Листи в редакцію: «Вулиця Жуковського: Юридика та секрети «Вовчої гори»

20 Січня 2019, 12:00
5581

Рідне місто у всіх асоціюється з батьківським будинком, юнацькими роками, першою роботою та виразом «я знаю тут всі куточки». Інколи буває, що ти вік прожив, але ніколи не задумувався про існування чи початки певних речей та явищ. Чому цей район називається так, чому ця вулиця йменується саме цим прізвищем, чому бабуся називає дитячу бібліотеку кінотеатром, а хтось каже, що на її місці був храм. 

Історик Роман Трофімчук проживає в одній із найстаріших частин Рожища, це вулиця Жуковського.  Вона «впирається» у пагорб, який рожищани називають «Вовча гора». Тож ми завітали до пана Романа в гості, щоб довідатись про секрети «Вовчої гори» та походження назви вулиці.

«Юридика. Саме так називався цей район, з якого формувався центр Рожища. З Юридики найкращі хлопці. У радянські часи на цій території археологи відшукали прадавнє поселення – Руське городище, яке датується 11-12 століттям. Цей район від Вовчої гори і до автобусної станції, з нього почалося розселення», – розповідає Роман Трофімчук.

– Коли і чому вулицю назвали на честь російського поета?

– Ні з поетом Жуковським, ні з виданим російським інженером ця вулиця немає нічого спільного. Це наша місцева історична особистість. Ананій Жуковський – керівник рожищенської організації Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ). Він проживав на цій вулиці в часи Другої Речі Посполитої, в період коли значна частина міста була не задоволена польською політикою. Згодом Жуковський потрапив до Луцької в’язниці, де був жорстоко побитий. Після повернення додому в Рожище  21 листопада 1934 року він помер.  У день його похорону відбулася масова демонстрація, на якій з промовою виступали брати Мичики (також члени КПЗУ). Могили Ананія Жуковського не збереглось, оскільки в ті часи кладовище знаходилося біля дерев’яної Михайлівської церкви, що була зруйнована.  Згодом на її місці побудували кінотеатр «Мир», а нині там знаходиться бібліотека для дітей. Ананій Жуковський був самотньою людиною. Тож у 1961 році, коли зносили кладовище, його нікому було перепоховати.

Ці події описані в літературі і документах. Першим, хто висвітлив особистість Ананія Жуковського, був рожищенський історик Володимир Засядчук, засновник та ініціатор Рожищенського музею.

– А звідки ж назва «Вовча гора»? 

– Вовк – прізвище сім’ї, яка мешкала на цьому місці. Після війни, коли прийшли «совєти» на волинські землі, і відбирали будівлі, не був виключенням і цей будинок. Але дім належав родині міцних парубків. І коли загарбники прийшли грабувати, вийшли хлопці з сокирами і сказали: «Тільки спробуйте. Зарубаєм на місці!». Так і лишився будинок Вовків непорушним, а місце назвали «Вовчою горою».

ВАЛЕРІЯ ЧОРНА

Роман Трофімчук
Роман Трофімчук

Володимир Засядчук
Володимир Засядчук



Володимир Засядчук
Володимир Засядчук




 

 

Коментарі
20 Січня 2019, 17:06
Цікаво.
20 Січня 2019, 19:05
Прошу більш докладно розповісти про сімю по призвіщу Вовк і коли вона поселилась в будинку
20 Січня 2019, 21:28
А що це за фото церкви? Де ця церква була?
21 Січня 2019, 00:20
Найкращі хлопці з вовчої гори завжди були
21 Січня 2019, 18:35
А чому на фото вулиця та провулок Симоненка?
21 Січня 2019, 22:59
Справді цікаво ознайомитись з "секретами "вовчої гори"". Адже, саме на "вовчій горі" колись проводили діти всі свої зимові канікули.
22 Січня 2019, 01:17
Виріс на Жуковського. В наші 2000 ото було дитинство а дітей скільки на вулиці. Грали ігри козакі- розбійникі, квадрат, трикутник, лапта......то не зараз одгі планшети...<br/>А Роман Борисович &quot;трофім&quot; класний дядько - добряк...
22 Січня 2019, 12:15
я на Вовчій горі зимою так сковзався що до дірок на дупі штани протирав ))) <br/>і це була середина 70-х
22 Січня 2019, 12:16
хоча при мені цю гірку чомусь називали Яновою
Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024