Як соцмережі можуть нашкодити військовополоненим: про що говорили на Усному репортажі у Рожищі з Оксаною Федорук
У місті Рожище відбувся захід у межах ініціативи по розбудові та популяризації Мережі регіональних проєктів з протидії дезінформації, яка була заснована проєктом БезБрехні та підтримана Rayon.in.ua.
29 жовтня у публічній бібліотеці Рожищенської міськради її провела волинська журналістка та тренерка з медіаграмотності Оксана Федорук. Про це повідомляє Район.Рожище.
Місцевій проактивній молоді медійниця розповіла про те, як росіяни використовують соціальні мережі для своєї пропаганди та яку інформацію не можна публікувати в соцмережах, щоб не нашкодити українським захисникам та захисницям, які перебувають у ворожому полоні.
Зустріч пройшла у форматі усного репортажу, який передбачає діалог журналіста, що наживо ділиться своїм досвідом, з аудиторією.
Оксана Федорук розпочала із розповіді про роботу журналістів та зазначила, що за десять років російсько-української війни загинули 83 вітчизняні медійники.
Аудиторія була проінформована про ініціативу Мережа регіональних проєктів з протидії дезінформації, реалізовані за час війни проєкти та напрацьований досвід. Спільно з фактчекінговим проєктом «Брехунець» вони підготували понад 100 кейсів, які викривали російську пропаганду і її вплив в регіонах, особливо на Волині.
Зокрема про те, що інформаційній війні з Україною Росія активно використовує не лише традиційні медіа, а й соціальні мережі.
Як один із прикладів спікерка пригадала фейсбук-групи із пошуку зниклих безвісти або військовополонених, які часто створюють самі російські спецслужби.
Вони роблять це для того, щоб збирати особисті дані військових та родичів полонених, шантажувати або вербувати їх.
Лекторка пояснила детально, чому важливо не публікувати у мережі інтернет подробиці перебування в полоні українських захисників та захисниць.
«Такі групи у фейсбук мають невідоме походження та адміністрування. І на практиці поширення там фото та біографії військового не приносить ніяких результатів, лише надає каталог розвідінформації для ворога.
У відчаї рідні зниклих безвісти часто залишають забагато конкретної інформації – про підрозділ, де військові воювали, в районі якого населеного пункту зник. І ворог може це використати навіть для планування подальших наступальних дій», – переконана вона.
На зустрічі був присутній директор ліцею №1 Мирослав Максимюк, він додав, що військовополонений на допиті може вигадати якусь свою історію, мовляв, він звичайний тракторист. Або військовий, який довго не виходить на звʼязок, може переховуватися чи переодягнутися в цивільного.
А родичі розміщують пост, де пишуть, що він – учасник АТО чи має якесь високе звання. Для росіян АТО – це найбільше зло.
«Насправді росіянам не потрібно якихось особливих причин, але така інформація точно може призвести до побиттів та інших катувань», – стверджує лекторка.
Окрім ворогів, цим можуть скористатися і шахраї, які будуть дзвонити і «розводити» на гроші.
Наприклад, минулого року троє в’язнів Маневицької виправної колонії організували діяльність так званого call-центру.
Шахраї телефонували родинам військових, які безвісти зникли на передовій, і пропонували їм викуп з полону – від 40 до 120 тисяч гривень.
Інформацію про зниклих осіб вони отримували якраз із соціальних мереж.
«Єдині люди, які можуть мати інформацію про зниклого військового – це командир, побратими та правоохоронні органи, а не підписники в соцмережах чи учасники фейсбук-груп», – наголосила Оксана Федорук.
Читати також: Говорили про діпфейки, ботів та ІПСО: як пройшов усний репортаж із журналісткою Оксаною Федорук у Моршині