Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Ельмер та Герсон Фльор з донькою Олега Савчука Ольгою
Ельмер та Герсон Фльор з донькою Олега Савчука Ольгою

Капітан італійської армії розшукав родинне село на Рожищенщині

10:13 18.05.2019
2277

Вихідці з Рожищенського району приїхали аж із Бразилії та Італії на землю своїх пращурів.

Цю дивовижну історію, що сталась напередодні Великодня, розповів на своїй сторінці у Facebook Олег Савчук. Подаємо текст без змін.

***

Напередодні Великодня у Рожищенському районі відбулась історія, що вартує уваги кожного. А саме пошани до історичної памяті роду.

Напередодні свят, під кінець дня, біля «хреста-фігури» у нашому маленькому мальовничому селі Підліски зупинився автомобіль. Дочка Ольга, що навчається у Княгининівському ліцеї, почала розмову з людьми, що вийшли з авто. Виявилося, що це іноземці.

Прийшовши на допомогу своєю далеко недосконалою англійською, виявив, що люди приїхали з Бразилії (!) і з їх уст, шукають родинне село «Падалоска». Оскільки воно дещо співзвучне з назвою «Підліски», то вони вважали, що це місце їхнього пошуку.

Гостями, що приїхали на Волинь виявились Ельмер Фльор (Elmer Flor) з бразильського міста Порто Алегре (Porto Alegre, Brazil) та його син Герсон Фльор (Gerson Flor), капітан італійської армії з Неаполя (Napoli, Italia).

Виявилося, що пан Ельмер прилетів в Неаполь до сина, а звідти літаком до Львова. У Львові він найняв авто і приїхав на Волинь, де цілий день розпитували і шукали їх родинного села. А наступного дня вже треба повертатися до Італії та Бразилії.

Допомогу у подальших пошуках надала рідкісна мапа 1927 року, що зберігається у нашому домі. Саме на неї іноземні гості встановили правильну назву родинного села – «Padałówka» – «Падаловка», «Падалувка». У 60-і роки ХХ століття цей населений пункт було перейменовано на «Берегове». Нинішнім громадянам Волині ця назва мало що скаже. І тому знайти це село без фахівців, за короткий час, практично нереально.

Знайшовши пункт призначення, гості хотіли їхати і самим продовжити пошуки. Але оскільки починався вечір, я знав, що їм буде це важко, ми додзвонились до Олександра Овруцького, голови Мильської сільської ради. Саме він з племінницею зустрів нас з іноземними гостями в Мильську та супроводили до Берегового.

У цьому невеликому селі майже не залишилось памяток сторічної доби. А тому гості сфотографувалися на фоні нової церкви. Поїхали на берег Стоходу. Обійшли місцеве кладовище, де вже знищено старі хрести і пам’ятники. Можливо, саме там була похована родина Фльорів.

Виявилося, що німецька родина Фльорів прибула на Волинь орієнтовно на початку ХІХ століття. Тут проживало їх аж декілька поколінь. Але у 1890 році дід Йоганн Емануель Фльор разом з його новонародженим сином (батьком Ельмера) покинули Волинь і мігрували до Німеччини. Через декілька років вони мігрували вже до Бразилії. Там батько попросив сина Ельмера коли-небудь відвідати родинне село на Волині. І ось цю обіцянку і мандрівку виконав Ельмер через 130 років.

– Що це за хрест, біля якого ми зупинилися? – запитав Ельмер Фльор.
– Це фігура, символ перебування Бога в нашому селі, – відповів я.
– Розумію. Саме пан Бог дав можливість знайти родинне село, коли це здавалося нереальним, – відповів Фльор.

І власне біля хреста-фігури пан Бог звів доктора Євангелістської семінарії з Бразилії Ельмера Фльора та доктора гуманістичних наук Католицького університету Олега Савчука. І за допомогою однієї з двох вцілілих мап (одна в держархіві!) сторічної Волині знайшли родинне село. І саме це дозволило з Вірою і Надією досягнути мети подорожі терміном 130 років і відстанню у 22 тисячі кілометрів.

Не одного ця подія змусила задуматися – де поховані наші пращури, що проживали понад 100 років тому? Чи доглянуті могили? Чи давно ми були на віддалених родинних теренах? Можливо не варто чекати понад 100 років, щоб туди потрапити.

Коментарі
17 червня
Вчора
15.06.2019
14.06.2019
13.06.2019
12.06.2019
11.06.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин