варені креветки, пахлаву, чурчхелу, пончики, пиріжки, кукурудзу та багато іншого поживного краму. Смачно, по-домашньому, однак тут треба бути обачним, як показала практика популярними препаратами в місцевих аптеках є засоби від діареї та алергії




У кожному кварталі є міні-ринки, супермаркети, магазинчики та банкомати. До слова, як для курорту, ціни не захмарні. Виноград можна придбати за 20-25-30 гривень за кілограм. По 20-25 гривень за кілограм продають домашній виноград місцеві мешканці. Стільки ж коштує кілограм домашніх персиків.


За «привозні» вони дрібніші, але на смак – не гірші, а навіть смачніші. Наче гарячі пиріжки, на «ура» розлітаються місцеві «сємєчькі» - чорноморські креветки. Скляночка такого задоволення – 15 гривень. Для гурманів – рибні магазини. Там можна придбати морожену, в’ялену і копчену чорноморську рибу, делікатеси. Мідії коштують 26 гривень за 100 грамів. Овочі в таку ж саму ціну, як і на Волині, а м’ясо та ковбаси на 5-10 гривень дорожчі.



Чого я не побачила за 10 днів перебування – так це свіженької, виловленої з моря риби. А «свіжини» ой як хотілося Як підказали місцеві, рибку з моря можна придбати 4 рази на тиждень на місцевому ринку, однак чергу треба займати вже о 7 ранку. Через два дні о 7.00 ми вже були на ринку….Овва! Збрехали місцеві…чергу треба займати о 6.00 ранку!

Охочих поласувати рибкою назбиралася ціла черга! Та і ціна на ту рибу красна: кефаль – 150 грн за кілограм, місцевий делікатес барабулька – 180 гривень за кілограм, красноглазка – 120 гривень за кілограм, катран (чорноморська акула) – 250 гривень кілограм, камбала – 120 гривень кілограм….і тільки наш рідний короп – так як вдома – 60 гривень за кілограм.

Кефаль за 150 гривень була смачна…але їсти її вже не дуже то і хотілося. Краще засушити – на пам’ять…

Море цього року тепленьке, наче молоко. Що може бути краще, занурення в цілющу солону воду, тепленьку і прохолодну одночасно, полежати на хвилях, помріяти…Мрії обривають велетенські медузи. Цього року береги Чорного моря анексували медузи-корнероти. Ці слизькі створіння, які нагадують зіпсований холодець скрізь і усюди, розміром з невелике відро, налякали не одну людину, особливо дівчат та дітей.


Після «побачення» з тим створінням у воді, може виникати на шкірі подразнення та невеличкий опік (як від кропиви), зазвичай він проходить через кілька хвилин. Загалом, вода в морі чиста, але недобросовісні туристи і тут встигають напаскудити. Біля пірсів, якщо прибрати працівники пляжів та барів не встигли, можуть валятися пластикові стаканчики, пляшки та обгортки від морозива.

Для тих, хто боїться медуз – розваги на березі. Тут їх до кольору, до вибору. Подорож морем – будь ласка. Оренда катамарана на 1 годину – 150 гривень. Пострибати з парашутом – без проблем, аби духу вистачило. Прогулянка на яхті чи катері – подзвоніть заздалегідь. Для екстремалів – поїздка «на бананах» на «плавучий острів» в морі за 100 гривень. Подорож включає ще й поїздку з маневрами на «бананах» туди і назад, а також півгодини екстриму на острові з засобами безпеки. Там і гірки, і басейни, і вишки для стрибків в море. Аби власний бюджет дозволив.



До слова, про заробітки та розваги: заробляти тут навчилися не лише на креветках та катамаранах. Щовечора веселять прибулих пляжників трійко чорношкірих «земляків», на псевдо Ваня, Вася і Пєтровіч. З українським тризубом на шиї, ламаною російською та українською закликають причмелених та стомлених сонцем туристів сфотографуватися в костюмі дикарів фразами: «Вставай зємлячька!», «Аднакласніца нє бійся, улибайся, пака зубі єсть!», «фота на дакумєнти…фота на паспарт… на загранпаспарт!» 


Мордують тварин під палючим сонцем пляжні фотографи. Агов! Захисники тварин Херсонщини! Візьміть, будь ласка, до уваги та конфіскуйте тих мавпочок, крокодилів, змій та верблюда в тих нелюдів! До слова, такі само живодери, щовечора виносять на Набережну трьох великих степових орлів для фото.

Бідні птахи, в тому шумі-гамі, з переляку, сидять на руках, головах, плечах туристів з відкритим дзьобом, ніби волають про допомогу, скрушно хитають головами в боки, розмахують крилами і хочуть злетіти, ніби шукаючи спасителя. Я не знавець-орнітолог, але пригадую ще зі шкільного курсу біології, що орел степовий – пташка червонокнижна та підлягає охороні. Звідки вона взялася на березі Чорного моря в руках доморощених фотографів???


Ввечері тут вирує життя: кафе, ресторани, шашлички, атракціони та нічні клуби. Гучно лунає музика, оживає торгівля. Чого там тільки не має: 3Д та навіть 9Д кінотеатри, масаж рибками, екстрім-каруселі, конкурси «постав пляшку» та «дістань 200 гривень». Виповзає на світ Божий усяка «нечисть», в прямому сенсі.

До слова, про заробітки: деяким креативщикам не шкода і заплатити Привертають увагу дітей та дорослих 3 героя сучасних фентезі-фільмів. Не так герої, як костюми, створені вочевидь, власноруч, за допомогою балончика фарби та звичайного одягу.

Герої «Ніндзяго» та «Хижак» в страхітливих масках, імітують рухи фантастичних кіногероїв, охоче фотографуються з туристами, завбачливо поставивши перед собою урну для «чайових». Молодці хлопці! Гарно і креативно, шкода не багатослівні, побалакати не захотіли.

1

Наша відпустка співпала з Днем Незалежності України. Свято, вихідний, годиться відсвяткувати. Що сподобалось? Навіть в далекому і спекотному Залізному Порту в День Незалежності деякі туристи були у вишиванці. Однак, це не показник, на жаль.

В кафе на березі моря з красномовною українською назвою «Весела хата» туристи з міст Миколаїв та Енергодар замовляли дешевий шансон про «купола і лагєря», «букети з бєлих роз», «бєрєга» та «прочую єрунду». Але не все так печально, особи кавказької національності (най простять мене за епітет) за сусіднім столиком, таки замовили Океан Ельзи «І я на небі», а потім ще й «Василину» зі «Смерекою». І хто з нас «більший» українець?:)


До слова, про українську мову та культуру: від того далекого 2009 року вивісок українською мовою побільшало. Сміливо можу сказати, що в Залізному Порту їх 50%. Приємно читати на пляжі: «У нас не смітять», «Прибирайте після себе», «Роздільний збір твердих побутових відходів: «сміття», «скло», «пластик та алюмінієва банка» і це все на ПЛЯЖІ!!!! Заклади відпочинку, торгівлі та громадського харчування теж стають потрохи україномовними. Приємно, що власники обирають саме українські назви: «Сита хата», «Домашня випічка», «Свіже пиво», «Весела Хата», «Хутір», «Золота рибка», «Гостинний двір» та ін.


Продавці теж переходять на українську мову, коли до них звертаєшся українською. Та і місцеві, як виявляється, в побуті україномовні, однак оголошення на воротах чомусь пишуть російською….

Здавалося б, після активного нічного життя та торгівлі на ранок повинно залишитися купа сміття…Ан-ні! Власники закладів відпочинку, громадського харчування та торгівлі дбають про чистоту та порядок. О 6-7 годині ранку, перші пляжники мають нагоду спостерігати як підмітають, чистять, миють територію підприємці та комунальники. Після прибирання, продавці охайно поскладали свій крам в очікуванні перших покупців. Сміття вивозять автомобілі та трактори з надписом на бортах «Комунхоз». Це прогрес, адже ще 2 роки тому сміття на вулицях села було чимало. Пластикові пляшки та пакети валялися усюди. Хай би ще наші торгаші повчилися, як треба прибирати біля своїх яток.


Милують око охайні та прибрані зупинки, де можна придбати квитки в Херсон заздалегідь. До слова, «стоячих» місць водії там не беруть. Якщо ви не любите нічних клубів, а прихильник культурного відпочинку, там же, на зупинках, можна придбати квиточки в дельфінарій в Скадовську, на цілющі термальні води «Гейзер», на острів Джарилгач, в заповідник «Асканія-Нова». Рекомендую Асканію-Нову для загального розвитку дітей та дорослих, надзвичайно цікаве місце, унікальні тварини. Щоправда, і ціна відповідна – 450 грн з особи. Трошки дешевше – подорож на острів Джарилгач – 350 грн з особи.

Відпочивальники чистоту на вулицях не надто цінують, вже під кінець дня і до ранку, комунальники з підприємцями знову мають купу роботи. Частково – через бидло-туристів, частково – через власні «проколи», адже якби і хотів викинути недопалок в урну – знайти її не так просто. Смітників у кварталах та на набережній – брак: і ніби є, і разом з тим – їх мало.

1

До слова, про бидло-відпочивальників, а особливо- бидло-мамок…Любить моя мамця приказку: «Роздайся море – гімно пливе!». Наївна, думала я, що то всього лиш «художня» характеристика людей гордовитих…А ні! Виявляється, гімно в прямому сенсі, по морю таки плаває….Завдяки «яжмамкам». Їм, бачте, важко дитя завести до туалету справити свої природні потреби, то можна завести в море. А що? Це ж діти!!!! Їм можна все! А як же культура?

Відпочинок добіг кінця. На морі – добре, а вдома – краще. Подорож додому – знову заморока. Варіантів кілька, перший: автобусом до Херсона – 100 км, автобусом або потягом до Новоолексіївки біля 200 км, потягом до Луцька. Варіант другий: автобусом до Херсона 100 км, автобусом або потягом до Одеси 300 км, потягом до Луцька. Варіант третій: автобусом до Херсона 100 км, потягом до Львова, автобусом до Луцька 150 км. Однак, квитків ні з Херсона до Львова, ні з Новоолексіївки до Луцька, на жаль, не було. Довелося мандрувати цілу ніч потягом до Одеси. Мандрівка виявилася приємною, адже цілий день була нагода відвідати перлину біля моря, помилуватися на кораблики морському причалі, погуляти містом.

Луцьк зустрів похмурою і прохолодною погодою.

Висновки: відпустка, попри шансон та гімно в морі – вдалася. В Залізний Порт ми з родиною обов’язково поїдемо, можливо навіть наступного року. Люди там привітні, ціни адекватні, умови проживання – досить непогані, все залежить від бюджету туристів. Достойне житло можна знайти і за мінімальну ціну, можна поторгуватися.

Прожити 7-10 днів в «оксамитовий сезон» можна і зі зручностями за 200-250 гривень, а ще 200 додати – і можна не готувати їжу, є пансіонати, де господарі пропонують домашнє харчування для усієї родини. Тепле море, чимало розваг для дітей та дорослих, розвинена інфраструктура, одним словом, йде активна робота над тим, щоб покращити сервіс та створити достойну конкуренцію Туреччині та Єгипту.

Однак, до турецького «ол-інклюзів» ще досить далеко і працювати в цьому напрямку треба. Сподіваємося, що і туристи покращать свій освітньо-культурний рівень та перестануть розкидати сміття на вулицях, гадити в море та замовляти «золотиє купола» в ресторанах. А «Укрзалізниця» таки зверне увагу на туристів з Волині та зробить курорти Херсонщини для пересічних волинян ближчими, запустивши новий маршрут – потяг «Ковель-Херсон» та «Херсон-Ковель».

Петицію я вже створила, тож давайте разом її підтримаємо, і вже влітку 2019 помандруємо на море.

Слава Україні!

Тетяна Урбан 

1


 

Коментарі
02 Вересня 2018, 17:47
Дуже цікаво. Дякую!
02 Вересня 2018, 22:07
В серпні теж там відпочивали, дуже задоволені, море теплесеньке, увагу на величезну кількість відпочивальників не звертали, повернемось сюди обов'язково. Дякую за детальну розповідь, збігається 100 відсотків.
02 Вересня 2018, 22:17
У цей же час і у тому ж районі ЗП також відпочивали - усе як з моїх уст зняте. Супер опис!
02 Вересня 2018, 22:19
Супер опис. Чиста правда.
03 Вересня 2018, 00:50
Відпочивали в серпні в ЗП також.Все дуже сподобалось,прекрасне місце для відпочинку .Дуже хотілося б знову туди повернутися,і ми обов'язково ще відвідаємо цей курорт.
03 Вересня 2018, 13:04
Залізному Порту не зраджую з 2008 і по сьогоднішній день.
03 Вересня 2018, 18:43
Ми ще досі відпочиваємо в ЗП. Все супер!
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024