Рожище: «Сусідські війни». Продовження

13 Липня 2016, 10:25
6684

Нещодавно в статті «Рожище: чоловік звинувачує сусіда у терорі своєї сім’ї», ми розповідали вам про те, як місцевий житель Юрій Паламар стверджує, що його сусід не дає йому спокійно жити у власному домі.

Ми зустрілися із Юрієм та Лідією Квятковськими та вислухали іншу сторону конфлікту.

Читайте попередню статтю -  «Рожище: чоловік звинувачує сусіда у терорі своєї сім’ї».

- Перший конфлікт у нас з ними виник десь років десять тому, - розпочинає розмову Лідія Квятковська, дружина Юрія. – Ще коли вони взяли у нас в оренду машину та почали їздити до Польщі. Раз поїхали – нормально, а наступного разу Юрій Паламар заснув за кермом та потрапив в аварію. Машину побив, а витрати на її ремонт повністю не покрили. Ми не судилися, договору ж в нас письмового не було. Все побудовано на людській довірі...

- Другий конфлікт в нас розгорнувся навколо ремонту дороги, - продовжує розмову Юрій Квятковський. – Я був добре знайомий із покійним власником «Фата Моргани». Домовився з ним про те, що він допоможе нам відремонтувати дорогу. Передувало цьому те, що  я попередньо узгодивши все із людьми на вулиці. Обходив 47 хат, щоб вислухати кожного.

Написав заяву в селищну раду, щоб нам допомогли зробити дорогу. Проте, у зв’язку з кризою отримали  відмову. Я знову звернувся до людей з питанням «Що будемо робити?». Всі одноголосно сказали, що дорогу таки робитимемо. Вона обійшлася нам по 100 доларів. Як прийшлося платити, Паламарі зробили лише перший внесок 300 гривень, а решту 500 сплачувати відмовилися. Та ще й ображали тих, хто здав.

- По цей час вони користуються цією дорогою і ніхто їм нічого не каже, - констатує Лідія Квятковська.

Згодом мова заходить про згадану в попередній статті ділянку, яка знаходиться поряд з будинком сімʼї Паламарів.

- Навпроти нас є ділянка, вона належить моєму хрещеному синові, - розповідає жінка. – Він дав її нам в користування. Ми поклали там дошки, машину вантажну ставимо. І ми, і інші сусіди виносимо туди гілля,але осінню, всі разом стаємо і палимо, прибираємо. Ну і, звісно, на тій ділянці ми закриваємо курей. Щоб птиця не заважала людям і не виходила, чоловік відгородив від дороги тирсоплитою.

Інні Паламар почали заважати ті кури. Ну, можливо, вискочила коли та курка в її подвір’я… Але той раз, коли собака Паламарів подушив кури, то сусід бачив, як Інна спеціально нацькувала тварину на них. Собака задушив пʼять курей. Ми нічого не казали за ті кури, навіть зауваження не зробили. Наступного разу син побачив, як сусідка повела знову цькувати собаку на кури. І знову пес дві курки загриз. Чоловік взяв ті кури і пішов до Паламарів на подвір’я.

- Я зайшов до Паламарів і запитав Інну скільки це вже буде продовжуватися, – доповнює дружину Юрій Квятковський. – А вона до мене звернулася з образливими словами і зауважила, що поки собака не передушить всі кури, вона не заспокоється. Я розвернувся йти до собаки, хотів налякати, що хочу її забити. Я добре розумів, що я на чужому подвірʼї.

Вона підбігла ззаду, вчепилася у футболку, порвала її, намагалася вдарити мене в пах. Я вивернувся і схопив її за волосся. Ми не билися, так, пошарпалися. Наступного дня Юра з лайливими словами почав на мене кричати, зчепилися ми з ним. Після чого він викликав поліцію і опергрупу. Нас забрали в дільницю. Побої ми не знімали. На суді нам дали однаково - заплатили по 51 гривні. На тому розійшлися.

Ще один конфлікт, за словами Квятковських виникає через сина Паламарів.

- Син їх їздить на мотоциклі, без номерних знаків, тероризує всіх на вулиці, – розповідає чоловік. – Ганяв одного разу так, що щебінь летіла на дітей, які гралися біля нашої лавки. Я в той час разом із племінником викошували ділянку. Вирішив проігнорувати такі «виходки» Богдана Паламаря. Але ж тут підбігає внук і просить, щоб я щось сказав доньці Паламарів, бо вона кидалася на діток горіхами і попала маленькій дівчинці в лоб. Та сиділа і плакала.

Я, звісно, зробив їй зауваження. В той момент із-за хати вибігає Інна з Юрою з відеокамерами, з фотоапаратами і починають знімати. Стали мене ображати, провокувати, показувати чортзна що. Звісно, на камеру не видно, що мені показували. Але так поводитися не можна! Ви зрозумійте, мені 61 рік, вони ж мені в діти  годяться, і я вже не стримався. Так почався той конфлікт, який вони всім нині показують на відео. Але ж треба ще знати, що йому передувало, щоб давати якусь оцінку. Потім написали на мене в поліцію.

- В нас немає Інтернету, нічого не має, ми старі люди, – каже Лідія Квятковська. – А тут про нас понаписували. З нами ніхто не розмовляв, не спитав. Ми ж нікуди не зверталися, не жалілися і не хотіли виносити це все на розгляд людей. Але зрозумійте нас, ми хочемо дожити свій вік в мирі. Не хочемо конфліктувати. Головне, щоб нас не ображали при дітях і внуках. Якось треба миритися.

- Хай не провокують мене і все буде добре, - каже Юрій Квятковський. – А то понаписували, згадали собаку, якої вже два роки немає, кажуть, що покусав дитину. Такого насправді не було!

За словами подружжя, їм вже не сила терпіти образи зі сторони молодих сусідів. І на старості років неприємно, коли тебе лають словами, які стидно вимовити. Звісно, перш за все треба мати повагу до іншого, адже брудною лайкою, як однієї, так і з іншої сторони – проблему не вирішиш.

Конфлікт розігрався не на жарт. Як допомогти чи зарадити двом сусідам, питання досить спірне. Аби зрозуміти, хто правий, а хто винен, йдемо на вулицю Набережну, щоб зустрітися з її мешканцями. Тож, все, що розказували люди подаємо без змін.

 

«Це два чоботи пара. Цей Паламар не прав. Син, якщо робить шкоду треба його наказати. Паламар менший виїжджає з вулиці і навпроти Квятковського розвертається, розгріб ту щебінь. Вийняв глушитель з мотоцикла і гасає. А Юра ще й вигороджує його, що до 23 години має право їздити. А Квятковський веде себе, теж недобре. Кажуть, що собака погриз кури, ну може й одв’язався і погриз, тож буває.

Раніше Квятковський тримав собаку. Вона була завше відвʼязана, лежала при дорозі. Я їхав в лікарню, а він підбіг до мене і вкусив. Я не дзвонив в міліцію, а лікар зі швидкої взяв і повідомив. А в мене, навіть, пробачення ніхто не попросив. І дітей той собака лякав скільки часу… Кури їх ходять, зайшли до судів в город. А Квятковський їм на зауваження каже «забора зробіть нормального».

 

«Людям немає, що робити - обоє-рябоє. Собака Паламарів відв’язується і кидається на людей. А Квятковський кури відпускає. Чути тільки що там сваряться. Хто там винний, то я не знаю. Ніби собака кури порвав, але вони теж ходять скрізь і шкоду роблять…»

 

«Для мене і ті, і ті нормальні люди. Я не знаю, що там в них за конфлікт. Ніколи не було проблем ні з одними, ні з іншими…».

 

«Знаєте, я можу розказати дві ситуації під час яких була присутня. Ми в 2009 році складалися на дорогу, поздавали всі, лише пару не додали всіх грошей в тому числі і Паламарі. Ми прийшли до них виясняти, чи вони здаватимуть їх чи ні. А Юра запитав хто здав, а хто ні, і назвав тих, хто поздавав – дурнями і іншими образливими словами.

В мене тоді мама в реанімації лежала і теж не було грошей, але ми  здали всю суму. Другий випадок був, коли ми з Лідою Квятковською сиділи на лавці, а малий їздив на мотоциклі туди-сюди. Ми обох гіпертонічки, хочеться спокою. Ліда каже Богдану, щоб поїхав кудись інше кататися. Він заїхав додому і відразу повибігали всі, хто там був і Інна «порадила» нам піти до Стиру відпочивати. А малий знову на квадрацикл…  Все що Ліда каже, вони сприймають в «штики». А тепер от проблема з курками…».

 

«Я не знаю, які в них проблеми. Певно за кури Квятковського, що в город заходять. То вони до всіх лізуть. Вже не раз казали, щоб позакривали. Тож і в мене закриті, і в інших. Там щось ще з тією ділянкою пов’язано. Ті молоді в мене нема з ними мови, а в Квятковського своє коло спілкування, він з будь-ким не спілкується. Щось там вже дійшло до абсурду. Скажу одне - скільки років живемо не було таких конфліктів. Ото тепер».

 

«Хто тут не знає про їхній конфлікт. За кури сварилися. Квятковський кури випускає, вони йдуть по всій вулиці. Вже всі на нього злі, що страшно. А ті молоді теж наглі. Обізвати можуть, не дивляться чи старша людина, чи ні. За ту ділянку сваряться. Обоє вони конфліктні. Діти десь там ображали Квятковського. Тож не правильно. Стільки років прожили на вулиці, але такого не було. Ніколи так не конфліктували. За дорогу тут проблема була, всі поздавали, а Паламарі здали не всі гроші, бо типу в них тоді машини не було. А тепер малий гасає мотоциклом, аж страшно…».

 

Решту, сусідів намагаються зайняти нейтральну сторону, або ж просто відмовчатися. Ніхто не хоче лізти в конфлікт між двома сім’ями. Проте, як бачимо, люди говорять, що обом «ворогуючим таборам» не завадило б трохи пригасити свій запал.

Сусіди, мають звернути увагу на своє ставлення до опонента, задуматись над тим, що можливо саме його сторона стає іскрою для ще більшого розпалу конфлікту. Ненормативна лексика, неповага до людей, підбурювання та залучення третіх осіб у міжособистісний конфлікт ні до чого  доброго не призведе.

Ні поліція, ні суди не допоможуть доти, доки люди не зрозуміють, що причина конфлікту криється в неповазі до іншої особи. Сісти за стіл переговорів, доки не пізно – це одне з розумних рішень, які б не завадило б спробувати.

Як кажуть, Бог кожному суддя. 

Коментарі
16 Липня 2016, 04:13
От наглоття. Сором то який.шош ви робите
18 Липня 2016, 00:58
Cтид і сором,люди в похилому віці виправдовують себе брехнею.Ми не втручались в коментарі але оскільки Квятковські зачепили ще й інші теми, хочемо більш детальніше розповісти,що б іншим читачам було зрозуміло хто ці люди.У першому випадку ,ми не брали в оренду у них машину оскільки у нас була власна машина.Дочка Квятковських прийшла і запропонувала щоб Юра попрацював на неї,оскільки її брат поїздивши тиждень відмовився працювати.Після аварії ми з її дочкою домовилися що відремонтуєм авто за свій кошт а по закінченю ремонту вона вирішить чи забрати авто чи ми виплачуєм гроші за авто.Не дочекавшись закінчення ремонту вона забрала авто з автосервісу і через кілька тижнів приїхала до нас з людиною(яка в минулому займалась вирішенням грошових питань).Ми цій людині пояснили всю ситуацію,відійшовши в сторону вони переговорили,після чого ми разом домовились що ми віддаєм ту суму, яку ми мали ще потратити на остаточний ремонт машини.<br/>На рахунок дороги:Коли Квятковський збирав підписи,зайшов до сусідки і сказав:&quot;Скажи тій &quot;@уці Інці хай здасть на дорогу 300гр&quot;.Знаючи цю людину якій обизвати когось нецензурно як добрий день,ми здали кошти.Коли завезли щебінь з землею,нас і більшість сусідів поставили перед фактом що ми зобов&quot;язані здати ще по 500грн.Не всі сусіди згодились на цю доплату,ми здали ще 200грн.Пізніше ми занесли Квятковському решту 300грн але він сказав,що вже незаймається збиранням коштів.<br/>Ще Пані Ліда забула вказати що на ділянку яка поряд з нами її чоловік регулярно кидав шланг через дорогу і викачував гноївку і нечистоти які розливались під нашим забором,стояв сморід що неможливо було вікна відкрити,на фото зверху видно вигорівшу пляму де навіть зілля не росте.На рахунок курей і собаки Квятковських сусіди сказали свою думку,після чого Квятковський з ними не вітається.Навіть після виходу статті кури Квятковських надалі ходять по чужих подвірках і городах.
18 Липня 2016, 10:48
Це вірно все я там живу - однобоко... краще непишіть таку уйню і не буде сліз в редакції ... так так Ірино це про Вас...
18 Липня 2016, 13:33
Я хочу стати на бік Ірини,попередню статтю написано однобоко,а цю було написано зі слів другої сторони та опитано сусідів.Які до Ірини питання,вона писала тому як вірила людям.
18 Липня 2016, 13:51
Ми дуже вдячні журналістам за їх працю і висвітлення таких життевих ситуацій.
18 Липня 2016, 18:16
Квятковському невперше підставляти людей.коли робив в сирзаводі не одну людину підставив аби самому вийти білим і пушистим
18 Липня 2016, 21:16
Я живу на цій вулиці довше ніж Паламарі і можу сказати що, як вели газ по вулиці,Квятковський таку саму кашу наробив як і з вулицею.
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024