Юні рожищани побували у «Маєтку Святого Миколая»
-
-
>
-
>
-
>
5392
Учні 5-6 класів школи № 2 міста Рожище здійснили поїздку у «Маєток Святого Миколая».
Організатором подорожі була класний керівник 5-Б класу Алла Новосад, підтримала гарну ініціативу її колега Людмила Штиюк (класний керівник 5-А класу).
8 грудня зранку повний автобус дітлахів вирушив до Прикарпаття. Дорога була нелегкою, але веселою і цікавою. Алла Олексіївна увесь час розповідала про населені пункти, які ми проїжджали, цікаві історії про визначні пам’ятки культури.
Першою зупинкою був музей «Писанка» в місті Коломия Івано-Франківської області - єдиний такий заклад у світі. Він володіє колекцією понад 12 тис. писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та Індії.
В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку. В експозиції музею є писанки з підписами багатьох видатних політичних діячів України.
Діти були вражені різновидами писанок, техніками виконання. Важко повірити, але найстарішій тут писанці понад 100 років!
Друга зупинка була у мальовничому куточку гір, який є чи не найдивовижнішим регіоном України. У селі Пістинь Косівського району на території Національного природного парку «Гуцульщина» є «Маєток Святого Миколая», який і був головною ціллю нашої поїздки.
Резиденція дуже велика і красива. Сам будинок зроблений з дерева в оригінальному гуцульському стилі. Тут облаштовано робочий кабінет та світлицю Святого Миколая, де він разом зі своїми помічниками працює без вихідних цілий рік, а 19 грудня запрягає коней і на санях виїжджає з Маєтку, щоб розвезти дітям подарунки.
Діти з цікавістю розглядали кімнату-музей новорічно-різдвяної іграшки, де під стелею яскраво світиться люстра, прикрашена сріблястими скляними фігурками ангелів-охоронців, і з радістю загадували бажання біля чарівної ялинки. У кабінеті, де зберігається вся пошта Святого Миколая, школярі шукали свої листи.
Тут є також кімната-музей природи, яка розповідає про тварин та рослини мальовничих Карпат. А у кімнаті відпочинку можна зручно розміститися на різьблених дерев’яних лавах, визирнути у віконце і ще раз полюбуватись незабутньою природою цього прекрасного місця.
Найбільше вражень було у покоях Миколая: кожен охочий міг полежати на ліжку Святого і заглянути у дзеркало, де нечемні діти бачать різочку.
Довгоочікувана зустріч з Чудотворцем відбулася в Світлиці, де Миколай охоче нас прийняв. Юні рожищани виконали пісню, заколядували й отримали чудові подарунки. По закінченню, Миколай побажав усім успіху, наполегливості, наснаги та міцного здоров‘я.
Зморені, але щасливі, всі поїхали відпочивати у комплекс «Підкова», де нас чекала майстриня, яка провела майстер-клас з виготовлення коників із гуцульської бринзи.
Другий день подорожі був не менш захопливим. Ми поїхали у Верховину, де потрапили у світ гуцульської магії. У Музеї мольфарства, в невеликій дерев’яній хатині, зібрано чимало атрибутів карпатських знахарів, а також лікувальні трави та настої, якими оздоровлювали людей.
Почесне місце в експозиції займає стіл із речами останнього карпатського мольфара Михайла Нечая із села Верхній Ясенів.
А у музеї гуцульського побуту та мистецтва «У трембітаря», що у Верховинському присілку Швейково, вам розкажуть про походження гуцулів, їх життя, побут, обряди, традиції, заграють та проведуть майстер-клас на різних музичних інструментах.
Щоправда, дістатися туди не так і просто, треба піднятися високо в гори, але, як кажуть, воно того варте. Діти з величезним захопленням слухали гру пана Миколи, а потім і самі спробували заграти на трембіті.
Цей день був найбільш незабутнім для учня 5-А класу Андрія Трофімчука, адже 9 грудня у нього день народження. Несподіваним стало те, що трембітар Микола привітав хлопчика і подарував йому від усіх чудову книгу.
Останньою зупинкою була хата-музей Галинки Верховинки «Вишиванка», де з натхненням та любов'ю підібрані вишукані, оригінальні, старовинні речі, які наче діляться теплом, таємницями життя людей цього гірського краю.
Вони продовжують жити, вчити, розповідати та відтворювати, бо справжнє життя безкінечне. З клопіткої праці Галини Іванівни облаштовано цю садибу-музей і людям подаровано можливість побачення зі справжнім гуцульським життям та гуцульською вишивкою.
Пані Галина провела майстер-клас, де розказала і показала, як одягалися, зав’язували хустку з давніх-давен гуцули, зачитала нам дуже зворушливі вірші, які пише сама.
Гостинна Галинка Верховинка нагодувала усіх смачним домашнім обідом.
Усю подорож радували око прекрасні гірські пейзажі: чудові засніжені вершини, карпатські ріки, безмежні полонини. А серце зігрівали гостинні, приємні люди, які всією душею люблять Україну. Заряджені патріотизмом і безмежною любов’ю до Батьківщини, переповнені приємними враженнями, ми повернулися додому.
Дуже дякуємо класному керівнику Аллі Олексіївні за те, що не пошкодувала власного часу й організувала таку чудову поїздку для дітей. Здоров’я Вам, натхнення і плідної праці.
Надіємося, що така подорож була не останньою, адже наша Україна така багата на цікаві місця!
Вдячні батьки учнів 5 класів.
Коментарі