Про зародження «двокласової публічної школи» в Копачівці

04 Червня 2017, 11:00

6794

Сьогодні зробимо невеликий екскурс в історію навчальних закладів села Копачівки.

У 2018 році буде сто десять років з часу появи в селі Копачівка загальносільської школи. А до того тут існували німецька церковно-приходська школа, де навчання проводили духовні особи лютеранської церкви – кантори і вікарії, а також єврейська школа при місцевій синагозі.

У 1908 році відкривається перша загально сільська школа. Зусиль до її відкриття доклали тодішні мешканці Копачівки Юзеф Кулак, Ян Бродніцкі та Павел Тунскі. Під час Першої світової війни заклад припинив тимчасово свою діяльність і відновлюється навчання лише у 1919 році, отримавши назву «двокласова публічна школа».

У міжвоєнний період школа розміщувалася у трьох будинках, два з яких належали братам Петровським, які віддали для проведення уроків по дві кімнати. Один з будинків існує в селі і до сьогодні.

У кінці 1920-х років в копачівській школі вчилися учні різних віросповідань (євангелістської, православної, юдейської, римо-католицької), років народження і статі. Сюди ходили вчитись не лише мешканці Копачівки, але й навколишніх сіл – Олександрівки, колоній Олександрово, Магазину, Посьолка і ін..

Уроки велися державною мовою того часу, тобто польською. Нею ж і велася вся документація. Серед предметів, які вивчалися у той період цікавими є зокрема релігія, вивчення якого поділялося на історію релігії і безпосередньо релігійне вчення (вивчали діяльність апостолів, історію Мойсея тощо), серед звичніших сьогодні предметів – географія, рахунки і геометрія, природа (вивчали господарські роботи і ведення господарства), історія, малювання, співи, ігри та гімнастика.

Незважаючи на те, що серед учнів були діти різної національності вивчали тільки польську мову. Навчання проводилося з понеділка по суботу, а той, хто не з’явився на заняття, мусив відпрацьовувати, інакше пропуск суворо карався, а урок тривав 50 хвилин.

Світлина 1937 року

У 1937 році будується нова школа, частина приміщення якого діє і сьогодні. Тепер школа зветься «початкова публічна школа ІІ ступеня». Зі зміною влади у 1939 році вся документація школи переводиться на українську мову, проте записи у журналах були ще польською. Сюди направляють учителів зі східних регіонів України, Росії для впровадження нових радянських порядків.

Учні школи в 1937 році

У 1940/1941 н. р., окрім польської мови, копачівські школярі вивчають і українську мову та літературу, російську мову й літературу та німецьку мову. Записи в журналі ведуться мовою, якою володіє учитель.

До п’ятого класу 1940/1941 н. р. ходило 35 учнів, на кожного з них була детальна характеристика в кінці журналу (як поводиться вдома, в школі, організаторські здібності тощо). Серед педагогів того часу – Ядвіга Михайловська, Бикова Анна, Клюгер Петро, Соболь Абрам.

Цікаво, що у цей період в школі с. Копачівка деякий час був директором Казван Дмитро Прокопович, капрал польської армії, член Організації Українських Націоналістів, пізніше один з найпомітніших діячів УПА на Рівненщині.

Дмитро Казван, член ОУН, директор школи в 1939-1940 роках

У час воєнного лихоліття діти вчились у будинку, де розміщувався магазин господарчих товарів. У школі розгорнувся німецький госпіталь.

У 1943/1944 н. р. навчальний заклад мав назву «Копачевская неполносредняя польская школа». За роки Другої світової школа зазнала незначних руйнувань від вибуху бомби, ударною хвилею знесло дах. Після війни приміщення відбудували.

У післявоєнний період увесь польський учнівський і учительський склад виїхали до Польщі. Школу очолила Вонсович Людмила Антонівна. Серед вчителів того часу - Кононюк Галина Денисівна, Балка Євгенія Омелянівна, Сенжаровська Ганна Степанівна, Семенюк Євген Семенович, Гаврилко Катерина Сергіївна, Портечко Надія Павлівна, Кислюк Катерина Гнатівна і ін.

Вчителі в післявоєнний період (1946 р.)

У післявоєнний період в копачівській семирічці учнями-ентузіастами було створено літературний гурток. Серед них були Володимир Горбайчук, що згодом став професором фізико-математичних наук, Йосип Струцюк, тепер відомий волинський поет і член української спілки письменників, Олександр Синюк, Володимир Вислоцький, Олександр Милик та ін.

1-3 клас (1952 рік)

В 1955 році директором стає Семенюк Євген Семенович, а у 1962 році сюди отримує призначення вчитель історії Рудевич Павло Семенович, який стає директором і працює до 1984 року. В період його керівництва добудовується другий поверх. Школу під’єднано до загальної тепломережі та підведено воду.

Павло Рудевич, директор школи

У 1984 році директором стає вчитель фізкультури Космін Іван Йосипович. Під час його перебування на посаді починається добудова школи й у 1989 році відкривається середня школа.

Сьогодні школа активно працює і дає знання новим поколінням учнів. Її випускники здобувають освіту в престижних вищих навчальних закладах України.