«Руйнувати не будувати», або чи «відвоює» громада Квітневого свою ЗОШ?

Давня дискусія про те, чи потрібно «оптимізувати» мережу загальноосвітніх шкіл, не вщухає – незважаючи на останні події, зміну влади й навіть війну на Сході країни. Для одних збереження шкіл, навіть малокомплектних, – це необхідна умова подальшого розвитку українського села. А для інших маленькі школи – це бюджетний тягар і чинник низької якості освіти.

Сьогодні закриття шкіл обґрунтовують освітньою реформою, необхідністю економії коштів та нібито низькою якістю освіти у малокомплектних школах. Щодо останнього, варто запитати будь-якого вчителя, коли йому краще донести відповідні знання до учнів, знайти до них індивідуальний підхід: якщо у класі шість учнів чи двадцять шість? Не секрет, що з сільських шкіл діти отримують високі бали при ЗНО, поступають у виші та успішно їх закінчують.

До нас звернулася читачка із Квітневого пані Оксана з проблемою, яка за її словами, є дуже важливою для громади: районна влада має намір зачинити школу в Квітневому.  Аргументують це тим, що в школі навчається на три дитини менше, ніж потрібно (зараз у школі 23 дитини). Але ж вже наступного навчального року буде на кілька школярів  більше!

Оксана М. розповідає, як ще її батьки разом із односельчанами неодноразово їздили до Києва, аби дали дозвіл відкрити школу. Громада брала активну участь у її будівництві, а тепер одним махом її хочуть зачинити. Школа хороша, добротна, їй лише 29 років. Чиновники тішать громаду тим, що возитимуть автобусом до Доросинь, а це за сім кілометрів. Бо в Щуринську ЗОШ не вистачає кілометражу (близько 3 км), тому щоб підвезти в цей навчальний заклад транспорт не дадуть. Найбільше це лякає мам першачків. Виходить, або відпускати дитину до Доросинь, або ж власним ходом добиратися до Щурина…

Прикро й те, що питання про реорганізацію і закриття навчальних закладів району, серед яких і ЗОШ І-ІІ ст. села Квітневого, розглядатимуть вже на позачерговій сесії районної ради, яка, нібито має відбутися в пʼятницю. Але чи встигнуть депутати вивчити ситуацію із школами! І чому не запитали громаду села чи вони згідні з такими змінами?

Подібним питанням займався Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук. За його словами, як би не хотілося владі обійти таке важливе для громади питання поза їх спиною, це їм не вдасться. Хоча, відповідно до ч. 6 статті 11 Закону «Про загальну середню освіту» реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників). Як правило, сільські школи відносяться до відання районних рад. Тому рішення останніх і буде вирішальним. Але це аж ніяк не означає, що громада має мовчати, а її інтереси не мають бути враховані.

Перш за все, постановою Кабінету Міністрів від 03.11.2010 р. № 996 затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Цей порядок відповідно до п.5 постанови поширюється також на органи місцевого самоврядування, які згідно з положеннями пункту 3 Порядку мають проводити консультації з громадськістю з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку свого регіону, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Крім того відповідно до п.12 Порядку обовʼязково мають проводитися консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян.

Скорочення мережі загальноосвітніх закладів безперечно належить до питань соціально-економічного розвитку, а також реалізації прав і свобод громадян (насамперед у контексті забезпечення належного доступу до загальної середньої освіти, яка відповідно до статті 53 Конституції є обов’язковою, а, отже, держава та органи місцевого самоврядування не можуть створювати перешкоди у реалізації права на освіту). Таким чином, рішення про закриття школи не може прийматися без проведення відповідних консультацій з громадськістю та без врахування інтересів громади відповідного населеного пункту. Процедура проведення таких консультацій чітко регулюється згаданим Порядком і передбачає опублікування відповідного документу на сайті органу, що планує його видати. Відповідно до ч.3 статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. При цьому строк проведення консультацій з громадськістю повинен становити не менше 15 днів.

Порушення порядку проведення консультацій з громадськістю та прийняття рішення про закриття школи без врахування інтересів громади відповідного населеного пункту може тягнути за собою кримінальну відповідальність для осіб, відповідальних за прийняття таких рішень. Наприклад, начальника відділу освіти, голови місцевої ради тощо.

Тож, шановні депутати районної ради, перш ніж прийняти доленосне для Квітневого рішення, добре подумайте! Поспіхом можна швидко зруйнувати те, що вибудовувалося роками. Почути один-одного – це вже крок до цивілізованого вирішення будь-якого питання.