Вечірня вода, освячена на Голодну кутю, сильніша за хрещенську
Хрещенський святвечір, або по-народному Голодна кутя, є останньою намистиною у разку барвистих і колоритних українських зимових свят. Це третя кутя після різдвяної та новорічної, що припадає на вечір перед Богоявленням (Водохрещами).
Увесь день православний люд нічого не їсть – люди постують. Вечерять сідають, коли засяє вечірня зоря, а подають на стіл тільки пісні страви: смажену рибу, вареники з розмаїтими нескоромними начинками — картоплею, грибами, капустою, гречані млинці на олії, головні ж на столі кутя й узвар. А також обрядовий хліб — різний залежно від місцевості. Ця традиція забута сучасними поліщуками, та колись і на Волині мали власний обрядовий хліб: помащений цибульною засмажкою книш з кислого житнього тіста. Також побутувала у нашому краї спеціальна хрещенська страва — «гречушки» — млинці з гречаного борошна, розведеного на молоці з додаванням яєць і масла.
Вода, освячена в церкві в Навечір’я Хрещення — «вечірня вода», вважалася навіть святішою, ніж «йорданичка» — узята на саме Водохреще. Наші прадіди-прабаби вірили, що вона відганяє усяке лихо. Така вода не псується, а якщо її заморозити, переконували наші предки, на поверхні з’явиться зображення хреста. Опівночі перед Водохрещем вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою діється — невідомо.
Колись після Голодної вечері маленькі українці «проганяли кутю», примовлюячи: «Тікай, кутя, з покуття, А узвар — іди на базар, Паляниці, лишайтеся на полиці». Коли «кутю проганяли», батько присмалював дітям чуби, — «щоб вовка не боялися» (можливо, звідси відома приповідка «не бачив ти ще смаленого вовка»). Виносили пізно ввечері «дідуха» в садок і спалювали його, ніби розправляючись із зимою. Попіл дівчата висипали на город — «щоб огірки родили». На Голодну кутю на Поліссі виконують ті самі обряди, що й на Багату, але вже без тої урочистості.
Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.
Прикмети на 18 січня:
Якщо під Хрещення сніг впаде – хліба буде багато, гречки, бджоли добре роїтимуться.
або в рубрику «Рожищани інформують»
А також підписуйтеся на наші групи у соціальних мережах ВКонтакті, Фейсбук та Твіттер.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром