Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Сільськими дорогами: село, яке мало свій замок та підземний хід до замку Любарта
13:00 09.08.2016

Шановні читачі, ми продовжуємо розпочату рубрику «Сільськими дорогами».

Нагадаємо, що її веде історик та краєзнавець, вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів села Копачівка,Сергій Янішевський.

На нас чекає нова подорож, гарні краєвиди та найпотаємніша історія про яку розповість нам автор.

Памʼятайте, хто не любить свою малу Батьківщину, неспроможний любити Україну. Тож, відкривайте для себе рідний край по-новому та любіть його всім серцем!

Ми вже побували в Іванівці, Соколі, Линівці, Немирі , Доросинях, Копачівці, Залісцях та Рудці-Козинській.

Сьогодні ж, Сергій Янішевський, пропонує нам знову помандрувати дорогами одного з Рожищенських сіл. Ну що ж, вперед!

****************

Цього разу я розповідь буду вести по географічному принципу, тобто одразу по дорозі після Рудки Козинської я завітав до не менш, а можливо й більш, легендарного села – Любче.


До цієї подорожі раніше я ніколи не бував тут, тож сюди я завітав також і для задоволення власної цікавості. Про Любче я наслухався і начитався багато цікавих легенд і оповідей. Тож хочу поділитись.

До самого села я їхав через Рудку Козинську, хоча, наскільки я знаю, є ще шлях через Переспу, але він якийсь ще більш недолугий, здається. Ну принаймні я їхав таким чином.


Перед в’їздом до села подорожнього зустрічають високі тополі, які, разом з сонцем, що ховається за горизонт, немов би промовляють: «це село тут не просто так». І я їм повірив.


Любче виявилось ще більш заплутанішим, ніж Рудка. Тут теж вулички розташовані рівномірно і водночас перетинаються між собою.

За територією Любче не є маленьким, хоч проживають тут трохи менше тисячі людей. І зараз це просто ще одне село на мапі нашого району. Але це село, як сивий дід, свідок легендарних часів, може нам багато повідати про себе.


До сьогодні гостей село зустрічає залишками городища ще з XI століття. Та й загалом, якщо вірити деяким даним, тут цікава місцина для археологів – окрім городища, раніше археологами тут було знайдено 8 не укріплених поселень (селищ), а також декілька курганів. Хоча окрім городища я не знайшов вищеназваних пам’яток про які читав. Мабуть погано шукав.

А ще легенди розповідають, що Любче мало навіть свій замок, який щоправда давно зруйнували. Звідти, кажуть, був підземний хід до Любартового замку в Луцьку. Але то вже мабуть таки просто фантазія місцевих.


А перша письмова згадка є спільною з Доросинями – це 1447 рік. Тоді Любче разом з Доросинями король польський і великий князь литовський Казимир Ягелончик подарував своїй тітці Федці Шилович. Дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, також вдова луцького старости Олізара Шиловича відступила Любче з належними селами князю Роману Васильовичу.


Таким чином саме через нього Любче стає власністю і родовим маєтком князів Друцьких-Любецьких. Цьому роду село завдячує своєму, колись бурхливому, розвитку.

До речі, зустрів я також легенду появи назви села Любче. Згідно з нею, колись під час нападів татар, князь Любомир (що жив тут) пускав у замок всіх людей, бо звідти було легше тримати оборону. Згодом люди почали оселятись поблизу замку. З часом постало велике поселення, яке стало називатись Любче – в честь імені доброго князя.


Але, на мою думку, вона якась аж надто нафантазована. І до речі, також помітив тенденцію, коли люди придумують легенди, де обов’язково фігурують напади саме татар. Часто такі легенди взагалі бувають придумані зовсім нещодавно. Це мабуть якісь стереотипи.

Пам’ятають місцеві і назви урочищ навколо Любча. Зокрема, збереглися такі, як Клунятин, Невраж, Судилавки, Герасимівка, Вугрин, Кургани, Купуватень і інші.

Чесно кажучи, я очікував від цього села трохи більше вражень.


Загальну історію села і так можна почитати чи то в Інтернеті, чи то в книжках, але ж хотілося вражень. Можливо я просто не знайшов всього найцікавішого, що приховує Любче, а можливо оте «найцікавіше» вже давно всіма забуте. Буду вдячний, якщо хтось щось допише у коментарях стосовно цього.

А ще цього разу майже всі фотографії (крім першої) для статті знайдені на сторонніх ресурсах. Батарейки мого фотоапарату трохи підвели. Але то буде зайвим стимулом для Вас відвідати Любче і побачити все на власні очі. Загалом там гарно. Далі буде.

Сергій Янішевський

Від автора. Після виходу публікації в світ, до нас звернулася читачка Юлія Нікітюк з Любча та запропонувала свої фото.

Тож милуйтеся краєвидами села Любче в об`єктиві її фотокамери.




Коментарі

Жителька с. Любче

19:33 09.08.2016

Недооцінили Ви Любче.
Склалося враження, що далі мосту Ви навіть не їздили. Фото дуууже старі. Любче зараз набагато гарніше!
Пропоную екскурсію!
Перше місце, яке ми відвідаємо - це сільська бібліотека, де Ви зможете оцінити як історик, що таке міф, а що таке історичний факт!
Запрошую!

Жителька с. Любче

19:41 09.08.2016

До речі, через Любче пролягає туристичний маршрут. До нас приїздили туристи з Києва, Львова та багатьох інших міст і не скаржились!!!
Церква в нас має дуже давню історію, зараз обновили куполи.
І взагалі, краще витратити трошки більше часу і написати змістовніший матеріал, аніж оце.

Анонім

20:06 09.08.2016

І ще в нас школа є, і клуб, і сільська рада. Уявляєте?

Сергій Янішевський

00:38 10.08.2016

Дякую за запрошення і буду вдячний за екскурсію) Як з Вами сконтактувати?

Юрист

11:16 10.08.2016

А церква яка москальська?

Адвокат

21:16 07.06.2017

Українська Православна

20 жовтня
Сьогодні
Вчора
18.10.2017
17.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин