Майстриня Лілія Озімок: «От іде людина сумна, а побачила мої іграшки − і на вустах усмішка. Це такий стимул!»

З цією талановитою майстринею ми познайомилися під час благодійного новорічного ярмарку, який проходив нещодавно в дитячій бібліотеці м. Рожище.

Її ексклюзивні іграшки, створені в техніці амігурумі, привертали загальну увагу. А що ще треба для творця, крім захоплених поглядів тих, хто бачить його витвори?

«Ви знаєте, як приємно спостерігати за реакцією людей? − з усмішкою розповідає майстриня. – Буває, йде сумний, а тут побачив мої іграшки – і на вустах з’являється посмішка. Це неймовірний стимул працювати в цьому напрямку і надалі».

Тож сьогодні розмовляємо з рожищанкою Лілею Озімок про її оригінальне хобі  –  іграшки, виконані в техніках амігурумі та тедді, аналогів яких у нашому районі, та що там у районі − в області, не знайдете.

1

Амігурумі (япон. ami – в’язаний + nigurumi – іграшка) – створення невеликих в’язаних іграшок, які зазвичай уміщаються в долоні. Техніка родом з Японії та є характерною для сучасної японської культури. Здебільшого амігурумі зображають олюднених тварин, рідше – неживі предмети, перетворені в персонажів (рослини, капелюхи, кексики, яблучка з ротиками, оченятами та вушками).

1

Мишка амігурумі

– Пані Ліліє, як давно Ви захопилися цим дивовижним мистецтвом?

– В’язала гачком я вже в дев’ятирічному віці. Мама підтримала моє хобі, купила книжку, по ній і вчилася вив’язувати різні ажурні серветки. Та дитяче захоплення з роками пішло на спад. А от коли народилася донечка Анастасія, я повернулася до ажурної в’язки, бо вже було для кого старатися (сміється. – Авт.). Словом, я завжди цінувала ручну роботу, тому що вона дає можливість створити індивідуальні вироби. Одного разу в Інтернеті натрапила на дивовижну Мишку. Захотілося і самій зробити щось подібне. Почала цікавитися відповідною літературою, дивитися майстер-класи, спілкуватися через мережі з іншими майстрами, переважно з Росії, бо це мистецтво там набуло широкого масштабу. І згодом вже пробувала сама майструвати. Спочатку робила тих же мишок, роздарювала їх хрещеникам і отримувала масу задоволення від дитячої реакції. От так і розпочалося моє захоплення, якому вже три роки.

1

– Чому Вас привабила саме техніка амігурумі?

– В’язана іграшка несе у собі дуже сильну енергетику. Незважаючи на невеликий розмір, це дуже трудомістка робота. Але в процесі її створення ти вкладаєш у неї любов! Неможливо створити щось цікаве й оригінальне без позитиву та душі. «Технічна» іграшка не принесе задоволення майстру і радості власнику.

– Де берете образи для своїх іграшок? Як відбувається процес створення?

– Інколи натрапляю на цікаві картинки і вже з них малюю ескіз, а іноді заснути не можу від того, що в уяві вимальовуються різноманітні іграшки. Майже завжди спочатку малюю на папері, потім втілюю за допомогою гачка і ниток. Амігурумі в’яжу гачком по спіралі з використанням найпростіших схем в’язки. Деталі іграшок роблю окремо: голову, тільце, лапки, декоративні елементи, вуха, хвіст, прикраси майбутнього героя. Потім кожен елемент набиваю, а вже згодом зшиваю всі частини. А найголовніше і найцікавіше відбувається, коли оформляю мордочку. Бо сплести частини тіла не так важко, маючи достатні навички у плетінні, як «оживити» іграшку. Треба відтворити все так, щоб вона «дихала» добром та любов’ю. Інколи дивишся на завершену іграшку, а її очі, здається, зазирають у саму душу. Створюю різні іграшки в стилі «Тедді» (коли іграшка в’яжеться по спіралі й рухомими є всі частини тіла), в стилі «Тедді-долл» (тіло тваринки з обрисами людського обличчя), а також плету «кишенькові» й інтер’єрні іграшки.

1

Наша співрозмовниця – справжня чарівниця. Тільки погляньте, які у неї чудові, оригінальні, а головне – ексклюзивні іграшки (бо, як зазначає пані Ліля, створити дві однакові – просто неможливо! Якби ти не старався, все одно відмінності завжди будуть). Її роботи купують не тільки любителі «зробленого з душею» по всій Україні, а й Росії, Англії, Словаччині та Польщі. Лілія Озімок уже неодноразово ярмаркувала в Львові, де її помітили як талановиту майстриню та запропонували долучитися до львівських колег, які відкрили власний магазин. Тому тепер майже всі роботи прямують до міста Лева. Бувають періоди, коли й не встигає створювати свої шедеври. Добре, що на допомогу завжди приходять донька Настя і чоловік Богдан, який відповідальний за каркаси в іграшках.

1

Інтер’єрна Бабуся-Ягуся

1

В студії Лілії Озімок панує неймовірна атмосфера казковості, добра та любові. А забавки просто неперевершені! Бачиш їх і повертаєшся назад у дитинство, де все навколо грає кольорами райдуги. 

Ірина Зенц