«Купання в ополонці не замінить перебування на святковому Богослужінні» - священик Дмитро Теравський

Рубрика «Духовні бесіди» на Район.Рожище продовжує висвітлювати проблемні питання, пояснювати релігійні поняття, розповідати про свята та інше.

Мабуть, у кожного з нас є багато запитань до священиків, але далеко не завжди трапляється нагода знайти на них відповіді! Нині кожен з вас може запитати у священнослужителя все, що стосується релігії, свят, Біблії, Законів та іншого.

При формулюванні запитань просимо дотримуватися норм християнської етики.

Слід коротко та чітко сформувати своє питання та вказати його тематику – в такому разі ви отримаєте вичерпну та швидку відповідь. У випадку, якщо питання має великий обсяг або є дуже особистим – надсилайте повний текст на електронну пошту: [email protected] з поміткою «Духовні бесіди».

Дуже сподіваємось, що рубрика допоможе знайти відповіді на важливі для вас запитання, які виникають у кожного читача.

19 січня весь православний світ відзначає Богоявлення. Про свято читачам Район.Рожищерозповів прес-секретар Рожищенського благочиння, священик Дмитрій Теравський.

*******************************

Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа - одне з найважливіших християнських свят. У цей день християни всього світу згадують євангельську подію - Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Хрестив Спасителя пророк Іоанн Предтеча, якого також називають Хреститель.

Друга назва свята - Богоявлення, в пам'ять про диво, яке сталося під час хрещення. На Христа з небес зійшов Дух Святий у вигляді голуба, а голос із неба назвав його Сином. Євангеліст Лука пише про це: «розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений Тобі Моє благовоління!» (Лк. 3: 21-22).

Так була виявлена в видимих і доступних для людини образах Свята Трійця: голос - Бог Отець, голуб - Бог Дух Святий, Ісус Христос - Бог Син. І було засвідчено, що Ісус - не тільки Син Людський, а й Син Божий. Людям з'явився Бог.

Хрещення Господнє - двунадесяте свято. Двунадесятими називаються свята, які догматично тісно пов'язані з подіями земного життя Господа Ісуса Христа і Богородиці і діляться на Господні (присвячені Господу Ісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божої Матері). Богоявлення - Господнє свято.

Щоб краще осягнути велич цього свята варто розуміти, які події передували Господньому Хрещенню.

Після посту і мандрів в пустелі пророк Іоанн Предтеча прийшов на річку Йордан, в якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестити людей в водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом.

Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хрестилися в Йордані. І ось, одного разу до берегів річки прийшов сам Ісус Христос. В ту пору Йому було тридцять років. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його. Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?».

Але Христос запевнив його, що «годиться нам виповнити усю правду». Під час хрещення розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління! (Мк 1. 10-11).

Хрещення Господнє було першим явленням Христа Ізраїльському народу. Саме після Богоявлення за Учителем пішли перші учні - апостоли Андрій, Симон (Петро), Филип, Нафанаїл.

У двох Євангеліях - від Матвія і Луки - ми читаємо, що після Хрещення Спаситель пішов у пустелю, де постив сорок днів, щоб підготуватися до місії серед людей.

Хрещення Господнє почали святкувати, ще коли були живі апостоли - згадка про цей день ми знаходимо в Постановах і Правилах апостольських. Але спочатку Хрещення і Різдво були єдиним святом, і називався він Богоявлення.

Починаючи з кінця IV століття (в різних місцевостях по-різному) Хрещення Господнє стало окремим святом, хоча і зараз ми можемо спостерігати відгомони єдності Різдва і Хрещення - в богослужінні. Наприклад, у обох свят є Навечір'я - Святвечір, із суворим постом і особливими традиціями.

У перші століття християнства на Богоявлення хрестили новонавернених (їх називали оголошеними), тому цей день часто називали «днем Просвітництва» - в знак того, що Таїнство Хрещення очищує людину від гріха і просвіщає Світлом Христовим. Уже тоді була традиція освячувати в цей день води в водоймах.
Воду на Богоявлення освячують два рази.

Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір - Чином Великого освячення води, який ще називають «Велика агіасма».

І другий раз - в день Богоявлення, 19 січня, на Божественній літургії. Перша традиція сходить, швидше за все, до древньохристиянскої практики хрещення оголошених після ранкової служби Богоявлення. А друга - пов'язана зі звичаєм християн Єрусалимської церкви йти в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Ісуса Христа.

У день свята Хрещення відміняється піст, а ось у Водохресний Святвечір, тобто напередодні свята, православні дотримуються суворого посту. Традиційна страва цього дня – кутя. І споживання їжі відбувається лише після того, як освятиться і вип’ється вода.

За традицією, Водохресну воду зберігають рік - до наступного свята Хрещення. П'ють її натщесерце, побожно і з молитвою.

Кожне церковний свято знаходить своє зображення в народних традиціях. І чим багатша і древня історія народу, тим більш складні й цікаві переплетення народного і церковного. Багато звичаїв далекі від істинного християнства і близькі до язичництва, але вони тим не менш цікаві з історичної точки зору.

На Русі Хрещення було кінцем святок, дівчата припиняли ворожіння - суто язичницьке заняття. Простий люд готувався до свята, яке, як вважалося, очистить їх від гріхів, в тому числі гріхів святочних ворожінь.

На Водохреще робили велике водосвяття. Причому два рази. Перший - у Водохресний святвечір. Воду освячували в купелі, яка стояла в центрі храму. Другий раз воду освячували вже в саме свято Хрещення - в будь-якому місцевому водоймищі: річці, озері, колодязі. В льоду прорубали «йордань» - ополонку у вигляді хреста або кола. Поруч ставили аналой і дерев'яний хрест з крижаним голубком - символом Святого Духа.

У день Хрещення після літургії люди йшли до ополонки хресним ходом. Священик служив молебень, три рази опускав в ополонку хрест, просячи на воду Боже благословення. Після цього всі селяни набирали з ополонки святу воду і весело обливали нею один одного.

Деякі навіть купалися в крижаній воді, щоб, згідно з народним повір'ям, очиститися від гріхів. Слід зазначити, що це повір'я до вчення Церкви не має ніякого відношення. Купання в ополонці (йордані) не є церковним таїнством або обрядом, це народна традиція святкування Водохреща. Церква вчить нас, що гріхи змиваються тільки покаянням через таїнство Сповіді. А купання - це просто традиція.

Важливо розуміти, що ця традиція абсолютно необов'язкова для виконання. Слід пам'ятати про шанобливе ставлення до святині - хрещенської води. Тобто, якщо ми все ж зважилися на купання, то повинні робити це розумно (враховуючи стан здоров'я) і побожно - з молитвою.

І ніякі народні гуляння, пиття спиртних напоїв, голосні вигуки й тому подібне, що в теперішній час так популярне, не повинні бути присутні біля місця освячення води й окунання. І, звичайно, просто купання в ополонці ніяким чином не замінить перебування на святковому Богослужінні й не принесе жодної користі.

Також читайте, «Не заставлені їжею столи, а наповненні миром і радістю серця повинні бути на Різдво», - Дмитрій Теравський, Духовний сенс свята Вознесіння, День Святої Трійці – свято народження Церкви Христової, Різдво Христове – справжнє свято духовності та любові.