Шахраї нової епохи: як аферисти, не виходячи з дому, ошукують волинян

29 Вересня 2016, 19:47
3525 Джерело: rk.karelia.ru

Шахраї телефонують своїй жертві посеред ночі на мобільний або стаціонарний телефон. Людина, ще не встигнувши повністю прокинутися, бере трубку, і їй повідомляють, що її син чи то просто родич, або й знайомий скоїв злочин. Пише ІА Волинські новини.

«Мамо, я потрапив в аварію. Треба гроші, бо мене посадять», – такі слова посеред ночі вибивають із колії будь-кого. Автор і сама ледь не стала жертвою подібного шахрайства, в таких умовах мало хто не розгубиться, - йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини (№35).

Від необдуманих вчинків тоді врятувало те, що рідна людина, якою представлялися, насправді міцно спала у сусідній кімнаті. Хоча на диво «родич» на іншому кінці дроту мав надто схожий тембр голосу.

Подруга, що потрапила на гачок шахраїв, ледь не йшла перераховувати кошти, якби її вчасно не зупинила дочка. Втім, скільки батьків, чоловіків і дружин насправді віддають останнє?

У таких ситуаціях часто люди навіть не додумуються передзвонити своїм рідним. У стані стресу в голові єдина думка – визволити з біди. На це і розраховують зловмисники.

«ЗАПЛАТІТЬ ЇМ ВСЕ, Я НЕ ХОЧУ У В’ЯЗНИЦЮ!»

У серпні цього року до Ківерцівського відділу поліції звернулася 57-річна місцева жителька. Жінка розповіла, що невідома особа під приводом звільнення від кримінальної відповідальності її колишнього зятя видурила в неї тисячу гривень. Поліцейські оперативно встановили злодія. Ним виявився 28-річний лучанин. До слова, чоловік раніше судимий за крадіжку, грабіж і шахрайство. Поліція відкрила кримінальне провадження.

Утім, знайти таких злочинців вдається не завжди. Та написати заяву все-таки варто. Що швидше, то більша ймовірність піймати злочинця «на гарячому». Часто зловмисники – це особи з місць позбавлення волі чи навіть з тимчасово непідконтрольних Україні територій.

Аби не стати жертвою ошуканства, поліцейські радять не реагувати на подібні дзвінки незнайомих, аналізувати почуте і намагатися детальніше розпитати шахрая. Часом навіть просте питання на кшталт «у яке місто ви дзвоните?» може завершити розмову.

«Зазвичай шахраї тиснуть на психіку. Аби втримати емоції, приберіть слухавку від вуха і порахуйте до десяти. Після цього усе почуте будете сприймати з більш холодною головою», – радять у поліції.

КВАРТИРНІ АФЕРИ

Останнім часом більшає обманів із використанням сайтів безплатних оголошень. Поліна Бушуєва, ріелтор компанії «ВМБ-нерухомість» пояснює, що, враховуючи дефіцит об’єктів на ринку та стабільно високий попит, достатньо велика кількість людей стають жертвами квартирних аферистів.

«Працюють вони за кількома схемами. Але стиль подачі оголошень завжди той самий: одно- або двокімнатна квартира, з гарними фото, в зручному районі, за вартістю, яка трішки нижча за ринкову, – розповідає спеціаліст. – Найчастіше опис додається російською мовою. Вказують орієнтири: наприклад, біля школи, готелю, супермаркету. І додають: «посередників/агентства прошу не турбувати».

Коли ж зацікавлений телефонує, то шахраї вдаються до легенд. Приміром, аферист представляється дуже зайнятою людиною (прокурором, бізнесменом, банкіром тощо). Зазначає, що має вдосталь охочих подивитися квартиру, тому, мовляв, якщо хочете винаймати житло, скиньте на картку завдаток. Додає, що проживає в іншому місті чи у відрядженні, та буде в Луцьку з дня на день.

«Легенда друга: «У мене дуже хороша квартира, шукаю порядних квартирантів, тому здаю не надто дорого, але для хороших людей». Аферист розказує добре підготовлену історію про себе, призначає час для огляду помешкання. Коли ж діло доходить до обумовленої зустрічі, то може передзвонити з іншого номера і сказати, що свій телефон десь лишив і (яке щастя!) записав ваш номер у блокнот. Ви йдете на зустріч. За деякий час псевдовласник телефонує, розповідає, ніби йому терміново треба зателефонувати за кордон, а в нього якраз поламане авто і немає поруч терміналу. Ненав’язливо просить поповнити номер на 200-300 гривень, мовляв, при зустрічі обов’язково віддасть. Якщо клієнт не погоджується – грубо лається у відповідь, якщо погодився і скинув гроші – вимикає телефон», – розповідає ріелтор.

Тож Поліна радить оголошення із фотографією перевіряти через пошук у Google: натискаєте на фото правою кнопкою миші та обираєте «шукати зображення в Google». Тоді уважно дивитесь перші кілька посилань. Якщо знайдено повтор фото – це майже напевне шахрай. Не полінуйтеся поскаржитись сайту, який надає площу для оголошень, на цього махінатора.

«ВІТАЄМО! ВИ ВИГРАЛИ АВТОМОБІЛЬ!»

Один із видів «розводу» – sms-шахрайство. Жертва отримує повідомлення про виграш призу, наприклад, авто. І забрати його можна, переказавши символічну суму на вказаний рахунок. Підтвердження виграшу – публікація мобільного номера (або його частини) щасливчика на офіційному сайті компанії, що проводить акцію.

Тож «переможця» спочатку просять переказати буцімто державне мито за виграш – 1% від вартості призу, загалом кілька тисяч гривень. І чимало довірливих громадян таки клюють на цю приманку. Втім, зазвичай це лише початок. Далі просять перерахувати невеличку суму для оформлення документів (реєстрації, страхування тощо) і після, наприклад, оплатити доставку. Звісно, свого виграшу «щасливчик» так і не побачить.

У відділі протидії кіберзлочинності Волинської області радять: зверніть увагу на номер, з якого прийшло повідомлення. Як правило, солідні компанії мають відповідні номери, іменні. По-друге, сайт, де ніби вказане ваше ім’я як переможця, повинен бути зроблений професійно, а не на безплатному сервісі. Зазвичай на таких економ-сторінках є напис «безкоштовний конструктор сайтів» або щось схоже.

І пам’ятайте, що розіграш цінних призів – це елемент реклами для компаній. Тому вас мали б запросити до офісу і навіть висвітлити таку подію у пресі. Зрештою, якщо вимагають переказати кошти на рахунок фізичної особи, то це майже 100% шахрайство.

ПСЕВДОБАНКІРИ

Досі розповсюдженими є і шахрайства з банківськими картками. Для прикладу, вам телефонує людина, яка представляється працівником банку і певним чином змушує видати свої персональні дані. Начальник відділу протидії кіберзлочинності у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України майор Дмитро Мірчук зауважує, що у жодному разі не можна розголошувати невідомим своє ім’я, прізвище, по батькові, пін-код, номери кредитних чи інших банківських карток, терміни їх дії, cvv-код, який міститься на звороті картки. Справжній працівник банку ніколи не буде вимагати такої інформації, оскільки потрібні йому дані містяться у банківській системі.

Або ж може надійти електронний лист, автором якого нібито є банк. Клієнта просять перейти за посиланням на сайт фінансової установи. А далі, наприклад, під приводом вибіркової перевірки безпеки облікових записів – ввести заново свої особисті дані. Насправді клієнт переходить на сайт-підробку, а його автори довідуються номери рахунків, пін-коди, паролі та викрадають кошти зі справжніх рахунків.

ЯК НЕ ПОПАСТИСЯ

Купуючи товар в інтернеті, радять правоохоронці, спробуйте дізнатися якнайбільше інформації про продавця і товар. Наприклад, попросіть надіслати на електронну пошту додаткові фото. Таким чином ви переконаєтеся, що товар дійсно існує і знатимете хоча б пошту продавця. Ніколи не здійснюйте повну або часткову передоплату товару. Найкраще розраховуватися при отриманні.

А у правилах популярних онлайн-платформ оголошень часто вказують: купуйте товар у продавця, який проживає у тому ж місті, що й ви. Звертайте увагу на акаунт продавця. І просто вмикайте здоровий глузд, радить Дмитро Мірчук. Адже якщо ринкова ціна нової моделі престижного телефону становить 15 тисяч гривень, а вам її пропонують за 6-8 тисяч – задумайтеся, як це можливо.

***

На жаль, розслідувати кібершахрайство – справа непроста. Інтернет дозволяє видурювати кошти з будь-якої частини світу і при цьому гарно маскуватися. Якщо ви все ж потрапили на гачок зловмисників, неодмінно звертайтеся до правоохоронних органів. У випадку шахрайства, яке пов’язане з використанням інтернету, ви можете звернутися до кіберполіції за посиланням www.cybercrime.gov.ua. А насамперед будьте пильними. Недарма народна мудрість говорить: довіряй, але перевіряй.

Тетяна ГРІШИНА

Коментарі
30 Вересня 2016, 11:57
Короче основна причина як завше проста:жадність і бажання халяви,ну а вже потім недосконалість законодавства і непрофесійність правоохоронних органів.Всім удачі.Будьте уважними.
30 Вересня 2016, 21:40
У мене питання-куди зникають пару гривень.не забрані з пенсійноі карточки? таке спостерігаеться у Приватбанку.
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024