Жителька села Сокіл віршованими рядками закликає приєднуватися до ПЦУ
-
-
>
-
>
-
>
2174
Попри те, що нині лунає багато закидів, мовляв, тема релігії породжує ворожнечу, жителька села Сокіл Рожищенської громади Валентина Мельник доводить протилежне – необхідність об'єднання у Православній церкві України насправді надихає та зближує людей.
Жінка вже написала кілька віршів, якими закликає не сваритися та приєднуватися до ПЦУ. Свою творчість вона публікує у місцевій спільноті, передає кореспондентка Район.Рожище.
До слова, у селі Сокіл вже тривалий час триває підготовка до переходу релігійної громади Свято-Троїцького храму УПЦ МП до ПЦУ. Жителі збирають підписи, аби покинути Московський патріархат.
Нагадаємо, на Рожищенщині після повномасштабного вторгнення росії, що сталося 24 лютого, вже дві парафії приєдналися до ПЦУ – у селі Луків та селищі Дубище.
Читайте також: Депутати Рожищенської міськради просять приєднуватися до ПЦУ
Творчість Валентини Мельник публікуємо дослівно.
***
Які гіркі й пекучі сльози мами,
Яка чекає сина із війни.
Вона чекає його днями і ночами
І молить Бога: “Сина поверни!”
Щоранку мама хоче вісточку від сина
Хоч слово, буквочку чи звук.
А тільки стука у вікно пташина, —
Це, ніби сина серця стук.
І просить, молить в небі Бога
Нехай повернеться додому він живим,
Нехай легкою буде ця його дорога,
Хай зникне зло, неначе дим.
А ті, що хочуть тут кіріла і москви,
Нехай заглянуть мамі в очі,
Тій мамі, що чекає сина із війни,
Яка за нього молиться щоночі.
А ще спитайте маму ту,
Яка не дочекалась сина.
Він вже закінчив цю війну,
Домівкою для нього — домовина.
Нехай ця мама скаже всім
Чи нам потрібна тут москва,
Чи, може, самі побудуєм дім,
Хай буде переможною весна！
Невже ви хочете буть у ярмі?
Ви хочете залишитись рабами,
І жити, наче у тюрмі?
Якщо це так — то нам не з вами!
4.05.2022 р. Валентина Мельник
***
Село моє, маленька батьківщина,
Розкинулось на березі ріки.
Про тебе пам'ятаю щохвилини,
До тебе линуть всі мої думки.
Я тут родилась, тут моє коріння,
Дитинство пролетіло, наче мить.
Тут моя совість, правда і сумління
Й твоє майбутнє в серденьку щемить.
А люди тут які чудові —
Веселі, щирі й працьовиті.
В буденні дні і дні святкові
До всіх душею ви відкриті.
Хай мудрість, милосердя і повага
Між нами буде повсякчас.
Хай не поселиться між нас зневага,
Щоб діти й внуки поважали нас.
Соколи, соколянки, соколята,
Тримаймось разом скрізь й завжди.
Гостинною хай буде наша хата,
Щоб там ніколи не було вражди!
3.05.2022р. Валентина Мельник
***
Люди добрі, схаменіться,
Не кричіть і не сваріться.
Бо ніяк я не збагну —
Ви і тут ще хочете війну.
Захищаючи москву й кіріла,
Не розправить Україна крила.
Будем завжди у ярмі,
Будем, ніби, у тюрмі.
Мова й віра — наша сила
України-неньки крила.
Об'єднаймось, добрі люди,
Мир і спокій з нами буде.
Щоб не соромно було нам з вами
Перед нашими дітьми,
Хай не зміліють душ наших храми,
Нехай не топче ворог землю чобітьми.
Ми ж мирні люди, трударі —
Поля в хлібах і квітах.
Молімося до Бога угорі,
Нехай не гинуть хлопці в битвах.
Хай буде мир на всій землі
І рідна мова хай звучить усюди.
Ми скажем гучно: “Ні, війні"
Нехай щасливими всі будуть люди.
2.05.2022р. Валентина Мельник
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі