«Ви постійно міняєте владу, а треба міняти систему», – Валерій Шварцкоп

Серед кандидатів на посаду голови Рожищенської ОТГ – Валерій Шварцкоп. Йому – 47 років. Народився Валерій Борисович і проживає у місті Рожище. Має вищу освіту і займається підприємницькою діяльністю – є власником ТЦ «Теплоцентр».

Займається громадською діяльністю та був серед організаторів волонтерського руху у 2014-2015 роках – збирав і доставляв допомогу бійцям на Схід. Безпартійний. Виховує двох доньок.

– Чому ви вирішили балотуватись на посаду голови Рожищенської ОТГ? Що вас спонукало?

– Ця реформа розпочалась у 2015 році і я бачив, що депутати Рожищенської міської, районної і сільських рад, та їх очільники нічого не робили, щоб впровадити цю реформу. Вони саботують її і скоріше імітують її проведення. А в той час громади, які прийняли участь у цій реформі (Княгининок, Голоби та ін.) ремонтували клуби, будували ЦНАПи та інші об’єкти інфраструктури.

Усе це робилося здебільшого за кошти країн Європейського Союзу, які виділяли велике фінансування на проведення цих реформ. Завдяки таким діям, або скоріше бездіяльності владців міста і району, Рожище та навколишні села втратили час і багато можливостей покращити інфраструктуру.

– За яким принципом повинні формуватись майбутні ради ОТГ?

– Я спостерігав, як до цього часу підбирались кадри у районну та міську ради. Тут було головне - принцип партійної приналежності, принцип лояльності до керівництва, одним словом – стягували «своїх».

Я хочу змінити це і дати шанс найкращим спеціалістам у своїй сфері стати до управління громадою. Потрібно впровадити відкритий конкурс на вакантні посади. В свою чергу від претендентів, окрім резюме – програми з власним баченням проблем і способів їх вирішення.

Лише так ми зможемо знайти найкращих фахівців і змінити якість управління в громаді. І тут не повинно виникати питання щодо партійної приналежності чи якихось політичних вподобань, адже партії в нинішніх умовах – це настільки умовно...

– З ким готові працювати у команді? 

– З огляду на те, що старост буде призначати майбутній голова, то в першу чергу треба буде зайнятись цим питанням. Старостами сіл потрібно обирати найбільш авторитетних людей села і обов'язково після консультацій з місцевими мешканцями. Ось це й буде моя команда.

А ще, думаю, ми сформуємо у депутатському корпусі майбутньої ОТГ активну та дієву більшість, з якою разом будемо обговорювати та приймати рішення. Вирішувати прийдеться життєво необхідні рішення, важливі для тисяч людей. Тому, які тут можуть бути партійні суперечки?

– Які ви бачите проблемні напрямки?

– Насправді в нас куди не глянь – повсюди проблемно. Якість медичних послуг – тут без обговорення з фахівцями та без вивчення найкращих прикладів, не обійтись. Не менш важливо – збір, вивезення та переробка сміття. Інфраструктура – суцільна проблема: у нас немає доріг в багатьох напрямках, відсутні тротуари і роками ніхто не займається благоустроєм. Ми несемо великі втрати в теплопостачанні та водопостачанні – системи зношені на 70-90%.

Приміщення шкіл та інших комунальних закладів потребують ремонту. А ще мене дуже непокоїть те, що у нас немає дозвілля для молоді та дітей. Зокрема, відсутні спортивні секції і батьки змушені возити своїх дітей у Луцьк. Але ж не всі мають таку можливість, а по селах взагалі і близько всього цього немає.

Як не дивно – у нас маса чиновників від спорту чи культури і майже повна відсутність цих сфер. Все це потребує негайного реформування, перегляду підходів. Звісно це потребує величезних коштів. Але де вони візьмуться, якщо місто та район є своєрідним сировинним придатком до Луцька та інших великих міст.

– Маєте на увазі, що з населених пунктів на периферії лише викачують ресурси, натомість влада не вкладається в їх розвиток?

– Так. У нас вирізаються ліси та розробляються надра. Поблизу Рожища є піщані кар'єри, пісок з яких беруть на будівництва у Луцьку. Обласний центр розбудовується і фірми що ведуть зведення об’єктів добувають пісок і транспортують. А от сплачують податки в Луцьку. Натомість ми залишаємось з розбитими дорогами, селами з яких виїздить остання молодь, адже без транспортного сполучення та нормальної інфраструктури – тут їм нічого робити.

Тому села просто вимирають. Так само ліси – їх нещадно вирізають. Прибутки хтось кладе собі в кишеню, а нам залишається пустеля. Це треба кардинально змінювати вже сьогодні адже завтра, завтра не буде для кого міняти. 

– Однак села мають землі, і багато хто дуже зацікавлений у цьому…

– Звісно, у нас родючі землі, які цікавлять багатьох. Але великою проблемою є взаємовідносини селян та орендарів землі, фермерів і агрохолдингів. Селян просто дурять. Користуючись відсутністю юридичної грамотності складають невигідні для селян договори. Велика частина земель в сільських радах не оформлена тож бюджет втрачає від цього. А це знову ж таки  недоотримані кошти на будівництво доріг, освіту, дозвілля та інше.

Людей, які проживають у цій місцевості ні за кого не мають. І багато голів сільських рад замість того, щоб допомогти селянам розібратись в цих питаннях – прийняли сторону недоброчесних орендарів. Не всі, але я чув багато подібних прикладів. Так не повинно бути. Це потребує втручання і кардинальних змін.

Цього не бачили теперішні депутати, очільники міста і району? А якщо бачили та знають ці проблеми, то чому не піднімають ці проблемні питання на засіданнях сесій, у засобах масової інформації? І чи будуть ті, хто зараз сидять у владних кабінетах і мають певні повноваження, піднімати ці питання коли вчергове переоберуться? В мене є великі сумніви – «Ворон – ворону око не виклює».

– Що може дати поштовх до розвитку Рожищенської громади і які ресурси для цього варто залучити?

– Влада має взятись за проектну діяльність, залучаючи кошти за рахунок різних конкурсів і грантів, а також створити сприятливий інвестиційний клімат. Перш за все, треба вести діалог з тими, хто вже веде господарську діяльність в районі і не несе соціальної відповідальності, як от власники кар'єрів. Потрібно налагодити діалог з бізнесом Луцька про перенесення їхніх потужностей у наш регіон, адже земля в Луцьку дорога і робоча сила дорожча.

Тож можна пропонувати різні варіанти. Ну і як я вже казав – приймати участь у всіх можливих грантових проектах, державних програмах, чи конкурсах від зовнішніх донорів. Нам необхідно створити максимально прозорі та сприятливі умови для розвитку бізнесу, адже це надходження до бюджету. Допомагати з оформленням дозвільних документів, тощо.

– Хто має цим займатись?

– Все це завдання органів місцевого самоврядування. Чиновників у міській раді повинно бути рівно стільки, скільки потребує громада. Вони мають отримувати достойну зарплату, але й в першу чергу показувати результат своєї рботи. А результат – це обсяг залучених інвестицій, збудовані дороги, розвинута інфраструктура, ті ж самі спортивні секції, об'єкти дозвілля – все, що дає змогу зробити життя людей комфортним.

Саме тому моїм девізом і виборчої кампанії і взагалі по життю є крилатий вислів – «Не словом, а ділом!»

Спілкувалася Оксана ПРИВІТНА