Розпочався Всеукраїнський тиждень права

05 Грудня 2016, 16:35
5627 Джерело: data:image/jpeg;base64

В Україні щороку на честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини проводиться Всеукраїнський тиждень права. 

Вперше Всеукраїнський тиждень права було проведено у 2008 році. Ініціатором проекту стала Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України. Тоді ж ініціативу молодого покоління правників підтримав Президент України, видавши Указ від 8 грудня 2008 року № 1149 «Про Всеукраїнський тиждень права».

Всеукраїнський тиждень права має на меті запровадження високих правових стандартів, підвищення рівня правової освіти та правової культури громадян, а також створення сильної демократичної та правової держави.

Одна з найгостріших людських потреб бути захищеним у правовому плані – може бути реалізована завдяки правовій освіті та вихованню громадян.

Основну роль в цьому відіграє школа, основним завданням якої в незалежній Україні є виховання гармонійної, цілісної особистості – громадянина України. Право – основа держави, знання права – порядок у державі.

Правова освіта стає пріоритетом національної стратегії освіти і виховання. Основна місія належить школі, яка має необхідні засоби і методичну базу для втілення в життя відповідних програм.

Варто зазначити, що правова освіта – це не робота одного року, це система, яка розрахована на кілька років для широкого кола учнів і дає результат у повсякденній роботі школи та позашкільній її діяльності.

Правовиховна робота в школі базується на нормативній базі, яку складають: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіти», «Національна програма «Діти України», відповідні укази Президента України, регіональні програми в галузі правової освіти та виховання.

Вирішення завдань правовиховної діяльності в загальноосвітніх школах району має здійснюватися за основними напрямками:

- правове виховання;

- пізнавальна діяльність;

- громадське виховання;

- формування здорового способу життя;

- виховання в сім’ї;

- педагогічна просвіта батьків;

- взаємодія з громадськими організаціями.

Теоретичною базою правової освіти є курс «Основи правознавства» у 9-х класах загальноосвітніх шкіл. Викладачі права на уроках мають прагнути створити атмосферу взаєморозуміння, виховувати правосвідомість і законослухняність.

Завдання вчителя по правовому вихованню передбачає вирішення таких питань:

1. Озброєння учнів знаннями законів, підвищення їхньої юридичної обізнаності, систематичне інформування про актуальні питання права, адже правові знання є основою, на якій формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати, змінювати її у правильному напрямі.

Значна частина школярів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Регулятором їх поведінки є дотримання норм моралі та звичаїв. Такі школярі не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретних ситуаціях моральними принципами.

2. Формування в учнів правової свідомості - сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації. «Становлення правової свідомості - один з основних напрямів формування громадянина. У сім'ї та в школі дитина повинна не тільки навчитися поважати закони, відстоювати свої права та свободи, а й поважати чужі, толерантно ставитись до чужих поглядів, шанувати права інших на самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо. Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення».

Правові погляди мають бути засновані на загальних правових знаннях та уявленнях про державу і право, правові відносини між людьми, конституційні права та обов'язки особистості. Важливо, щоб ці знання й уявлення правильно відображали певні правові норми, адже інакше правові погляди будуть хибними.

Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання - усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять і її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.

У процесі правового виховання важливо виховувати в учнів вищі правові почуття, які б регулювали їх поведінку (відповідальність, справедливість та ін.), інакше головним регулятором її стануть прості емоції (гнів, страх тощо), які спричиняють ситуативну поведінку.

3. Формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права. Виховання у школярів поваги до закону і правопорядку, переконаності в необхідності дотримання правових норм здійснюють через виховання поваги до правоохоронних органів, людей, які охороняють закони. Проте не слід залякувати учнів цими органами, бо вони не зможуть усвідомити, що закони виконують не лише каральну функцію, а й захищають інтереси суспільства, громадян.

4. Вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадянського обов'язку, дотримання правових норм. Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; інші - тому, що перебувають під постійним контролем дорослих або побоюються можливого покарання; ще інші пристойною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей. Нерідко така поведінка зумовлена звичкою дотримуватися правил співжиття. Педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, дотримуючись норм закону.

5. Формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення протидіяти цим негативним явищам, вміння протистояти їм. В юридичній літературі розглядають різні рівні активності особистості щодо вимог закону. Дотримання правових норм свідчить про мінімальний рівень активності особистості, оскільки їй слід лише уникати заборонених законом дій. Виконуючи правові норми, індивід виявляє більшу активність, використовуючи їх, - виявляє найвищий ступінь активності. Третій рівень активності передбачає, щоб учні не лише сумлінно виконували свої обов'язки, а й вимагали цього від інших. Така позиція формується внаслідок їхньої діяльності, спрямованої на забезпечення дисципліни й порядку в школі та за її межами. Будь-які спроби ізолювати дітей від негативного, замовчувати і приховувати від них недоліки життя не виховує у них непримиренного ставлення до цих явищ, не мобілізує їх на боротьбу з ними, не виробляє імунітету проти їх впливу.

6. Подолання у правовій свідомості хибних уявлень, сформованих під впливом негативних явищ життя. Специфічним недоліком правової свідомості окремих учнів є хибні уявлення про зміст правових норм. Вони визнають наявність заборон, але неправильно уявляють собі їх суть, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності. Вони не переконані в дієвості положення, що «незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує», нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. За необхідності давати правову оцінку конкретному правопорушенню, вони виходять з власних уявлень про протиправне, що, як правило, ґрунтуються не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі. Такі недоліки правової свідомості є однією з причин вчинення правопорушень неповнолітніми.

Однак тільки на уроках правознавства, якими б продуктивними вони не були, повноцінно формувати основи громадської свідомості, законослухняної неможливо. Тільки поєднуючи різні методи і форми роботи, можна піднести правову освіту на чільне місце серед виховної роботи в школі, а це розробка і реалізація сильних учнівських проектів; інтерактивні форми роботи: дискусії, рольові та ділові ігри, тренінги; робота учнівського самоврядування.

Потрібно створити шкільні інформаційно-методичні куточки з права, де завжди мають бути найновіші законодавчі акти та список основної та довідкової літератури.

В багатьох закладах освіти в позаурочний час організовано роботу клубу «Ти і закон». Клуби стали добрим джерелом правових знань, основним організатором усіх право виховних заходів. Через них у школах проводяться зустрічі з правознавцями, суддями, нотаріусами, адвокатами тощо.

Особливу увагу потрібно приділити активізації методичної роботи, методичного супроводу для професійного зростання педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації.

Саме тому,  кожному вчителю потрібно не тільки вивчити сутність і технології захисту дітей, а й зробити їх складовою своєї професійно-педагогічної культури.

Сергій Лясковський, в.о. начальника відділу «Рожищенське бюро правової допомоги»

 

 

Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024