Олег Савчук – кандидат на Копачівського голову від об’єднаних сіл громади

16 Жовтня 2020, 16:25
6158

Олег Савчук відомий в районі. Будучи головою РДА за два роки спромігся без державних коштів здійснити тотальну газифікацію району та відремонтувати понад дві третіх доріг. А були ще нові школи, нові садочки, нове пологове відділення лікарні та багато іншого.

Нині на Форумі малих та віддалених сіл Копачівської ОТГ було висунуто Савчука Олега кандидатом на сільського голову, щоб захистити інтереси сіл, що потерпають від неналежного управління.

Кандидат на голову відповідає на всі питання: зручні і – незручні. І ще раз закликає жителів громади, не продаватись «за гречку» олігархів, а подбати про свої села і голосувати за  патріотів та господарників, щоб разом побудувати успішне майбуття для себе та своїх дітей.

– Олеже, питаю про найголовніше. При твоєму життєвому та управлінському досвіді, в минулому робота в Кабміні, провідних вузах Польщі, керівництво адміністрацією в Рожищі, при успішно реалізованих міжнародних проектах – нове, несподіване рішення – балотуватись на голову сільської ОТГ. Міг би спробувати свої сили вище. Може й Луцьку такий би голова знадобився. Чи не та так?

– Я корінний мешканець нашої Копачівської громади. Тут – дорога прабатьківська земля, рідні і близькі вже односельці. Я ж родом з Тростянки, а тепер мешкаю в мальовничих Підлісках. Родичі ж проживають в Кременці, Залісцях, Уляниках, інших селах. Я об’їздив Європу, Америку, багато чого навчився і бачив. А тому болить мені ця сільська невлаштованість, сільські працелюби, за яких немає кому подбати. Їх проблеми я приймаю дуже близько до серця.

Сучасний благоустрій, погані дороги, можливості для розвитку бізнесу і фермерства. Це – все робочі місця, зайнятість людей, економічна активність в громаді. Звідси і сільський бюджет наповнюватиметься. Об’їздив всі малі села, спілкувався з людьми. Вони – в розпачі.

І починаємо розмову. Про те, як має бути в успішній громаді. Де сільський голова – сучасний менеджер, а не – якийсь цар, який з нашими думками не рахується. Розповідаю людям про самоорганізацію, сільські комітети, де будуть здійснювати управління селом місцеві активні селяни. І в бюджеті мають враховуватись видатки на вирішення громадських проблем кожного окремого села, як от ремонт у клубі чи школі, чи грейдерування. І так само виконуватись ці роботи.

А потім сільський голова, депутати мають відзвітувати про роботу. Запитайте місцевих мешканців – чи були такі зустрічі? Ні, люди три роки чекають. Як от моя Олександрівка – на скромний ремонт дороги не виділено жодної гривні. Щебінь я завозив за свій рахунок, бо перед людьми соромно. Далі так бути не може, бо це – шлях в нікуди.

Наші селяни мають розуміти, що зміни будуть тоді, коли вони захочуть обрати собі реформатора на посаду голови, а не просто «начальника села», який на все має одну відповідь – «грошей нема». Таких сьогодні не потрібно. Я ж працюватиму  у тісній співпраці з сільськими людьми і докладу зусиль, аби  закласти основу для Копачівки - стати сучасним містечком з цікавими перспективами для бізнесу, а навколишні села стануть охайними та перспективними.

Хочеться звернути увагу селян і майбутньої Рожищенської ОТГ. Не дозвольте забрати у вас самоорганізацію села. Бо залишитесь ні з чим. Не дозвольте забрати у вас належні селу кошти. Бо будете потерпати як потерпають нині малі села Копачівської ОТГ. Всі скромні надходження до сільської скарбниці «з’їдає» необґрунтована армія чиновників, яких в апараті Копачівської ОТГ майже 40. Лише одних бухгалтерів – сім. І премії вони собі нараховують справно.

А кілька банок фарби для потреб села купити, аварійні дерева знести – ціла проблема, бо на це «немає коштів». Голосуйте за тих кандидатів на голову громади, хто розуміє проблеми села і буде ставити їх у пріоритет.

– Ще одна гаряча проблема – відсутність комунальної землі. В Копачівській ОТГ ніби працює державне підприємство «1 травня». Землі має багато, але  надходження від  неї в бюджет більш як скромні. Люди мріють про розпаювання, як в інших селах, фермери про вільні ділянки для себе. В сільській раді кажуть – землі немає, хоч аукціон провели, правда селяни про це і не знали...

– Наші жителі не знають, що робиться із землею. Я ж вважаю, що землі громади в небезпеці, поки так  таємно господарюють і передають їх лише в «потрібні руки щодо усіх сіл громади. До того ж майже 4000 гектарів – це земля колишнього радгоспу. Які землі вільні – громада не знає. Яка орендна плата надходить до бюджету – невідомо.

Нинішній голова ще з землі в межах населених пунктів прагне передати ділянку невідомо кому і кожної сесії лобіює чиїсь інтереси. Так вже хотіли в селян і сінокіс забрати біля Стиру. Але мені вдалось відвоювати. Землі, ліси у використанні радгоспу використовується неефективно, ліси розбазарюються.

Щодо паїв. Сотні громадян поставили підписи за повернення землі, що перебуває у користуванні підприємства у власність Копачівської громади. А далі можна було б говорити і про паї, і про виділення землі для  бізнесу. Я у свій час навів діалог з аграрним міністерством, і там нам обіцяли піти назустріч. Потрібно було їхати з сільським головою, працювати в цьому напрямку. Але, нинішній голова відмовився.

Ще скажу, що чималу площу – понад 50 гектарів в Копачівці займають колишні відгодівельні комплекси. Вони забур’янені, територія запущена. А можна було б тут торговий та адміністративний центр побудувати, виділити місце для підприємців, селищного ринку. Все це – розвиток бізнесу, відрахування до селищного бюджету, а значить – і хороші перспективи розвитку. Загалом, земля в нас не проінвентаризована. Поки все вирішується кулуарно, а має бути по іншому. Для загальної користі.

– В найбільших селах громади – Копачівці та Кременці ФАПи зачинені, а хіба може таке бути в успішній ОТГ? Перша допомога малечі, людей похилого віку, необхідні медичні процедури – для всіх інших, тиск навіть немає де поміряти, укол отримати…

– Я бив на сполох ще на початку року, коли затверджувався бюджет і на фельдшерів і ФАПи не було виділено ні копійки. Партійна монобільшість Укропу (тепер «За майбутнє») мене не підтримала, здоров’я громадян їх не хвилює. Чиновники теж далекі від людських проблем. І сьогодні ця монобільшість під керівництвом голови не проголосували і за отримання у власність громади районного воєнкомату, а пускає дим в очі селянам черговим створенням амбулаторії на папері.

А тут же могла б бути або амбулаторія або адмінспоруда. Інакше ніж шкідниками інтересів громади таке керівництво важко назвати. Адже що може бути головнішим від охорони здоров’я. Це ж бо це щасливі посмішки наших дітей та наших батьків. Села потребують приміщення для амбулаторії сімейної медицини. Слід подбати, щоб в громаді працювали сімейні лікарі, інші спеціалісти. Адже люди хворіють, смертність висока.

І цю ситуацію потрібно змінювати. Як і наповнювати ФАПи основними ліками для потреб людей. Реформа медицини не враховує потреби селян. І це прикро.

– Олеже, яка на твою думку перспектива шкіл і комунальних закладі? Бо усім відомо, що батьки незадоволені якістю навчання у Копачівській школі і переводять дітей на навчання у Рожище, Луцьк, Княгининок. 

– При усій повазі до досвіду наших односельчан, переважний кадровий склад керівників комунальних установ та депутатів – пенсіонери. А місцева обдарована молодь микається по закордонних заробітках. Звісно, що батьки хочуть, щоб їх діти були конкурентоспроможні на освітньому ринку. Щоб діти мали можливість здати якісно ЗНО та мати чітку професійну орієнтацію.

Батьки хочуть, щоб у школі була якісна освітня база, а у дітей можливість перспективи. Наприклад важливо вже нині розпочати справу, щоб школу у Копачівці перетворити у профільний ліцей, з поглибленим вивченням наприклад інженерного або економічного напрямку. Де б були договори про співпрацю з вузами в Україні та за кордоном.

Діти мають їздити за кордон, практикувати мови, перебувати в таборах з однолітками. Натомість  деякі керівники закладу залишились у позавчорашньому дні і не можуть забезпечити не те, що новітньої методичної бази та розвитку дітей, а навіть чистої вбиральні у приміщенні школи. Усе слід швидко міняти. Адже і в наших школах є хороші вчителі з високим потенціалом і управлінським досвідом.

– Нова комунальна служба, яка опікуватиметься благоустроєм – це ваша мрія, яку ви хочете реалізувати. Інспекторам з благоустрою знайдеться робота?

– Благоустрій сіл – це надзвичайно важливе питання для усіх сіл. Ми хочемо встати зранку здоровими. І ми всі хочемо жити в комфортному середовищі. А подивіться які вулиці в наших поселеннях захаращені, кругом бур’ян, а на околицях розрісся борщівник.

Я  дотримуюсь думки, що основа кожного села – газ, якісні дороги, автобусне сполучення. Нова служба разом з жителями повинна дбати про благоустрій, стан вулиць, плануватиме знесення аварійних дерев, викошування узбіч, тощо. Планування каналізації та водопостачання в наших селах є необхідністю. А також облаштування паркових зон і куточків відпочинку для родин і дітей.  

Замість буряну мають рости квіти. Адже – це наші села, наша земля. І сільський голова, має бути таким собі ефективним «начальником Жеку», тримати руку на пульсі, все контролювати, все знати, все спланувати. А ще придбати для служби необхідну техніку. І щотижнево об’їжджати кожне село.

– І на закінчення скажіть, з чим йдете на вибори та про своє передвиборне гасло. 

 Я пройшов багато раз усіма селами об’єднаної громади. Був у більшості домогосподарств. Я йду на посаду Копачівського голови, оскільки наше бачення розвитку усіх сіл громади співпадає із переважною кількістю  громадян ОТГ без огляду на партійність та політичні погляди. Йду на вибори шляхом самовисунення. Тому, що бачив, як Той, хто йде підтримується спонсорами, рано чи пізно буде розраховуватись з ними землею громади або грошима громадян.

Громаді необхідний господар. Громадяни та підприємці платять податки і прагнуть бачити результати діяльності у кожному селі. Сподіваюсь, що нова команда буде ближчою до людей та інтересів села.

Моє гасло «Порядок і Справедливість». ПОРЯДОК – це передусім благоустрій сіл громади. Села вже за найближчий рік відчують зміни. Я планував би одразу створення Служби благоустрою. Комунальні працівники масово підстригатимуть та вирізатимуть  дерева, що захарастили населені пункти, ремонтуватимуть дороги.

Соціальні об’єкти приведуть в належний стан поточного утримання. Необхідним є існування інспекторів з благоустрою. Вони слідкуватимуть за тим, щоб наші села були охайними і привітними для мешканців і їх гостей. Порядок – це оптимізація структури управління. Де не кількість чиновників, а  якість їх роботи повинна бути головною.  

Порядок – це впорядкування сміттєзвалищ. Це – ремонти вулиць та існування автомобільних маршрутів до малих і віддалених сіл тощо.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ – це рівні права селян без огляду на те чи в центральному, чи у віддаленому селі вони проживають. Усі села повинні отримувати кошти відповідно до кількості жителів громади. Справедливість це те, щоб віддавати  шану ветеранам праці і дітям війни. Справедливість – це індивідуальна увага до кожного жителя громади.

Справедливість – це відкритість керівництва громади до населення,  це - вплив кожного села на рішення ради через органи самоорганізації населення, і вирішення виключно тих справ, що важливі для кожного села.

Я, як кандидат на сільського голову, спілкуюсь з людьми, розповідаю і відчуваю їх схвалення та підтримку. Впевнений, що реалізувати всі ці ефективні зміни, навести порядок в рідній громаді нам під силу.

Я, ОЛЕГ САВЧУК та команда «Сільська Солідарність» за підтримки політичної партії «Європейська Солідарність», в якій зібрались люди чесні, фахові та відповідальні – не розчаруємо земляків.

Розмову вела Марина Ковальчук

Довідково: САВЧУК ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ – доктор наук. Історик, політолог, економіст, громадський діяч. Народився у 1967 році. Уродженець села Тростянка. Випускник Волинського державного університету імені Лесі Українки. У 2000 році закінчив Інститут управління та маркетингу Варшавського аграрного університету, де здобув ступінь магістра управління.

У 2001-2005 роках – консультант з економіки та права, стратегічного планування, засновник Народного університету лідерів громад. З 2005 року на державній службі та господарській роботі: головою Рожищенської районної державної адміністрації, начальником відділу реформи місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку та будівництва, заступником директора департаменту житлово-комунального господарства міста Луцька, директором комунального підприємства, завідувачем територіального органу Державної регуляторної служби України та ін.

У 2017 році здобув титул доктора наук. Викладав політичні науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, економічні науки у Луцькому національному технічному університеті. Лауреат Нагороди ім. Івана Виговського за вклад в українсько-європейську співпрацю. Член правління Всеукраїнської асоціації органів самоорганізації населення.

Депутат Копачівської сільської ради. Проживає у селі Підліски. Хоббі – садівництво, мисливство. Одружений. Виховує доньку Ольгу. Син Тарас – юрист, підприємець. До кримiнальної вiдповiдальностi не притягувався, судимостi не має. 

29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024