В останню дорогу провели захисника з Єлизаветина Володимира Мірчука

Востаннє на малу батьківщину «на щиті» повернувся мужній воїн та щирий патріот України Володимир Адамович Мірчук з Єлизаветина.
На центральній площі Рожища 14 квітня, виказуючи шану загиблому, навколішки його зустрічали рідні, друзі, колеги по роботі, представники влади та духовенство, небайдужі жителі громади. Про це повідомили на сайті Рожищенської міськради.
Майстра лісу Ківерцівського лісництва Володимира Мірчука колеги та односельці, всі, з ким зводило його життя, знали як людину діла та слова, відповідальну, принципову та щиру, хорошого товариша та вірного друга, а ще – як великого життєлюба та оптиміста.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Володимир Мірчук вже 28 лютого 2022 року був у рядах 100 бригади. Як справжній чоловік, не бачив для себе іншого рішення у складний для країни час, аніж стати на захист рідної землі.
Він був надійним побратимом та мужнім захисником і до останнього подиху боровся з російськими окупантами. Зв’язок Володимира з рідними обірвався у квітні 2024 року. У той час 100 механізована бригада вела запеклі бої в районі селища Очеретине на Донеччині.
Цей рік став для дружини та доньки захисника роком невідомості та віри. Віри у те, що ця страшна війна не може забрати у них ще одну рідну людину. Адже у 2022 році Людмила Мірчук втратила на війні брата Юрія Повшука.
«Та війна – річ жорстока. Вона нівечить людські долі, розлучає сім’ї, вириває з життя найдорожчих. Через рік сподівань на хорошу звістку, у двері Мірчуків постукала біда: загибель сержанта Володимира Мірчука підтвердили офіційно», – йдеться у повідомленні.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Спільна молитва та останнє прощання.
Дорогу до рідної домівки односельці виклали квітами. Це остання шана людині, яку у сільській громаді поважали за людяність, щире бажання допомогти кожному, за чесність та любов до життя, до землі, де народився та виріс.
Поруч з портретом загиблого – почесна відзнака головнокомандувача Збройних сил України – нагрудний знак «Золотий хрест». Це свідчення мужності нашого земляка та щирого бажання наблизити Перемогу.
Відспівали Володимира Мірчука у храмі рівноапостольного князя Володимира селища Дубище. Велелюдною процесією провадили загиблого захисника України до місця вічного спочинку. Бійця поховали з усіма військовими почестями, під залпи почесної варти та гімн України.
«Рідна земля назавжди прийняла зболене тіло Героя у свої холодні обійми. Але пам’ять про того, хто віддав за наше мирне завтра найдорожче – власне життя, житиме у серцях нащадків. Бо хто став Героєм у бою – не може вмерти у людській пам’яті!», – зазначають у міській раді.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром