«10 злотих — то мало»: як живуть українські заробітчани в Польщі

13 Листопада 2018, 10:50

9765

Рожищанка Алла Брожина розповідає про українських заробітчан у Польщі та про те, як вони шукають собі роботу.

Про це жінка написала на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Оскільки в Żorska strefa przedsiębiorczości я займаюся, в тому числі і справами іноземців-заробітчан, знайома попросила сконтактувати з українською сім'єю, які приїхали в Польщу і шукають роботу (працедавець чи агенція з працевлаштування їх ніби то обманув). Дзвоню, пропоную їздити водієм міського автобуса з кат. Д (16 zł з податком!), бо знаю, що є така робота від міського центру зайнятості. Чоловік каже: «Ні, на автобусі не хочу, права маю, але не хочу, може, у Вас є на виробництві?». Кажу, що про виробництво не знаю, але є робота в місцевій пекарні, можуть працювати разом, дають житло, обід, робота в центрі міста, платять мінімальних 10 zł за годину, aле є свої плюси. «Ні, — каже, — то мало, 10 злотих. Ви нам пошукайте щось на виробництві». Кажу, що як щось буду знати, то передзвоню, але нічого не обіцяю, бо я не працюю в агенції працевлаштування і просто хочу допомогти», — пише жінка.

Також вона розповідає, що за два тижні жінка роботу так і не знайшла.

«Минув тиждень. Знов дзвонить: «Я з вами спілкувався раніше, ви обіцяли, що пошукаєте нам роботу» (!). Кажу: не було нічого, що Вам підходить (принаймні, я про це не знала). Він говорить: «Я тут вже працюю в Рибніку на автозаводі, тільки от для жінки щось треба знайти». Кажу: може, в пекарні? - Ні, 10 злотих —то мало. А вона, бідна, вже 2 тижні сидить без роботи».

І тут у мене на кілька секунд відняло мову, а разом з нею всю дипломатію і лояльність до земляків. Кажу: «Той, хто 2 тижні не може знайти роботи, іде на роботу для початку за 10 злотих, і шукає в цей час кращу роботу»... (я здогадалась, що робота на виробництві разом з чоловіком теж їй не підійшла). Він щось там мрукнув типу: «Ну да, ну то до побачення». Думаю, більше не задзвонить», — пише жінка.

Коментарі

13 Листопада 2018, 13:42

Я звісно не спеціаліст , але суть статті яка? Типу Українці зажерлись і не хочуть працювати за 10 злот ? Чи вже любу інформацію з фб будуть за статті вважати , я так багато можу написати , тільки смисл Не хоче людина так працювати , хай не працює , яка різниця , це її рішення , чи зара взяти і кожну людину на осуд диванних експертів виставити ? А давайте статтю про журналістів які пишуть шо небудь аби людину лицем в грязюку тицьнути ? P.S Ми живемо не в тій країні , що б осуджувати вчинки простих людей

13 Листопада 2018, 19:34

Не статя а сон рябої кобили ...... до чого.....

14 Листопада 2018, 00:50

А зараз сам знаходжуся в Польщі 5 місяць, працюю на помірно важкій праці, щ галімим графіком, і отримаю 11 зл/година і якби це не багато, вже є варіанти де платять в по 14 і 16 а годину

14 Листопада 2018, 12:11

А якого милого ти сама не пішла на ту пекарню працювати??????? Я так розумію, що зараз почнеш розказувати, що я ж велика журналістка, маю кілька освіт, знаю мови.....Ай я яайю..... Ну і що з того? Може в тої жінки також є і освіта, і талант до якоїсь іншої роботи, ніж на перкарні на пана за мінімалку пахати. Якби ви знали, яка фізично важка робота на пекарні. Одна температура там чого варта. Ця робота просто може не підходити тій жінці за станом здоров'я. А вийти заміж за поляка і потім всіх вчити як їй жити - це якраз те, що ви найбільше вмієте....

14 Листопада 2018, 13:53

Як заграла жабка в грудях волиняки! Завидно що замужем не за поляком? То що заважає?Тепер люди, які мають освіту, знають кілька мов, і ще мають розум в голові дуже цінуються закордоном, не те що у нас, мають гарну роботу і зарплату. Без знання мови - хрен вас хто куди на роботу візьме. А щодо поляка, пошукайте собі старого пердоля, може і вас візьмуть заміж. На таке щастя треба мати, шановна. Як здоров'я не дозволяє чого їхати в Польщу? Шукати роботу на місці. і по силі. Як без здоров'я, то зарплата вже яка випаде, сама знаю а не їхати в сусідню державу, і ще перебирати працею. Моя мама в Італії через багато років праці стала фільтрувати роботу. Бо вже законно, мову знає,права має і знає, тільки тоді вже може подумати йти до тої сеньйори чи не йти, бо вона платить менше. А на початках бралася за те, що пропонували, чи то бабку доглядати, чи в піцерії тарілки мити. Хай там то копійки, але на гривні то немалі гроші.