Як святкували випускний в Рожищенському НВК 4

10 Червня 2017, 12:16

9915

Під вечір, 9 червня, на шкільному подвір’ї Рожищенського НВК №4 буяло розмаїття квітів та посмішок, панував піднесений настрій та особлива тепла, сонячна атмосфера.

І не могло бути по-іншому, адже дев’ятикласники цього навчального закладу відзначали випускний.

Під святкову музику, класні керівники Людмила Куденчук та Віктор Романюк, гордо виводять на лінійку своїх учнів.

Захід розпочалися спільним виконанням державного гімну. Далі директор НВК №4 Юрій Яблонський привітав учнів, батьків, вчителів з цим визначним та пам’ятним днем.

Адже, дійсно, багато хто з цих випускників вже стоїть на порозі нового життя, вибираючи собі справу до душі та відповідний навчальний заклад, для отримання фахової освіти.

А учнів, які ще не зробили цей вирішальний вибір, першого вересня рідна школа радісно прийме у свої обійми.

Олена Тананайко заступник директора з навчально-виховної роботи НВК №4 зачитала наказ про випуск учнів 9-класів зі школи. Під аплодисменти гостей, директор Юрій Яблонський урочисто вручив 43 дев’ятикласникам Свідоцтва про базову загальну середню освіту, серед яких п’ятеро отримали свідоцтва з відзнакою.

Окрім цього учнів, які мали досягнення у вивченні окремих предметів нагородили грамотами, а активні учасники спортивних змагань, окрім цих відзнак, отримали ще й медалі.

Сповненою світлого суму була вітальна промова класовода 9-Б класу Віктора Романюка, а коли слово надали мамі одного з випускників Наталії Бенещук, вже мало хто з присутніх на лінійці стримував сльози. Вдячність вчителям за роки праці, за терпіння, мудрість та підтримку висловила учениця 9-А класу – Вікторія Демчук.

І ось знову звучить гімн України, символізуючи закінчення урочистостей, але ще довго не порожніє шкільне подвір’я, адже в цей момент так не хочеться нікуди поспішати, є ще стільки не подарованих квітів, не сказаних теплих, вдячних слів, дружніх обіймів.

Так минає хвилина за хвилиною, випускники йдуть покладати квіти до пам’ятника Борцям за волю та незалежність України, а вчителі, батьки, друзі поволі розходяться по своїх домівках.