З нагоди свята вшанували рожищенських волонтерів
-
-
>
-
>
-
>
2814
Нещодавно, 5 грудня, «мирні воїни світла» – волонтери – відзначили Міжнародний день волонтера. Оскільки 3-4 грудня були Днями жалоби у Рожищенському районі у зв’язку зі смертю нашого земляка, бійця АТО Руслана Єлізар’єва, то урочистості перенесли на сьогодні. Тож у затишній бібліотеці для дітей зібралися владці та деякі представники волонтерських об’єднань району.
Ведуча заходу Тетяна Панасюк зробила короткий екскурс по тих датах, коли волонтерських рух на теренах нашої країни з неймовірною силою підійнявся та «звалив» на свої плечі, здавалося, непосильну ношу й ось уже понад три роки успішно справляється з роботою, яку мала б виконувати держава.
– Скільки волонтерів в Україні – порахувати складно, – зауважила Тетяна Панасюк. – Іноді здається, що вся країна допомагає армії, переселенцям, хворим і пораненим. У нашій країни ось уже який рік волонтери – це янголи-охоронці, герої Революції Гідності, люди, небайдужі до чужої біди. Це українці, які звалили на плечі величезний тягар і забезпечують солдатів продуктами та військовою амуніцією. «Хто, як не ми?» – типове питання волонтерів. І дійсно, хто, якщо не вони, їхатиме на передову бусиком, забитим під зав’язку зібраними продуктами й іншими необхідними речами? Лише ті, в кого життєвим пріоритетом є допомога своєму ближньому, – наші волонтери.
Зі словами вдячності перед присутніми волонтерами виступили представники районної та міської влади. Подяки від райдержадміністрації з рук голови РДА Інни Гайворонської отримали такі об’єднання, як ГФ «Народна самооборона», «Територія дії», «Жіноча рада» села Навіз, МПП «Дельта», ТзОВ «Цунамі», громади сіл Переспа, Мильськ, Носачевичі та Копачівка.
Від райради подяки вручив Андрій Музика громадам сіл Щурин, Рудко-Козинської, Руслану Хомичу, Володимиру Добровольському. Нагороду передали і Юрію Пусяку, людині, яка завжди бажала залишатися в тіні й не розповідати про свої заслуги перед суспільством, але він один із перших налагодив постачання радіостанцій та бронежилетів в районі. І, мабуть, найголовніше – Юрій Олександрович під час Іловайського котла через радіозв’язок координував наших військовослужбовців і допоміг вийти їм із оточення.
Честь і хвала вам волонтери! Рожищенському міському голові В’ячеславу Поліщуку випала нагода вшанувати подяками тих, хто мав би жити в безтурботному світі дитинства, але зайняв активну позицію, якій позаздрив би кожен, – дітям зі шкіл міста. Тож відзначили цього дня ЗОШ № 1, 2, 3 та НВК № 4. І, безумовно, тих, хто долучається до всіх благодійних заходів, які проходять на теренах нашого району, а це колектив та вихованці БДТ, представники якого їздять по селах із «Самообороною» та влаштовують концертну програму «Життя мов спалах», збираючи кошти на потреби бійцям АТО. Ці люди мають більше ніж теплоту в серці – Людмила Семера, Лілія Мартинюк, Анастасія та Світлана Поліщуки та Ірина Козинець. Саме вони сьогодні дарували присутнім свої зворушливі та щемливі пісні.
Щира вдячність звучала в цей день і на адресу духовенства району. Священики – духовні наставники та порадники – не залишились осторонь подій на Сході, підтримують і згуртовують громаду для матеріальної допомоги армії та переселенцям. Присутніми були настоятель парафії Преображення Господнього римо-католицької церкви Роман Бурник, настоятель парафії Івана Богослова УГК церкви Сергій Василів, священик УПЦ МП Олександр Іваничко та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП Василь Шняк.
– Кожен може бути генієм науки, але не кожен може бути генієм любові, – підкреслив у своєму виступі отець Сергій Василів. – Такий старий вислів про те, що «моя хата скраю», як бачимо нині, є неактуальним, бо майже кожен українець долучається до волонтерства. Ніколи не потрібно звинувачувати когось у наших проблемах, треба час від часу ставити собі запитання: «А що я зробив для України?». Нам потрібно єднатися не тільки в молитві, а й у допомозі, і тоді Україна буде непереможною. Слава Україні!
В своїй промові голова ГФ «Народна самооборона м. Рожище» Олександр Дулюк подякував усім, хто долучався і долучається до благодійності. Розповів, як волонтерський рух започаткувався на Рожищенській землі, як волонтери почали їздити спочатку на Майдан, Крим, а пізніше і на Донбас. Жалкував про одне, що в області та районі співпраця волонтерів та влади не склалася.
– Волонтер не потребує нагороди чи подяки, нам просто треба частіше зустрічатися з представниками влади для вирішення наболілих питань, заради тих бійців, які там, на передовій, – підкреслив волонтер.
Володимир Добровольський наголосив, що єдиним та найбільшим його бажанням є мир на землі, щоб більше не було потреби їхати за тисячі кілометрів на Донбас.
– Прикро, що ЗМІ розповідають про те, що наші військовослужбовці нині всім забезпечені. Це не правда! А сухпайки, які видають солдатам, навіть коти їсти не хочуть… – сумно констатує водій-волонтер.
Волонтери та присутні на заході дітки, разом із другом дитячої бібліотеки, кулінарною майстринею Людмилою Шевчук приступили до майстер-класу з перетворення печива в усміхнені смайлики. Хочеться, щоб такі ж усмішки не зникали з облич наших волонтерів, шляхетних лицарів тилу. Адже без них наші бійці навряд чи протрималися так довго на лінії оборони. І хто б що не казав, а «мирні воїни світла» – це благородні люди з добрими та щирими серцями.
