Днями в Переспі відбувся вечір-реквієм присвячений загиблим Героям Майдану. Тривожними нотками розпочали вшановувати тих, хто віддав життя за гідне, мирне життя українців.
Церковний дзвін та відеотрансляція кривавих подій на Майдані, змусили присутніх ще раз оглянутися назад та задуматися чи, бува, не марною була смерть тих, хто вірив в Україну, українців…
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих, які боролися за честь, правду і гідність.
Ведуча пригадала історичні події, які передували Революції Гідності, а згодом скорботну тишу прорізали тужливі ноти пісень у виконанні Марії Романюк та Юлії Мартинюк.
«Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, - сумно пролунали слова ведучої.
Помолилися цього дня й за тих, хто пішов боронити рідну землю від недобросовісного сусіда. В ті хвилини, коли лунала сумнозвісна пісня «Плине кача…», багато хто не втримував сліз…
А пісня «Чорна квітка» у виконанні Тетяни Качеровської, додала ще більше туги у материнські серця. Бо кому ж, як не матерям, найстрашніше відряджати свою кровинку на війну.
Словами вдячності вітали присутніх героїв-односельчан, які повернулися з війни на малу батьківщину. Діти вручили демобілізованим військовослужбовцям невеличкі сувеніри та прочитали вірші.
Щирими та сповненими віри у світле майбутнє були виступи місцевого священика отця Михаїла та сільського голови Віктора Лук’янчука.
А згодом пронизані щирістю та сумом лунали пісні про Героїв Небесної Сотні від неперевершеного дуету у складі Лілії Мартинюк та Людмили Семери. «Біля тополі», «Ангели Майдану» - слова яких, мабуть, через віки будуть озиватися в душах справжніх українців страшним болем.
«Герої не вмирають…», - співали Лілія та Людмила, а глядачі стоячи слухали пісню та втирали сльози хустинками.
Так, Герої не вмирають – вони живуть вічно! Доки ми їх пам’ятаємо і пам’ятаємо, яку ціну вони заплатили за те, щоб ми жили по-правді та з правдою.