Рожищенку Анастасію Миронюк вразили бетонні плити посеред Берліну
Район.Рожище продовжує шукати цікавих людей нашого міста і району та знайомити їх з вами, читачі. Нещодавно ми поспілкувалися з дівчиною, якій випала нагода відвідати чотири країни світу.
Анастасія Миронюк – студентка третього курсу факультету міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки. Якось у них на факультеті організовували тур Європою, і Настя вирішила не втрачати такої можливості та відвідати знані міста світу.
У програмі туру була запланована подорож чотирма країнами, але п’ятьма містами, зокрема студентка побувала у Польщі (Вроцлав, Краків), Німеччині (Берлін), Франції (Париж) та Чехії (Прага). Після такої захоплюючої мандрівки Настя привезла додому «повний мішок» різноманітних вражень.
За словами співбесідниці, найпершою країною в якій довелося побувати була Польща, а саме в місто Вроцлав. Воно одне з найбільших і найстаріших міст країни. У 2016 році місто було культурною столицею Європи. Анастасія розповідає, що вони гуляли саме вечірнім містом, і воно здалось їй дуже спокійним.
«Це місто гномиків. Там на кожному кроці можна побачити їх з різною мімікою: злого, доброго, гномика в'язня та інших. А ще мені сподобався польський костел. Ми на хвилинку до нього зайшли, а там грали музиканти і співали пісні», – ділиться враженнями студентка.
Наступне місто, яке відвідала молода дівчина був Берлін. Це місто з надзвичайною історичною долею. За час свого існування він пережив багато злетів і падінь. З двох маленьких поселень на річці Шпрєє на початок ХVІІІ століття Берлін виріс до столиці потужної держави Пруссія, а згодом, з 1891 року став столицею єдиної Німеччини. Нині Берлін – найбільше місто Німеччини і за площею, і за чисельністю населення.
«Звичайно, кожне місто по-своєму гарне і не можна порівнювати, але Берлін мені сподобався найбільше. Мене вразило те, що там пронумеровані усі дерева, тобто за ними дуже добре доглядають. А в парках є багато білок, навіть лисиць і зайців.
Місто вразило своєю простотою, там багато велосипедистів, та й спортсменів загалом. О 20 годині вечора всі кав'ярні, ресторани, магазини все зачиняється. Берлін готується до сну», – розповідає мандрівниця.
Дівчина запевняє, що німці дуже відкриті, веселі і добрі люди. Це вона спостерегла тоді, коли заходила поїсти в кав’ярню «Старбакс», а також у безліч магазинів.
Незабутнім моментом для Анастасії було те, що вони зустріли на берлінських вулицях українця, який показав дівчатам вечірній Берлін. Це було справжнім здивуванням для молодих туристок.
Дуже цікавим у Берліні було те, що в центрі міста Анастасія побачила меморіал жертвам Голокосту. За її він виглядає моторошно, – «це бетонні плити різної висоти, і ти блукаєш між ними, як в лабіринті. Це мене неймовірно вразило і запам’яталось назавжди. Такий собі кам'яний слід історії, який залишиться в майбутньому», – зауважує студентка.
Далі група відправилась у місто, про яке мріють безліч людей – Париж. Мабуть, жодне місто на Землі не володіє настільки величезною привабливістю, як французька столиця. Кожен із нас, мабуть, хоча б раз у житті хотів би побувати там, побачити на власні очі Нотр-Дам де Парі, Ейфелеву вежу, Лувр, Тріумфальну арку та Єлисейські поля й посидіти у відомих на всьому світ кав'ярнях.
«Париж зустрів нас дощем, але погода змінювалась, було то сонячно, то хмарно. Ми з самого ранку поїхали в Лувр. Втомились ходити по ньому, бо він дуже великий за площею. Але цікаво те, що ми побачили покої Наполеона, картину «Мона Ліза» та ще багато всього», – розповідає дівчина.
Анастасія каже, що в Парижі були люди з всього світу. Йдучи вулицями, чути було й китайську, японську, англійську та німецьку мови. У Парижі в дівчат було багато вільного часу. Їх супроводжували цікаві екскурсоводи. Завдяки їм, туристки багато про що дізнались. Вони навіть не боялися, прогулюючись, загубитися, бо місто видалось якесь просте. Настя зауважила, що французи не дуже хотіли йти на контакт і розмовляти англійською мовою. Бо для них, найголовніше залишатись справжніми патріотами своєї держави. Тому якщо туристи хочуть поспілкуватися з французами - мають вивчити французьку.
«Прага було передостаннє місто, яке ми відвідали. Це місто, в якому вузенькі вулички і дуже багато туристів. У Празі обов’язково варто скуштувати Трдельнік – чеські солодощі, зайти в магазин «Koh-i-Noor» і купити там щось для живопису. Я придбала темперні фарби (до винайдення та поширення олійних фарб темперні фарби були основним матеріалом станкового живопису, – авт.) і вугільні палички», – ділиться з Район.Рожище Анастасія Миронюк.
Прага – місто, в якому хочеться гуляти і гуляти, постійно відкриваючи все нові й нові місця.
«Дуже запам'яталося, як ми зайшли в крамничку сувенірів, нас запитували звідки ми. Ми відповіли, що з України, то вони дуже зраділи і сказали, що в них є друзі у Львові. Там люблять українців, - посміхається дівчина. - Чеська мова схожа з польською і українською. Фраза до дівчини «Ти так гарно воніш» означає, що вона гарно пахне. Та й взагалі, багато інших слів смішних», – каже студентка.
Туристка розповіла нам, що також плавала кораблем по річці Влтава, і «коли пропливаєш під Карлівим мостом, потрібно загадати бажання і підняти руки вгору, тоді воно здійсниться», – з посмішкою зауважує Анастасія.
Місто Краків було останнім у списку відвідуваних міст, але теж приємно вразило дівчину. Там дуже гарно. По вулицях їздять красиві білосніжні карети. У Кракові туристки відвідали замок на Вавелі. Він розташований на лівому березі Вісли. Замок є найпопулярнішим музеєм і входить в число Семи чудес Польщі.
«У Кракові ми спробували калачі – це проста булка, як бублик, не солодка, посипана маком. Також ходили по крамницях і гуляли красивими вуличками, бачили дуже гарні споруди», – додає на останок розмови Анастасія Миронюк.
Цю подорож Анастасія запам’ятає надовго. Адже, можна сказати, одна з її мрій здійснилася – вона поїхала закордон і відвідала одні з визначних міст світу. Поїздка виявилась не дуже дешевою, та це того варте. Настя не збирається зупинятися на цьому, а планує ще колись поїхати й в інші країни.
А Район.Рожище бажає юній студентці вдалих, легких і пізнавальних подорожей.
Анна Манюхіна
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі