Рожищенські мандрівники: «Не треба їхати в Європу, аби побачити красу»
-
-
>
-
>
-
>
3766
Вчителі ЗОШ №2 міста Рожище люблять подорожувати: неодноразово підкорювали наші Карпати, відвідували термальні води Косина та Берегово, зачаровувалися синім оком України – Синевіром, знайомилися із замками Мукачева та Ужгорода, бували в розкішному мисливському замку Шенборнів та Сент Міклош.
«Нам надовго запам’ятається подорож осінніми Карпатами. Адже ми мали змогу відвідати ще кілька історичних пам’яток нашої землі. Перша наша зупинка була поблизу села Розгірче – Печерний монастир. Понад 5 кілометрів ми йшли власним ходом до села, минаючи довгий місток через гірську річку Опір, який простягся разом з нафто та газо-проводом. Різкий вітерець дув нам у обличчя, і це ще більше додавало сили та бадьорості йти назустріч незвіданим цінностям», - розповідає організаторка Алла Новосад.
За словами Алли Олексіївни, дуже вразив туристів монастирський комплекс, який знаходиться в печерах і представляє собою унікальний зразок наскельного сакрального будівництва XIII-XVI століть. Сам монастир знаходиться на пагорбі, звідки відкривається прекрасний краєвид на всю навколишню місцевість і долину річки Опір. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі знаходяться житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона. На другий поверх монастиря ведуть 18 вибитих у скелі сходинок.
«Стіни печерного монастиря розписані різними написами. Як нам розповідали, що сліди на скелях та ранні написи на стінах свідчать, що тут проживали люди ще в VIII-VII ст. до нашої ери. Втамувавши спрагу мінеральною водою із джерела Соленка, втомлені та щасливі ми поверталися, щоб продовжити наш маршрут до Тустані» - ділиться враженнями Ольга Медвідь.
Тустань– унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХІІІ століття, аналогів якої немає в Європі. Це місце, де історію можна повернути назад та стати частиною культури Українського Середьовіччя. Наскельна дерев’яна фортеця Тустань знаходиться поблизу села Урич та розташована на скелях-пісковиках висотою 85 метрів. Ще Іван Франко у 1884 році згадував: «А в Уричі камінь, і ковані в нім покої, і брами, і льохи. Чи велетнів се, чи розбійників дім, не знає ніхто анітрохи».
«Історія Тустані розпочинається з давніх-давен. З археологічних знахідок, як розповіла екскурсовод, відомо, що в І тис. до н.е. на скелях було язичницьке святилище. Тустань засновано як дерев’яну фортецю в ІІ пол. ІХ ст. Вона була свого часу важливим стратегічним пунктом, охороняла західні рубежі Київської Русі та пізніше і Галицько-Волинського князівства. Історики згадували її в літописах. Крім важливого оборонного значення, фортеця була митним та прикордонним центром в Карпатському регіоні. Укріплення контролювало шовковий торгівельний шлях з Китаю в Португалію та соляний шлях , що проходив з Галичини в країни центральної Європи. З часом Тустань втрачає своє значення митниці і оборонного форпосту та занепадає.
Свого часу тут побували Данило Галицький, Казимир Великий, І.Вагилевич, І.Франко, Леся Українка. Тустань відома також з фільму «Захар Беркут», знятому за однойменною повістю Івана Франка. Звичайно, говорити про це місце можна багато, а побачити – захоплює дух. Виникає одне єдине питання: «Як людина і природа можуть створити такий унікальний витвір?», -захоплено розповідає Лідія Замлинна.
«Далі наша подорож вела до перлини Карпат – озера Синевир. Озеро Синевир належить до семи природних чудес України. Кажуть, воно утворилось приблизно 10 тисяч років тому. Тоді бистрі річкові води стримали гори, перегородивши їм шлях на тому місці, де згодом утворилось озеро. День за днем, не зупиняючись, переливають свої потоки у Синевир чотири джерела. Прозорі і цілющі. Розлили плесо аж на 7 гектарів. А посередині нього, наче зіниця ока, видніє невеличкий острів. Не дарма Синевир називають Морським оком Карпат. Голубою перлиною із висоти пташиного польоту видніє воно поміж гущі соснових лісів», - веде розмову Алла Новосад.
«Проте зараз, воно завмирає, зменшується рівень води, збільшується так названа зіниця ока, острів, але, все-одно, лишається неповторним», - як зауважує Олександр Мізюк.
Вкотре наших рожищенських туристів чарувало своїми водами Косино та Берегово. Сьогодні вони діляться своїми враженнями з Район.Рожище і, як сказала Валентина Огородник: «не треба їхати в Європу, аби побачити красу»,
Душу розпирає гордість за нашу Україну, за її чарівні та неповторні краєвиди, багаті землі. Тож і ви, шановні читачі, відкривайте для себе Україну і розповідайте усім про свої подорожі та враження на сторінках нашого інтернет-видання.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі