Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Один із власників Рожища Валерій Стройновський
Один із власників Рожища Валерій Стройновський

Інше Рожище через діяльність трьох власників

14:13 07.12.2019
2556

З 1808 року містечко Рожище було у власності графа Валерія Стройновського. На той час Рожище було фактично великим селом.

«Дороги просто були покриті болотною травою» – тут слід розуміти природну специфіку розташування містечка. Але у період перебування на посаді власника Стройновського у історичних джерелах згадується про сукону фабрику, яка, на жаль, була зруйнована під час російсько-французької війни. Саме вона перервала життя міста, адже театром воєнних дій була й сучасна територія Волині.

Після того, як у 1845 році Ольга Стройновська одружидася з Дмитром Багратіон-Імеретинським, Рожище перейшло у власність цього роду. І уже після смертіїї чоловіка новими власниками міста мали бути їх сини – Олександр і Дмитро.

Читайте також: Шість версій походження назви «Рожище»

За час їхнього «царювання» відбулася розбудова нашого містчека. Але, на жаль, вона була хаотичною, що призводило до не дуже приємних наслідків. Зокрема, у 1850-1851 роках пожежа знищила 16 будинків. Чому так сталося? Бо будинки були споруджені біля суконних фабрик і постраждали під час масової пожежі.

Також, згідно з історичними джерелами, на 1870 рік у містечку була православна церква, капличка католицької парафії, синагога, дві цегельні, 27 магазинів, аптека, два ярмарки на рік.

Але уже 1873 року Рожище змінює свого власника. 25 жовтня Багратіон-Імеретинські продають свої маєтності новому власнику пану Семіонтковському. За цей час головним досягненням було відкриття залізничної станції. У 1873 році для паравозів відкрили лінію києво-брестської залізниці Здолбунів-Рівне-Ковель. А 10 вересня 1890 року перший потяг уже рухався на Луцьк.

Дороги теж стали кращими, з твердим покриттям. Також уваги заслуговує факт появи поштової станції – засобу інформації та комунікації у тогочасному суспільстві.

Цікавим є факт – подія у житті містечка – 1889 року відкрили пам'ятник імператору Олександру ІІІ на ринковій площі. У 1893 році містечко продали князю Дмитрію Голіцину, який в 1912 році перепродає його барону Миколі Карловичу фон Мекк.

Про Рожище у цей період уже можна говорити як про промислове містечко. Суконні фабрики, винокурний завод, власником якого був сам Голіцин, смолярня, гуральня.

Щодо громадських споруд – це поштова станція, п'ять аптечних складів і сама аптека, єврейська школа, два лікарі, чотири ресторани, два ярмарки на рік.

З 1899 року існувало училище, була книжкова крамниця. Така кількість закладів у багатьох сферах життя не може не вражати щодо нашого доволі маленького містечка.

Мирослава БРОДОСЮК

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі

А

14:30 07.12.2019

О, як цікаво! Але ж звідки ці всі дані взято? Невже самостійно відшукано? Посилання, мають бути посилання! Навіть у статтях!

Кактус

15:34 07.12.2019

Таке враження що 100 років назад в Рожищах було більше робочих місць чим зараз...

Альоша

01:20 08.12.2019

Та по історії - Рожище було до 1939 процвітаючим містом, а зараз...

ОН

18:57 08.12.2019

Скільки всього набудували.А наші “очільники” за 5 років на громадську вбиральню не спромоглися.)))

Bender

21:05 08.12.2019

Кому що, а користовачу "ОН" тільки посрати...

Для Bender

21:13 08.12.2019

Бо з цього починається цивілізація. А за відсутності такого "закладу" означає дикість, яскравим прикладом якої є ти.

17 січня
Сьогодні
Вчора
15.01.2020
14.01.2020
13.01.2020
12.01.2020
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин