Артем Коленда: "Не лише зарплата має заохочувати захисників"

Рожищанин Артем Коленда має хорошу військову підготовку. Спочатку два роки строкової служби в підрозділі протидиверсійної боротьби військово-морського флоту в Севастополі, згодом спецпідготовка до служби в миротворчих військах. Йому завжди подобалась професія військового. 

Але життя писало свій сценарій: понад три роки хлопець трудився в Італії, а повернувшись в Україну, успішно працював у відомому в Луцьку ресторані «Фелічіта». Разом з тим захоплювався бойовим мистецтвом джиу-джитсу та займався у луцькому клубі BJJ «Сarda» у відомого тренера Михайла Савчука. Головний принцип цього бойового мистецтва – піддатися, щоб перемогти. Повідомляє ІА "Волинські новини".

Особливої популярності серед молоді джиу-джитсу набуло як метод ураження озброєного та захищеного супротивника без використання зброї.
 

Підтягнутий, спортивний, з конкретними перспективами на життя, Артем не міг стояти осторонь подій, що відбувались на Донбасі. До того ж, багато його друзів уже боронили незалежність рідної України.. Тож прийняв виважене, на власну думку, рішення і добровільно пішов у військкомат. Саме тривала четверта хвиля мобілізації.

Аби не тривожити батьків (Артем у них єдиний син) хлопець півроку приховував, що знаходиться в зоні АТО, обнадіював, що на навчаннях.

Розвідник-сапер, а саме таку військову професію мав Артем Коленда, одну з найнебезпечніших на війні. Їх третій окремий полк спеціального призначення Збройних Сил України виконував різноманітні завдання: проводив розвідувальні операції території, якою мала проходити колона техніки, виявляв наявні замінування, розчищав, охороняв доставку техніки, виводив з передової пошкоджені бойові машини для ремонту та інше.

Про те, чого довелось набачитись на війні, а саме так Артем називає протистояння на сході, чоловік згадує неохоче. Констатує лише, що й під шквальними обстрілами ворога довелось не раз побувати, смерть товаришів бачити, навчитись долати душевний біль та страх і знову підніматись проти ворога. Найбільше, що вразило Артема на Донбасі – це обстріли російською стороною мирних населених пунктів, від яких залишались одні руїни.

Великою проблемою нашого війська 33-річний чоловік вважає недисциплінованість, а якщо точніше, то п’янство. «Випита чарка не тільки додасть сміливості, а й погіршить пильність, розбурхає негативні емоції, приспить обережність, що рано чи пізно призведе до лиха», - говорить Артем Олександрович.

Справжнім спасінням для непрофесійного українського війська на цій війні, вважає Артем Коленда, стали волонтери. І дотепер ці безстрашні і щирі люди годують військовиків, забезпечують їх приладами нічного бачення, іншими засобами особистого захисту, тим самим рятуючи життя патріотів.

- Рожищенська самооборона вдягнула мене, бо берці від держави розлізлись за кілька тижнів, і відмінний бронежилет придбала, який вартує понад двадцять тисяч гривень, і харчі доставляла, - зізнається Артем Коленда. - А в ситуації, коли рідні не підозрюють, що ти на війні, така підтримка земляків дорогого вартує.

Держава ж поки що, за словами учасника АТО, не завжди дотримується заявлених обіцянок щодо відродження української армії, її переоснащення. А це негативно впливає на рівень патріотизму військовиків, на якому й нині усе тримається. Бо не тільки підвищена заробітна плата має стимулювати українців стати в ряди військових, а відчуття реальних змін в державі, у методах роботи влади, у її відкритості до людей. Лише за таких умов вдасться відстояти мир в Україні. Відстояти державу, яку будувати молоді. Молоді передовій, освіченій, самодостатній. 

Тому сьогодні учасник АТО Артем Коленда докладає усіх зусиль, аби зорганізувати у рідному Рожищі секцію бойового мистецтва джиу-джитсу, бо це не просто спорт, цікаве проведення вільного часу, це виховання, це здоров’я, а здорова нація – успішна держава.
Тетяна Боярин