Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Рожищани вирішили створити краєзнавчий клуб.
Рожищани вирішили створити краєзнавчий клуб.

У Рожищі буде краєзнавчий клуб

10:00 19.10.2018
1497

Рожищани вирішили створити краєзнавчий клуб.

Ми часто більше знаємо про історію далеких країв і міст, ніж про свою малу батьківщину. Тут є різні причини. Одна з них – відсутність відповідної художньо-документальної літератури, - пише заслужений журналіст України Василь Федчук на сторінках газети «День».

Науковці, вчителі, краєзнавці Рожищенського району, що на Волині, останніми роками чимало зробили, щоб заповнити цю прогалину. Свого часу гарний початок поклав ветеран освітянської ниви, літератор, мій колишній вчитель Степан Курило-Шванс, який написав роман-трилогію про село Доросині.

Згодом краєзнавець із приміського села Єлизаветина Леонід Козярчук порадував читачів виданням книги «Сторінки історії містечка Рожище», над якою плідно працював десять років. У ній він зібрав відомості про майже 700-літню історію населеного пункту над Стиром.

Про ближчі до нас усіх події оповів уродженець цього краю – доктор політичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський. Свої спогади науковець і безпосередній учасник тих буремних подій назвав «Становлення і діяльність Народного Руху в Рожищенському районі».

А книга краєзнавця з села Кияж Миколи Вавренчука «Нариси визвольної боротьби. Волинь» (у ній 330 сторінок) ще пахне друкарською фарбою. Вона нещодавно побачила світ у видавництві «Терен», як і минулорічна його хронікальна розвідка «Вірні присязі», — про 1500 учасників національно-визвольної боротьби в цьому ж Рожищенському районі.

Всі названі книги були представлені на презентації «Краєзнавчий вимір історії», що відбулася в районному домі «Просвіта». Перед зацікавленою аудиторією виступили автори цих видань. Найбільше запитань отримав Микола Макарович. Він присвятив свої дослідження жертовній звитязі воїнів УПА та усім, хто їм допомагав у боротьбі з двома режимами — німецьким та совєтським — за свободу і незалежність України.

Краєзнавець Вавренчук, зокрема, розповів: «Моя книга складається з двох частин. Перша — це спогади-щоденник повстанця Олексія Пархомчука з села Рудка-Козинська. Його псевдо «Чумак», він певний час був районним провідником. Цей щоденник Олексій писав протягом 1951—1966 років, продовжуючи перебувати в підпіллі.

Ці рукописи — десяток шкільних зошитів у клітинку, різної товщини — випадково віднайшов у придбаному вулику в жительки Трилісець мешканець села Іванчиці Степан Самосик через три десятки літ після того, як вони були написані. Дізнавшись, що я працюю над темою національно-визвольних змагань у нашій області, він передав рукописи «Чумака» спочатку мені для ознайомлення, а потім і можливого їх друку.

Вперше скорочений варіант спогадів був опублікований у 2013—2014 роках на сторінках районної газети «Наш край». Нинішня публікація у цій книзі вже без правок і скорочень.

Зауважимо, автор спогадів подає події визвольної боротьби 30—50 років ХХ століття в яскравому, невимушеному та емоційному стилі. Співпереживаючи повстанцям — воїнам УПА, гадаю, що читач уже не зможе залишатися байдужим до свого власного минулого».

Друга частина цієї книги складається з нарисів, які Вавренчук написав на основі маловідомих досі матеріалів. Їх назви: «Хто ти, секретар райкому комсомолу Зварич?» (він працював майже чотири роки як розвідник на УПА), «Зигзаги долі зв’язкового «Чорновуса» (про 17-річного Антона Костюка, який виконував доручення командира групи «УПА — Північ» Івана Литвинчука — «Дубового»), «Останній патрон» (про жителя села Тристень Власа Хомика — господаря криївки — та повстанця Левка Романюка)».

На закінчення розповіді Микола Вавренчук сказав:

«Радує мене, що книга «Нариси визвольної боротьби. Волинь» побачила світ напередодні Дня створення Української Повстанської Армії».

Присутні на презентації позитивно оцінили творчу працю краєзнавця і побажали успішного завершення та виходу в світ наступної книги — про рідний йому Кияж, якому в цьому році виповнюється 545 років від першої писемної згадки в Луцькому Євангеліє другої половини XIV століття.

Начальник відділу культури Рожищенської райдержадміністрації Тетяна Новосад, яка модерувала цю розмову, запропонувала на базі будинку «Просвіта» створити краєзнавчий клуб, щоб регулярно знайомити мешканців міста з новинками літератури про Волинь та населені пункти району.

Адже матеріалів є чимало: місцева газета багато років активно веде рубрику «Люби свій край». Ідею пані Тетяни присутні схвалили. І тепер засідання творчого клубу відбуватиметься щоквартально.









Коментарі
14 листопада
Сьогодні
Вчора
12.11.2018
11.11.2018
10.11.2018
09.11.2018
08.11.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин